Як впливає на ціну нафтопродуктів національний нафтовидобуток і які заходи здійснює уряд для стримування стрімкого зростання цін нафтопродуктів? Створюється враження, що уряд цим процесом ніяким чином не управляє і не бажає цим займатись, тому що зросання цін збільшує прямі надходження до бюджету у вигляді ПДВ, акцизу та інших податків від продажу нафто -продуктів. Зростання цін на ПММ автоматично призводить до зросання цін на все інше, що також збільшує надходження до казни та в окремі кишені. А ось ціни на мясо та сало, які завжди мали попит не менший ніж ПММ, вже декілька років утримаються на одному рівні. Поясніть чому? Коли ціна на нафту стрімко падала, ціна на бензин зростала ще більше.Чому? Чому не діє антимонопольний комітет? Явно проглядається корпоративна змова. Чому це питання так замовчуеться не тільки владою а і громадскістю?
Геннадий Рябцев:
Дякую за велику кількість запитань. Відповідатиму по черзі.
1. На мій погляд, обсяги власного нафтовидобутку на ціну вітчизняного бензину впливають несуттєво, оскільки українські переробники мають одержувати сировину за ринковими цінами на аукціонах. Нажаль, собівартість видобутку в Україні в більшості випадків є не меншою, аніж у Росії, не кажучи вже по Близький Схід. Тому вигравати можна лише за рахунок транспортної складової. Орієнтовно, це близько п’яти відсотків у вартості сировини. Проте через технологічну відсталість більшості українських НПЗ цю знижку дуже важко перенести на вартість нафтопродуктів.
Зрозуміло, є інший шлях – реалізовувати нафту вітчизняного видобутку за заниженою ціною. Проте це шлях у нікуди, оскільки досвід останніх років свідчить, що це, по-перше, не дозволяє знизити роздрібні ціни через непрозорість механізму ціноутворення на НПЗ, і, по-друге, не дозволяє розвиватися нафтовидобутку.
2. Мені здається, було б значно краще, коли б уряд не займався адміністративним регулюванням цін на нафтопродукти, а приділяв більше уваги розробленню й реалізації державної політики щодо паливного ринку. Сьогодні, замість того щоб прогнозувати й попереджати виникнення цінових криз, зрозуміти їхні причини, влада намагається боротися з їхніми наслідками. Але така боротьба може забезпечити лише тимчасовий результат, адже проблеми, що існують на ринку – відсутність зрозумілих та однакових для всіх «правил гри», руйнування системи державного контролю якості палива, технологічна відсталість вітчизняної переробки – стримуванням цін не вирішити.
3. Зверніть увагу на співвідношення цін на дизельне паливо й продукти харчування, наприклад, хліб, молоко, м’ясо, про яке Ви згадуєте. В Україні існує дикий, незрозумілий перекіс, коли тонна дизельного палива коштує чи не на порядок більше, аніж тонна зерна, яке, до речі, потрібно ще виростити. Ціни на нафтопродукти в Україні вже успішно «інтегрувалися» до Європи, а зарплати – зась. Потрібно, насамперед, вирівнювати цей дисбаланс. Чому цього не відбувається, слід поцікавитися у можновладців.
4. Не можна казати, що український ринок не реагує на зниження цін на нафту. Паливо дешевшало і в 2004, і в 2007, і в 2008 роках. І на декілька копійок, і на гривню. Проте, якби окремим учасникам ринку не надавали незрозумілих переваг, коли б держава підтримувала розвиток конкуренції та контролювала якість палива, а не регулювала ціни, це б помічали не лише аналітики, але й українські споживачі. До речі, коли уряд почав вимагати від трейдерів втримувати ціни в межах «рекомендованих коридорів», ринок почав реагувати на зниження цін на нафту значно повільніше.
5. Антимонопольний комітет діє. На мій погляд, це чи не єдиний державний орган, що результативно працює, зокрема на ринку нафтопродуктів. Але складається враження, що не лише споживачі, а й деякі чиновники не знають переліку його функцій, серед яких немає цінового регулювання. Тобто Антимонопольний комітет не може безпосередньо впливати на ціни. А результативність розкриття узгоджених дій на ринку нафтопродуктів підтверджується численними штрафами, деякі з яких сягали десятків мільйонів гривень.
6. Погоджуюсь, багато проблемних питань замовчуються. Нажаль, у більшості випадків думка експертів і споживачів владі нецікава. Найкращий приклад – недавня спроба Міненерговугілля запровадити ввізне мито на нафтопродукти, обґрунтування якого, на думку Мінфіну та Мінекономрозвитку, не відповідає дійсності.
Комментарии (2)
Вряд ли что-то изменится и с качеством бензина, и с ценами, и с монополиями, но хотя бы можем честно поговорить. Спасибо.
Прокомментировать Мне нравится (0 пользователю)Еще интересно узнать, думают ли в правительство что юудем делать, если цена на нефть с сегодняшних 120 вырастет, например, до 200 долларов за баррель
Большая цена на заправке не гарантирует качества бензина. Искать брендовые заправки смешно, заправляются обычно в пути по мере расхода топлива. Некачественный бензин портит двигатели и наносит вред экологии. Что же касается роли государства, то оно обяано обеспечивать права субъекта, в том числе и в вопросах защиты от мошенников. Иначе зачем столь раздутый аппарат нахлебников? Это происходит потому, что законы принимаются под владельцев газет, параходов.
Прокомментировать Мне нравится (0 пользователю)