Виктор Пинзеник рассказал о том, когда Украина перестанет брать в долг

30 мая 2011, 15:00

11 20

30 мая в 15:00 в студию finance.tochka.net придет экс-министр финансов Виктор Пинзеник.

Мы поговорим с ним о внешних и внутренних долгах Украины, о том, как сказываются на экономике страны в долгосрочной перспективе миллиарды заимствований, а также о том, есть ли альтернативы крупным заимствованиям Кабинета Министров.

Бюджетный дефицит уже плачевно сказался на нескольких европейских странах - Греции, Ирландии, Португалии. Учатся ли чиновники на чужих ошибках или склонны набивать шишки на собственной голове.

Задайте вопрос Виктору Пинзенику о том, сколько может тратить Украина и в какие суммы обходится Украине обслуживание долга.

Виктор Пинзеник - один из самых известных и уважаемых экономистов Украины. Он занимал посты вице-премьера украинского правительства (1992-1993, 1994-1997), министра экономики (1992-1993), министра финансов (2005-2006, 2007-2009). В 2009 году подал в отставку, заявив, что экономика стала заложницей политики.

Виктор Пинзеник

Ответы 30

Артем:

Слышал, что по рекомндациям ЕС гос долг коммулятивно не должен превышать 60% от ВВП страны. Почему именно 60? Чем черевато превышение этого порога? Какой сейчас этот показатель у Украины?

Виктор Пинзеник:

В Україні 40% за підсумками минулого року. 2,5 роки назад він був всього 12%. Зростання до ВВП 3-х кратне, а в абсолютному розмірі 5-ти кратне. На сьогоднішній день борг 400 млрд. проти 80 млрд. на початок 2008 року. Будь-який борг - це погано. Це викидання грошей у повітря. Замість вирішення проблем суспільства треба витрачати увагу на виплату відсотків. На повернення відсотків витрачається бюджет у 2 рази більший за бюджет, необхідний дня утримання армії. 60% - це домовленості,яких досягли країни, але можна жити з більшим боргом. Багато країн живуть із боргом, більшим за 100% ВВП. Дорога із життям у борг добра не несе.
60% не зумовлене якимись розрахунками. Навіть гривня боргу - погано. Бо завтра повертати відсотки. Ці рекомендації виходили із наявності боргу, сформованого в розвинутих країнах.

Артем(Одесса) :

Глава комитета экономистов Украины, Андрей Новак, заявил, что официальная инфляция (9-10%) рассчитывается неверно и реальный ее уровень может достигать 50%, за счет резкого подорожания товаров пяти категорий (продукты питания, лекарства, транспортные, энерго и коммунальные услуги). Так ли это и как бороться с недостоверными данными госкомстата?

Виктор Пинзеник:

Коли рахують інфляцію, беруть величезний перелік товарів. Якби рахували по продуктах зарчування - показник інфляції був би значно вищий. Береться набір товарів і рахується структура споживання.
Всім зрозуміло, що чим бідніші люди, тим вища частка продовольчих товарів у їх кошику. Якщо при цій же динаміці рахувати індекс цін в інших країнах, то він буде інший. Тільки тому, що частка товарів буде різною. В Європі менше витрачають на продукти харчування. В наш ця частка теж переглядається.
Я не маю підстав вважати, що Держкомстат робить якісь маніпуляції. Це дуже часто використовується політиками з точки зору впливу на виборців. В останній час ми маємо непросту ситуацію інфляції. Річний показник інфляції 9,4 за останні 12 місяців. Майже 21% - зростання промислових цін. Це дуже великий показник. Звичайно, показник інфляції середній. У різних людей різне споживання. В багатьох, в основному це продукти харчування. В різних районах по різному. Неможливо вловити особливості, але людей, нажаль, це зачіпає. Країна має переходити до інших параметрів інфляції. 10% - якесь магічне число. Воно перслідує країну вже тривалий час. Країна мала б вийти на показники, характерні для всього світу - 0,5 %, а краще, взагалі не мати інфляції. Минулого року в США була дифляція, -1%

Держкомстат дуже ревниво відноситься до надання деяких показників. Я не думаю, що вживаються штучні методи з приводу стримання цього показника. Його неможливо стримати. Він вилазить через інші показники

Артем(Одесса):

Как Вы оцениваете состояние экономического образования в Украине? Можно ли сегодня утверждать, что выпускники ВУЗов готовы напрямую влиять на экономическую политику государства? И если нет, то что для этого нужно?

Виктор Пинзеник:

Я думаю, що нема секрету в тому, що ні одна освіта не дає здатність людини працювати. Головне її призначення - навчити людей думати. Мені здається, це та річ, якої бракує і українській базовій освіті, і вищій. Я дуже не люблю екзаменів, коли треба приймати студентів. Воно дуже нецікаво. Я дуже люблю дискусії із студентами. В економіці завжди можна завжди знайти зв'язок між речами. Завжди є причини.

Підручники написані дуже складно. Економіку треба навчити розуміти, як живий людський організм. Але освіта розвивається. Я сподіваюсь, що нове покоління буде пам'ятати, що голова не лише для того, щоб носити капелюха. Це місце, де продукується найбільша цінність - це людські думки, ідеї.

Вчитись треба завжди. Якщо ти престав вчитись - не маєш права заходити до студентів. Неважливо одразу освоїти усі зв'язки. Дуже важливе бажання "подряпати", подимитись, що там під низом. Я пробую влізти майже в усе. Так можна знайти дуже багато цікавого.

Для мене економіка - це поезія.

Володимир:

Як відіб'ється теперішня ситуація із девальвацією білоруського рубля на гривні? Чи вартує найближчим часом очікувати аналогічну ситуацію і в нас? Адже зовнішньо-торгівельне сальдо у нас теж йде в мінус галопуючими темпами.

Виктор Пинзеник:

Перш за все, Білорусія тільки повторила український приклад 2008 року.
Причиною є величезний дисбаланс між експортом та імпортом. Я спрощу деякі деталі, але для розуміння цього буде достатньо. Причиною дисбалансу став популізм. Коли кожного року зарплати ростуть швидше, ніж економіка. За 5 років до кризи зарплата на Україні виросла в 4 рази. Звідси видно, що нічого доброго це не принесло. Ви не можете запропонувати людям жити краще, ніж економіка дає. Це обман, який виливається у вищі ціни в магазинах, а друга частина іде за кордон - імпорт. Майже пряма кореляція між зростанням українського імпорту і зростанням зарплати. Це сталось і в Білорусі, коли перед виборами підняли зарплату, і вона вилилась у придбання імпортних товарів. Банк може пробувати виправити ситуацію, але, як кажуть лікарі, "поздно пить Боржоми, когда почки отказали". Ви вже не врятуєте ситуацію. Девальвація є неминучою.

Хотілось би, щоб ми завжди пам'ятали про цей урок, бо Україна знову йде цією дорогою. Девальвація - не лише рекація на кризу, але і лікувальний елемент. Після дефіциту торгівлі у 19 млрд. у 2009 році він скоротився до 5. Минулого року він був 9,3 млрд., тобто, він знову наростає. Якщо збережеться динаміка І кварталу, то Україна знову вийде на 20 млрд.

Якщо не реагувати на проблеми України, то це закінчиться девальвацією.

Білоруська девальвація вплина на Україну. Не в прямій формі впливу на курс, але експортні можливості Білорусії погіршаться. Це відобразиться і на Українському імпорті. Хоча темпи зростання товарообороту із Білорусією досить високі, але це не така велика частка. Баланс торгівлі із Білорусією, який і так негативний, погіршиться. Експортні надходження із Білорусією погіршаться.

Максим:

Госдолг Украины за последние парту лет стремительно увеличивался, при чем наиболее быстрыми темпами при правлении Тимошенко? Как вы можете оценить причины и последствия такой политики?

Виктор Пинзеник:

Найгірші наслідки - коли боржник не може більше позичити грошей. Найбільший приріст боргу був 2009 року. 2010 року приріст боргу склав 114 млрд. Причиною боргу є прагнення витратити більше, ніж є. Неминучим явищем далі є життя в борг.
Деякі наслідки життя в борг ми вже бачимо. Найгірший - це дефолт. В будь-якому випадку, це випробування національною валюти. Цього ризику не було у 2008 році. Тому це дуже важлива проблема.

Сьогодні дефолту не буде. Коли ми говоримо про ризики дефолту ми ще не кажемо, що вони є. Ми просто говоримо про ризики.

3 роки назад я б не сказав, що в Україні буде ризик дефолту. Зараз він є. І якщо нехтувати причинами, що ведуть до боргу, то ризик дефолту настане. Причини, які призвели до девальвації валюти розпочались не 2008 року, а раніше. Я говорю про небезпеку дороги, якою іде країна. Це недобра дорога. З неї треба сходити.

Андрей К:

Виктор Михайлович, очень уважаю Вас как финансиста. По-моему вы единственный из тех, кто был при власти, кто действительно разбирается, а не просто пузыри пускает. Вопрос: как Вы думаете, что будет с долларом? Прийдет ли конец долларовому доминированию и когда?

Виктор Пинзеник:

Чому ми зачіпали це питання, чому про проблему долара. Борги. Саме вони є причиною того, що американський уряд фінансує видатки бюджету у наростаючому дефіциті за рахунок емісії, за рахунок того, що вони мають світову резервну валюту. Ця проблема, яка кілька років обговорюється. Саме це є причиною того, що почали говорити про можливість появи нової валюти. Це непроста річ і вона не обов'язково має відбутись. Я вірю в те, що в усьому світі зреагують на ті випробування, які пройшли у 2008 році і які деякі країни продовжують проходити і ці випробування змусять жити у рамках наявних коштів. США теж піднімає це питання. Ми чуємо про рішення, які приймають країни Європи. Майже всі країни Європи оголосили про скорочення видатків. У США скорочення видатків - ще непочатий край роботи. Якщо з цієї дороги не зійти, то колись проблема долара настане. Це не проблема кількох років, але така дорога завжди призводить до проблем. Єдине що - це специфічний варіант, коли це світова резервна валюта. Це стане проблемою всіх країн світу

Наталья:

Виктор Михайлович, расскажите пожалуйста для непрофессионалов - почему сейчас так много шума вокруг Китая и юаня? Что происходит с Китайской экономикой и валютой? Станет ли он новой мировой валютой....В западной прессе сейчас очень много пишут о Китае и его феномене, а у нас мало встречаю.

Виктор Пинзеник:

Я не розумію, чому галас навколо Китаю. Я чую, в основному, хороші звістки.
В основному США приділяє багато уваги цій темі. Дискусії, які тривалий час ведуться між США і Китаєм - з приводу обмінного курсу. Умовний приклад: уявімо: курс долара відносно гривні - 15 гривень. Я це показую тільки для прикладу Китаю. Що це значить для імпорту: різко погіршуються його можливості. Дорожчають імпортні товари. З другого боку, експорті товари отримують нові можливості для збуту.
Китай проводить тривалий час з цікавою політикою заниженого курсу національної валюти. Цим самим він просував свої товари на експорт і стримував поставки імпорту. Це речі, які не підпадають під регуляцію світової організації торгівлі. Це стало предметом суперечок, особливо, коли Китай вийшов на другу, за масштабом, світову економіку. При тих позитивних темпах, які вона мала навіть під час кризи, вона дуже скоро стане першою економікою в світі.
Курс євро і долару зачіпає весь світ. Нажаль, він має торговельні причини. Курс має використовуватись, як елемент торгової політики. В зв'язку з цим велись переговори по виробленню правил політики. Я думаю, китайська потужна економіка вимагає ринків збуту. Така економіка не може жити за рахунок виключно внутрішнього споживання. Чи стане юань першою світовою резервною валютою - я не думаю, бо це проблема непроста. Навіть для Китаю.

Недавно читав про Китай, що зараз Китай має резерв у 6 трильйонів доларів і ця цифра дуже швидко росте. Але не тільки Китай тримається - всі країни світу, будь-які проблеми з доларом є в усіх країнах світу.
Я б привернув увагу всіх урядів, щоб вони тримали дуже консервативну позицію по бюджетних видатках.

Anna:

возможно, вопрос не для этой дискуссии, но давно хотела у Вас спросить о Вашем отношении к пенсионной реформе. Теоретически я ее поддерживаю, понимаю, что без реформы наш ПФ загнется через несколько лет. Как по-Вашему, какие есть недоработки в проекте? какие положительные стороны

Виктор Пинзеник:

Почну з плюсів:

робилась спроба щось робити. Це добре, бо проблема вилізла назовні. Країна не має права ставити заручниками мільйонну армію пенсіонерів. Дефіцит - це теж проблема заручництва. Позичить - не позичить. Коли доходи є - нема проблем з фінансуванням. Всі знають, що воно буде. А як не дадуть гроші - то завтра будуть красти з кишені?! Вибачте, нажаль, є такий спосіб фінансування - він називається інфляція. Через емісію крадуть кошти людей і їм же віддають.

Інфляція - це податки. Вас ніхто не питає, а просто забираютьз кишені гроші.

Що турбує: несистемність. Ми не можемо уникнути питання віку. Але є питання, які важко аргументувати, чому вони не вирішуються. Це
питання спеціальних пенсій, які рахуються за різними правилами. В результаті у людей різна пенсія не тому, що вони працювали більше чи мали вищу зарплату, а тільки тому, що вони були придатком до певного крісла. Це аморальні речі. Правила мають бути однаковими. Я розглядав модель поступового змінення пенсій.

У деяких категорій пенсійний вік не 60 років, а раніше. Так зване правило дострокового виходу. Це коли рік рахується за два і, в результаті, дискредитується сама ідея видачі пенсій. Такі речі потрібно усунути.
Потрібно було зробити хороший ремонт солідарної системи. Зараз не час говорити про іншу модель пенсійної системи. Інша модель може працювати, коли солідарно збалансована. Коли українські пенсіонери не наражаються на ризик. Коли мова йде про такі серйозні речі - треба з людьми говорити, але ми майже не бачимо зараз розмов.

Пенсійна реформа не може бути проблемою Тигипка. Має бути бачення усієї команди. Дуже важливо демонструвати самообмеження влади. Багато видатків не є пріоритетними на сьогодні, і які мають бути усунені.

Я назвав ключові речі. Найгірше те, що, не вирішуючи проблеми - вона ускладнюється. Не уникне країна пенсійної реформи. Модель, яку я бачу для України, це модель, коли пенсій взагалі нема. Де кожна людина відкладає собі сама. Це питання, нажаль, дуже довге. Довге тому, що наш обов'язок забезпечити достойні пенсії попереднім поколінням пенсіонерів.

Солідарна пенсійна система:

Хто ближчий до казанка - в того, чомусь, пенсія 90%. Але люди формують казанок. Я кажу про іншу модель: люди самі собі відкладають. Ми сьогодні платим в казанок. Я говорю: "Самі відкладайте на пенсію". Але це не може відбутись швидко. Солідарна система неефективна. Але є 13 млн. людей. До останнього їхнього дня ми повинні забезпечити їх пенсією. Цей перехід, в будь-якому випадку, триватиме дуже довго - не один десяток років.

Оксана:

Виктор Михайлович, есть ли примеры стран, которым кредиты МВФ действительно помогли восстановить экономику? Если да - то какие это страны и какая политика заимствования/использования денег МВФ была ими применена? в чем секрет успеха?

Виктор Пинзеник:

Багато країн брали кредити. Одною із перших таких країн була Польша. Я не можу сказати, що в Польші немає проблем, але це одна з двох країн Європи, яка в 2009 році під час обвалу світовї економіки не впала. Тому польська економіка зросла. Друга країна - Албанія. Проблема не в валюті. Проблема в самій країні. Зараз ВФ зупинив програму надання кредитів Україні. Проблема не в тому, що зупинили видачу кредитів. Проблема в тому, що країна не рухається. Бо сам по собі кредит нічого не дає. Можна брати гроші і лізти в борг. Це варіант, який я порівнюю з тим, що алкоголік взяв опохмелитися. Опохмелився - добре. Завтра знову голова болить, завтра знов треба пити - знову візьміть кредити. Що це міняє? У такому синдромі можна знаходитись постійно. Ми ж говоримо про лікування. Якщо кредит пов'язаний із одночасним лікуванням і ціллю, то неминуче прийде час, коли кредити не будуть потрібні. ВФ не є доброчинною організацією. Зараз він почав працювати так, як працював. Виконувати доброчинні функції, як у 2009 році, він не буде. Тому питання не у ВФ.
Зараз ВФ став більш гнучким з точки зору можливостей пошуку варіантів, але країна сама повинна бути зацікавлена у змінах. Дуже важко нав'язати зміни іззовні. Це не вдається, або вдається певний час, а потім знуву настають проблеми.

Анна:

Тоже вопрос про МВФ. кому выгодна отставка Сороса-Канна? Какую политику фонда он проводил, кому она мешала больше всего? Спасибо

Виктор Пинзеник:

Давайте, я трошки поясню, що таке ВФ. Це акціонерне товариство зі специфічними акціонерами - урядами країн світу. Україна теж є акціонером. Рішення приймає рада директорів. Україна не має свого директора. Вона входить у групу країн, яких представляє Голандія. Рішення приймається залежно від голосів. Найбільший їх відсоток має країна, що зробила найбільший внесок - американський уряд. Зараз ведеться розмова про зміну пропорцій. Китай заявляє про готовність збільшити внесок і мати більшу частку голосів.
Дирекція - це апарат. І від нього багато чого залежить. Хоча це технічна посада, але вона важлива для ефективної роботи фонду. В останні роки ця посада стала більш затребуваною. Ситуація в світі ще вимагає втручань з боку фонду.
Я не зможу гадати, кому була вигідна відставка Стросс-Кана. Може, є підстави для таких думок, але чи так це, чи ні - я не можу сказати.

Маша:

в прошлом году данные по дефициту бюджета ПФ у Азарова и Тигипка расходились. один говорил 70 млрд., другой 40. Скажите реальную сумму дефицита ПФ и реального дефицита бюджета прошлого года Какие прогнозы по дефициту на этот год?

Виктор Пинзеник:

Нажаль інколи розходження цифр дефіциту ПФ мають під собою підстави. Не всі фахівці вважають цифри, які платить бюджет до ПФ як дефіцит.
Дехто, наприклад, доплати до спеціального фонду не відносить до дефіциту. В бюджеті є кілька рядків, по яких іде фінансування ПФ. Тому розбіжності в цифрах інколи можливі. Я не назву вам зараз точну цифру дефіциту, але можу сказати загальну цифру дефіциту всіх бюджетів, де і пенсійний фонд сидить. Я його називаю так званим дефіцитом публічних фінансів. Минулого року дефіцит складав 91 млрд. грн. Це далеко від тієї цифри, яку офіційно оприлюднюють. Порівняно в 2009 роком, цифра дефіциту була 104 млн. грн. Колись такі цифри викликали в мене маленькиий шок. До 2008 року цифри дефіциту вимірювали 6-8 млрд. грн. Ми ніколи не робили ризиків. З цифрами теперішнього дефіциту вкрай небезпечно жити.

Степан:

Виктор Михайлович, расскажите, пожалуйста, почему вы сами ушли с поста Министра финасов? Какая именно политика/курс были Вам неприемлемы. При каких условиях, Вы могли бы задуматься о возвращении в правительство?

Виктор Пинзеник:

Коли я чую слово борг - мені стає погано. Я не звик, щоб країна жила в борг. Я тримав цю позицію, поки був міністром фінансів. Дефіцит бюджету ніколи не був більший за 2%. Звичайно, це не єдина функція міністра фінансів. Коли країна постала перед серйозними випробуваннями, позиція міністра фінансів розійшлась по бюджету. Мінстр фінансів приготував один бюджет, а уряд прийняв інший. Я не погодився із цим бюджетом і відмовився його підписати. Я пробував змінити ситуацію після прийняття бюджету. Була підготовлена нова версія бюджету. Але реакції не було. Нажаль, ситуація не була сприйнята. І я подав у відставку.

Аня:

Как вы считаете, можно ли заменить чем-то кредиты МВФ? Высокий дефицит бюджета покрыть внутренними займами вряд ли получится, а брать кредиты у России еще опаснее. На сколько можно сократить дефицит, если составить бюджет грамотно и какие статьи урезать?

Виктор Пинзеник:

Можна взагалі не брати кредитів. І я прихильник такої ситуації. Я маю на увазі кредити для уряду. Економіка може користуватись таким інструментом, хоча, тут теж треба бути акуратним і події 2008 року це показали. Можуть бути проблеми для національної валюти, коли зовнішній борг робить велике навантаження на відплив валюти. Не мати дефіциту бюджету - нема проблеми кредитів. Проблема не в тому, в кого брати кредит.
Для порівняння - я давно не дивився на сайт ВФ - зараз не скажу, по яких відсотках ми берем зараз кредити, тут відсоткова ставка плаває. Але можу назвати за І квартал минулого року. Ставка за цими кредитами була 1,2 відсотка річних.
А тепер я б хотів звернути вашу увагу на ось що. Якщо б ці кредити замістити кредитами на відкритому ринку, то в нас вже не 2 армії фінансувались би за рахунок відсотків. Тут на порядок вищі ставки. Це спеціальний інститут, і тут відсоткові ставки є значно нижчими, ніж є на ринку. Це гроші дешеві, з точки зору їх впливу на бюджет. Наприклад, зараз на Україні 10% позичають комерційні позики. Мільярд рівноцінний 10 мільярдам ВФ.

Макс:

У нас почему-то принято брать интервью у бывших министров. То Тарасюк, то Пинзеник. Это я не к тому, что плохо отношусь к Вам. Это я к тому, что мне бы очень хочется узнать у Вас, как к бывшему чиновнику - как побороть самую большую проблему страны - коррупцию? Что Вы реально сделали для этого и кто мешал сделать больше? ведь с ней никакие старания, кредиты, реформы не помогут. по сути мы довели страну до того состояния, что в ней остаются либо бандиты, либо провинциальные трудяги. остальные уезжают.

Виктор Пинзеник:

Ми зачіпали окремі речі.

Де виникає корупція: там, де постійно треба заходити у чиїсь двері - двері чиновника. Кожен такий підхід не тільки принижує людей, але й дуже часто створює умови до корупції. Треба забирати чинники, при яких люди змушені ходити до чиновника. Чим менше таких походів - тим менша корупція. Це фундаментальні реформи.

Другий блок: щонайменше грошей давати через руки чиновника. Яка відмінність між чиновником і простою людиною: від завжди розпоряджається чужими коштами. Таким чином, кількість видатків завжди гірша, ніж у людини. А тому ми чуємо про різного роду відкати. Ніхто з людей, які будують власний будинок, не думає про відкати. Коли витрачаються чужі кошти...

Тому треба максимально забрати залежність від чиновника. Зробити стосунки максимально прозорими, бо повністю усунути залежність не можна.
Кілька місяців назад ми чули про крок, пов'язаний з адмін реформою. Це був прекрасний крок по боротьбі з корупцією. Спочатку треба забрати зайві функції. Якщо зберегли функції, то завжди знайдеться у апараті той, хто цими функціями скористається, як не скорочуй апарат.

Простий спосіб тендерів: відкриті торги і ніяких конвертів. На яких оголошується - купуємо те-то, приходьте всі бажаючі, без конвертів.

Будівництво доріг - теж із публічними торгами. Ви отримаєте хороші дороги, відсутність зловживань.

Мені здається, що влада в Україні стала самоціллю. Це не інструмент, а мета. І ради цієї мети ігнорується будь-що.

Я вважаю, що влада - це спосіб. З суспільством треба говорити, а політики це робити бояться.

Я погано ставлюсь до смертної кари чиновників, яких розстрілюють за корупцію. А чи то розстріляють. Я б дуже не хотів, щоб поява деяких норм була способом. Я вважаю безнадійною справою боротьбу з наслідками. Ці методи ніколи не дадуть результат.

Спроба контролювати зарплату в конвертах: не можна заглянути до кожного в кишеню. Це боротьба з наслідками.

Ефективна боротьба з корупцією передбачає усунення причин. У додаток можуть бути використані якісь каральні інструменти. Якщо є корито, то завжди знайдуться бажаючі.

Проблема не в людях. Погані рейтинги по рівню корупції в країні - проблема середовища. Проблема у зміні середовища

Олександр:

Вікторе Михайловичу, не виникає бажання на майбутніх виборах висунути свою кандидатуру на пост Президента України?

Виктор Пинзеник:

До них ще далеко - я подумаю. Запит суспільний, думаю, є. Тут треба бажання з моєї сторони.

Сергей:

Мне кажется, тут всё просто! На Украине нет стимула для производителя, а значить мы не работаем, а проедаем! И наши долги будут рости, пока не настанет критическая точка! Значит, кому-то выгодно брать в долг, а отдавать будет народ, как и с колко "их" не волнует. Сейчас "хапануть" , а там......... Не понятно другое, их дети и внуки будут жить за границей или на испы тательном полигоне под названием Украина! Рецепт от бедности очень прост!!! Уберите для производителя грабительский налог , сделайте его не больше 10% и всё! Народ сам справиться с проблемами, но это не выгодно,тогда как воровать??????? Вот в чём вопрос!! И тут вопрос времени, сколько у народа хватит терпения !!!!! И тогда сами знаете,народ не остановишь!!

Виктор Пинзеник:

Фундаментальна проблема є у цьому. Не можна жити краще, ніж ми працюємо. Якщо в країні виробляється ВВП 22 тис. грн. на душу населення, то це поріг нашого споживання - в середньому, на 1 людини, включаючи непрацюючих. Щоб вийти на інших рівень, не можна спожити 40. Можна позичити, але це означає, що потім треба буде споживати менше. Все одно розплата настає. Безумовно, ключовою задачею є піднесення економіки, але, насправді, економіку не треба стимулювати. Я не знаю, що малось на увазі під стимулом, але найкращий стимул для економіки - не заважайте, дайте можливість їй працювати. Якраз цих можливостей немає. Розвиватись українській економіці заважають саме перешкоди, а не відсутність стимулів. Кожен крок, пов'язаний з отриманням дозволів, є прямими ударами. Наприклад, заборона продажу продукції - це квота на екоспорт аграрної продукції, неповернення ПДВ, це неприйняття податкової інформації. Це ті удари, які не дають розвиватись національній економіці.
Я ніяк не ставлюсь до нового податкового кодексу.

Сергей:

Говорили, что Вы сейчас советиник у Укрсоцбанке. Это правда? если да - как так получилось и за что именно Вы отвечаете?

Виктор Пинзеник:

Я маю відношення до Укрсиббанку, але я не радник. Я працюю у наглядовій раді. Я не маю відношення до оперативної роботи цього банку. Мова йде про наглядову раду, яка здійснює наглядові функції з боку власника. Тобто я не в оперативній роботі банку.

Антон:

Виктор Михайлович, говоря о внешнем долге нельзя обойти МВФ. А говоря об МВФ - обойти скандал вокруг уже бывшего его главы. Как вы оцениваете эту ситуацию? Вот был ли секс, или это такая извращенная тактика снятия неугодного топ менеджера?

Виктор Пинзеник:

Відповіді на перше питання не може дати ніхто. Є спеціальний інститут, який дасть відповідь на це питання, і він називається судом.

Валентина:

Как Вы считаете: Евро-2012 и намерения провести зимнюю олимпиаду в 2022г. - являются одними из причин огромных долгов?

Виктор Пинзеник:

Ні. Звичайно, проведення Євро вимагає видатків з боку України. Нажаль, не всі ці видатки робляться за рахунок приватних коштів. Багато можна було залучити приватних інвесторів. Але, з другого боку, це ті ресурси, які підтримують дуже уражені сектори. Металургія і будівництво, які постраждали найбільше, до цього часу не відновились. Необхідно ще декілька років для того, щоб вийти на рівень 2008 року. Тому на них є проблеми кризи.
Якщо б Євро 2012 не було, його треба було б придумати. Треба придумати ті інструменти, які пов'язані з можливістю дати внутрішній ринок тим секторам, які набагато більше втратили зовні.
Нажаль, Євро закінчиться, а проблеми в Україні залишаться. Бо проблема не в Євро, а в фундаментальних речах, не пов'язаних з ним, які все одно доведеться вирішувати.
Сказати, що Євро достатньо стимулювало розвиток внутрішнього ринку, я не зможу, бо тут є величезний ресурс, який би мав зменшити залежність України від експорту по одній позиції. Це дуже небезпечна залежність - метал. Ми це відчули в 2008 році, коли ключовий сектор для експорту втратив ринки збуту і перестав постачати долари в Україну. Він потягнув дуже великий сегмент економіки за собою.
Давайте згадаєм таку проблему, яка пов'язана з металургією, але сама по собі є дуже важливою. Всі наші міста знаходяться на гнилих трубах. Постачання води, опалення, каналізації і т.д. Це проблема, яку країні треба вирішувати, але, з точки зору прив'язки до металургії, це дуже металомістке питання. Це може деверсифікувати канали збуту українських металів.

Лантух:

Чи спроможна група гопстопників з одного райцентру керувати Україною?Ітелегенція в Україні це-пристосуванці чи В.Ленін прав,коли свого часу називав її негарним словом?

Виктор Пинзеник:

Я не знаю, що відповідати.

Очевидно, маються на увазі особливий підбір кадрів. Мені дуже подобається, коли на рівні виконавчої влади підбираються професійні люди. Я теж підбирав людей. Брав молодих людей на роботу. Не всі відбори були вдалі, але були й дуже вдалі підбори. Але прагнення: я ніколи не питав з якої партії людина є. Бо важливі трошки інші якості. Але це залежить від запиту. Коли над ним працюють, то питання відбору не є якимось регіональним принципом. Я не думаю, що наша інтелігенція варта згадки класика, як і ми всі. Прийде час - і слово скажуть ті люди, і інтелігенція в тому числі

Галина:

Какое должно быть правительство на ваш взгляд, чтобы вывести Украину с долговой ямы и никогда не брать долг.Я думаю что должен быть кнут и пряник.

Виктор Пинзеник:

Правило, яке не веде до боргу, зрозуміле. Професійності достатньо, тому що не можна бути професійним і не моральним. Дії, яких потребує українська економіка - це високоморальні речі.

ігор:

на які цілі береться кредит МВФ як ви думаєте?

Виктор Пинзеник:

Та тут думати нема чого. Зараз вони ідуть по двох напрямках. Раніше йшли тілько по одному, ми вже згадували про це. ВФ стоврювався як інститут, покликаний надавати кредити країнам, у яких виникає дефіцит з платіжного балансу.
Поясню це, можливо, на примітивному прикладі, бо воно має пряме відношення до обмінного курсу і до гарантованого постачання імпортних товарів. Обмінний курс є, як і будь-який товар, наслідком попиту і пропозиції. Попит формує імпорт, пропозиція - експорт. Між ними має бути баланс. Не у всіх країнах він існує. Класичний приклад - наша теперішня ситуація у країні, і яка була у 2008 році. 19 млрд. доларів нестача валюти. Це вже чинник, який впливає на девальвацію. Багато країн мають резерви, і вони є способом покрити нестачу і тримати стабільним курс. Правда, при певних умовах, це нічого не дає. Коли це велика дірка, а резерви невеликі, то воно не врятує від девальвації національної валюти.
З цією метою і створений цей спосіб для пристосування до умов і змінення ситуації. З цією метою надаються кредити і отримує їх НБУ.
Отже, куди вони йдуть: вони продаються. Національний банк не має права дати жодному клієнту долар. Він має право його продати. Таким чином, коли Національний банк продає долар, еквівалент гривні у нього залишається. Коли треба вертати тверду валюту, Національний банк за ці гривні купує долари і вертає МВФ. З цієї точки зору гроші не проїдаються, на відміну від іншого роду кредитів. Єдине, що треба буде сплатити - це відсотки за користування кредитом.
Але друга частина кредитів, яку почали застосовувати вперше з 2009 року. Це кредити на покриття дефіциту бюджету. Цільового призначення ціх коштів немає. Ці видатки визначаються закном про бюджет. І, якщо нас не влаштовує характер видатків, то це проблема бюджету, а не кредиту МВФ.
Я це образно поясню: ніхто не може сказати, з якого джерела платиться зарплата вчителя - з податку на прибуток, чи з податку на додану вартість. Чому? Бо це все злітається в один кошик і він називається казначейський рахунок. Кредити - це той же кошик, тільки кошик видатків уряду є більшим, ніж доходи - частина формується за рахунок доходів, а друга - за рахунок позик, в тому числі за рахунок позик МВФ. Тому позика не має цільового призначення, вона іде на видатки, які затверджуються законом про державний бюджет. Нас не влаштовують ті видатки - то це є проблема дефіциту бюджету.
Попередній автор питав, що скорочувати. По-перше, якщо така проблема виникає у сім'ї, то вона не думає - скорочувати чи не скорочувати. Вона мусить скоротити. Але в нас є що скорочувати. Є видатки, які не є потрібними. Наприклад, вся система соціальної підтримки побудована у сторону багатих людей. Тому що інструментом такої підтримки виступає ціна. А від ціни виграють ті, хто більше споживає, а більше споживають люди не бідні. Бідні люди не мають за що споживати.
В будь-який період святая святих має бути соціальна підтримка тих, хто живе на межі малозабезпеченості. Але не можна, коли кошти використовуються з суспільства на підтримку людей, які далеко не бідні. Класичний приклад - газ. Комунальні платежі, де велика сума дотацій, використовуються для опалення, обігріву, будинків далеко не бідних людей. Це марнотратство.

Igor:

В.М. есть ли у Вас аргументы, расчеты опровергающие аргументы Глазьева, Путина, что членство в ТС выгоднее для Украины чем членство в ВТО и ЗСТ с ЕС?

Виктор Пинзеник:

Від того, що ми вступим до митного союзу, ми більше продавати не будемо, бо там не куплять більше.
По-друге, розмови про знижки на ціни, нажаль, тільки розмови. Справа в тому, що Росія теж збирається вступити у СОТ. І у недавній зустрічі президентів США і Росії, інформація звучала про вступ до кінця цього року. Одна з вимог для одного учасника - рівні умови конкуренції. Рівні ціни. Бо це викривлення конкуренції. Доречі, як учасник СОТ, Грузія пред'явила таку претензію Російській Федерації, щодо приведення у відповідність цін.
І ця дірка, приманка, яка буде, зникне через деякий час.
Про підписання угоди про вільну торгівлю. Хочу нагадати, що у нас є угода. Немає вільної торгівлі. Угода ще у 93 році була. Є ратифікована угода між Україною і РФ. Нема вільної торгівлі, тому що Росія зробила потрібні їй вилучення - це газ, нафта і т.д, коли сплачується велике мито. Ми знаємо навіть про Білорусь, яка є заявленим учасником митного союзу. А газ по якій ціні вона продає? Тому треба шукати взаємовигідні сфери співробітництва, але, коли ставлять питання - як поділити знайдений клад - порівну, чи по-братськи, то я скажу: "Порівну!"

юра:

многие страны берут кредит оборудованием например исельскохозяйственной техникой тоесть тем чтобы поднять ту или иную отрасль почему наше правительство зная что у нас корупция не следует примеру других стран и дальше суёт нас в кабалу

Виктор Пинзеник:

Мені хотілося б, щоб цього питання не почув уряд.
В Україні, нажаль, є кредити під державні гарантії. Брали, по суті, технікою. Якась країна давала кредит не грошима, а звідти йшли поставки товарів. І це один з каналів унікальної корупції. Деяка техніка була просто золотою. Питання ж в тому. по яких цінах закуповують. Автор забув, що закупівлі будуть вестить українськими чиновниками.
І другий приклад про усунення причин корупції: наскільки це обтяжливо? Жоден банк країни не поверне кредитів у 85%. Цього банку б уже не було. Він би давно вмер. Коли, у 90-ті роки, я писав доповідну Президентові щодо скасування гарантій, я мав точну цифру. 85% кредитів, взятих технікою, повернули прості люди. Одні створили бізнес, а другі повертали. Це щодо ефективності такого роду програм. Не проблема отримання інвестицій у аграрному секторі. Тут знайдеться достатньо коштів. Чому ж не вкладається? От класичний приклад: ви вирощуєте зерно, а потім я його у вас забираю і продаю. Хто отримає дохоі: той, хто виростив зерно, чи той, хто продав? А той, хто виростив - права продажу не має - так звані квоти на експорт зерна, які тільки недавно скасовані. Це ті умови, при яких ніхто не буде вкладати кошти, бо вам нав'яжуть ціну, і ви взагалі не будете мати заробітку.
Або неповернення ПДВ. Наприклад, ще одна причина стримання: будь-який виробник, включаючи дрібного, знає, хто купить його продукцію і по яких цінах. І вони це мають знати ще на початку сезону посіву. Бо це такий сигнал, коли я знаю, що я вирощу, що я його продам і по якій ціні. Я можу порахувати доходи. Тому проблема інвестицій і наявності техніки лежить не в площині брати державні гарантії. Я один із противників надання державних гарантій. Я пробував це зупинити, коли система відроджувалась у 2009 році, але позиція міністра фінансів була сольною.

Михаил.:

Деньги в долг даются Украине на определённых условиях.Верите ли вы что те кто даёт под проценты и ставит свои условия хочет видеть Украину богатым и равноправным партнёром с цивилизованным обществом в будущем.Или же на оборот изучив ситуацию и нашу коррупцию этими деньгами пытается манипулировать создавая напряжение как в политике так и в бизнесе и делая нас потихоньку нищими.

Виктор Пинзеник:

Улюблене наше заняття - шукати ворогів. Де вони, у Вашингтоні - у валютному фонді, чи десь в іншому місці? Нажаль, проблема тут у країні.
Так, валютний фонд ставить певні умови. Такі умови ставить будь-який банк, будь-який позичальник. Тільки які ці умови?
Ти не маєш з чого звести баланс видатків. Ти просиш грошей. Якщо борги зростають, то виникає ризик неповернення грошей. Тому кожен кредитор ставить умову: скорочуй дефіцит або видачу коштів, які призвели до твоєї позики. Позики у валютному фонді, я б назвав, екстраординарні. Їх дають тоді, коли неможливо позичити на відкритому ринку, тобто їх не позичають просто. Цей спеціальний інститут був придуманий саме для таких незвичайних випадків. Якж ж ви не хочите брати позики в валютному фонді, є в цьому випадку прості ліки: не беріть цих позик. Тобто, не майте дефіциту бюджету і у вас не буде проблеми у позиках. Тому не треба шукати проблем у МВФ. Не валютний фонд створював їх. Проблеми всередині країни

Аналолий Ю.:

Ведутся переговоры о зоне свободной торговли со странами ЕС, которые,как и Украина,являются в то же время членами ВТО.Получается,что совместное членство в ВТО вовсе не отменяет необходимость отдельных переговоров о создании совместных зон?

Виктор Пинзеник:

СТО передбачає певні правила стосунків і обмежень по зовнішній торгівлі, але вона не виключає наявність мит. Україна теж має право, по вступі до СТО, застосовувати мито. В тій мірі, в якій довелось домовитися. Зона вільної торгівлі передчабає відсутність мит.
Чому для України дуже важливий цей ринок? Сьогодні Україні дуже важливий експорт. Цього року економічний розвиток відбувається за рахунок випадкових речей. Не було б експорту - не росла б економіка. За І квартал майже 50% зростання експорту. Це причина росту економіки. Якщо на зовнішніх ринках проблеми - економіка починає знову падати. Для України не є проблемою імпорт. Але 10 млрд. відвоювати на зовнішніх ринках - дуже важко. Для України вкрай важливо прориватись, отримати доступ до європейських ринків. Цей ринок не зрівняти із ринками наших сусідів. Коли є можливість, її обов'язково треба використати. Ми маємо експортувати на порядок більше, ніж зараз продаємо. У Польщі, на відміну від нас, основна частина експорту іде у Європу. Це трапилось відразу у період реформ, а не коли Польша стала членом ЄС. Нам потрібна максимально можлива відкритість ринку.

SS44:

Добрий день. Мені цікава Ваша думка як авторитетної в політиці людини. У мене два питання: 1)Чим може закінчитися ситуація з постійно зростаючим боргом світових держав перед МВФ, які все бируть але повертають мінімум? Як цивілізація могла дійти до такого що група людей контролює держави за допомогою схеми "постійного боргу"? 2)Боюсь помилитись, але я так розумію що держава друкує облігації та на них "купує" у центрального банку кошти під відсотки. Наприклад облігацій надруковано на міліард, банк видає цей міліард в грошах державі, яка потім їх повинна повернути + %. Ну міліард забрала міліард поверне, а звідки відсотки візьмуться? Монополіст на друк грошей цей же центральний банк. Тобто щоб з того міліарду повернути той процент держава знову бере в борг. І так далі поки не стає по вуха у борзі... Ну а що далі?

Виктор Пинзеник:

Хто сказав, що ці борги не вертаються? Україна колись брала цей кредит, ще на початку 90-х років, і вже майже не мала боргу. Не всі знають, що цей кредит, в основному, бере НБУ, а раніше було це правило, і погашаються вони Національним Банком. Тобто вони не є наванатженням бюджету і, великою мірою це технічний кредит. З 2012 року України має погашати кредит МВФ. Боргів ніхто не прощає. Навіть, найгірший варіант, який називається дефолтом, пов'язаний з тим, що борги розтягуються в часі. До відома глядачів, Україна переживала дефолт. Це було 2000 року і називається він технічний дефолт. Технічний дефолт - це реструктуризація боргів. Всі борги залишились за Україною, вони були тільки розтягнуті в часі. Інші умови обслуговування - процентні ставки - україна погашала, погашає - це є зовов'язання.

Оксана:

Какова по-вашему роль личности в истории? Воин ли тот, кто один в поле? - в приложении к украинской действительности...Понимаю, что вопрос философский, но думаю, что кто как ни Вы сможет сказать что-то новое по этой теме...Спасибо!

Виктор Пинзеник:

Є. На бідь-якому полі людина може зробити дуже багато.

Я не думаю, що перші президенти Польщі, Чехії були сильними економістами. Але вони сформували попит на зміни. У країні дуже часто із цим виникають проблеми.

Попередній автор питав, при яких умовах я б повернувся до посту мінста фінансів. При одній умові: якщо це б було комусь потрібно. Причому, я маю на увазі не простих людей. Їм це потрібно. Але прості люди реалізують свою волю через мандат політика. Але там потреби нема, нажаль

Я вірю, що прості люди можуть захистити свої потреби. Хто забуває про це - нехай згадає 2004 рік. Це унікальне піднесення людей, де ми побачили зрілу політичну націю. Людям не подобається квакати в болоті. Це спільна проблема політичних лідерів і людей. Я певний, що цей час настане, бо ніхто не зможе зупинити суспільний прогрес і бажання всіх громадян України жити краще.

Ключова проблема - проблема політичного запиту, при якій достатньо декількох особистостей, здатних проштовхнути у країні зміни. При одній умові - що ці зміни потрібні. Що на них є попит. Коли такий попит є - країну можна зробити хорошою лялькою.

Нема проблеми з людьми. У нас повно кваліфікованих людей в усіх системах влади. Ці люди можуть робити дуже серйозні речі, або нічого не робити. Все залежить від того, чи є запит на цих людей.

Нажаль, коли я працював у Міністерстві фінансів, я помітив, що існує погане правило: "Я начальник, ти - дурак". Людей привчили мовчати. А там є люди, які можуть генерувати ідеї. Коли ви сформуєте попит, країну можна буде поновити. Бо у всіх сферах є повно проблем. Тільки їх треба бачити і, найголовніше, необхідні бажаючі ці зміни зробити.

Микола:

Вікторе Михайловичу скажіть будь ласка , чи держава може жити без боргів, і як це зробити. Мій рецепт простий , як у моїй сім'ї, скільки заробили стільки і потратили , залишок відклали якщо він є Так по вина робити і держава. Заробила держава більше , виплатила пенсій і зарплат більше, заробила менше виплатила менше. Тоді ніколи не буде дефіциту бюджету і боргу державного і інфляції.

Виктор Пинзеник:

Може. Так як це роблять 17 млн. українських сімей. Дуже просте правило, і я хочу подякувати авторові, який згадав про це. Правило просте: "Витрачай стільки, скільки заробив". Тоді немає боргів.
Чи може держава, якій необхідно інвестувати у свій розвиток, жити без боргів? Я не знаю жодної успішної країни, яка це робить. Я знаю успішні країни, де це роблять люди.
Дуже хороше питання стосується корупції, на цьому прикладі я покажу. Не в державу повинні інвестувати. Держава ніколи цього не зробить. Це тільки створить можливість для підвищення статків людей, які приймають рішення. Це мають робити приватні особи. І проблема не в тому, що немає грошей, а в тому, що немає умов, для яких ці гроші прийдуть. І я маю на увазі не тільки іноземні інвестиції. Тут достатньо можливостей для внутрішніх інвесторів. Майже 180 млрд. на руках населення - це гривна, яка лежить без толку. І кілька десятків млрд. доларів тимають мід сукном, які не приносять користі ні країні, ні їх власникам. Позики уряду: в якій формі він має це робити, а потім інвестувати? У нас усюди приватна власність. Тобто, уряд має комусь дарувати ті гроші? В нас таке вже було і, нажаль, є. Потім одні створюють бізнес, а інші повертають кошти.

Сергій Андрійович!:

Який кардинальний економічних захід можна було б здійснити в Україні,щоб змінити на краще життя простих українців?!

Виктор Пинзеник:

Нема чарівної палички, щоб було все добре. Держава представлена чиновниками. Це унікальний потенціал до корупції. Жодного кроку ви не можете зробити, не узгодивши із чиновником.
Якщо ви не хочете, щоб в Україні були яблука - створіть міністерство яблук! І яблук в Україні не буде, бо ви будете кожного разу отримувати дозвіл. Вчора ви їли яблука, а завтра ви їх їсти не будете.
Інвестору треба дати надійну рулетку, щоб поміряти доходи і видатки. Коли не можна порахувати доходи і видатки... Коли ви не можете порахувати, вам доводиться гадати - буде чи не буде курс.
Для розвитку України треба зробити так, щоб не треба було гадати. Коли ви мене спитаєте, який буде курс, а я впевнено скажу: "Він буде коливатись коло 8". Але сьогодні я не можу цього сказати, бо є для цього причини. Забирайте ці причини, і до України підуть інвестиції.

Комментарии (11)

символов 999

Гость 12 лет назад
Якби було б побільше таких людей як Віктор Михайлович Пинзенник, то наша держава була б авторитетним гравцем як на міжнародній арені, так і в середині - брендом для наших співвітчизників!!!

Прокомментировать Мне нравится
_Alex von Budau 12 лет назад
Я бы хотел, чтобы в Украине был именно такой премьер-министр -- прежде всего хороший финансист. Ещё основатель монетаристской экономической школы Милтон Фридман (нобелевский лауреат и, кстати, уроженец Киева) говорил, что без стабильности финансовой системы невозможна стабильность экономической системы государства и всего государственного "организма". Вот так!

Прокомментировать Мне нравится
_ГостьЛюбов 12 лет назад
Премєр Міністр був би хороший, а Президент слабкий! Тому не раджу іти на вибори! Ціную, вірю в щирість цієї людини, але не вміє відстояти точку зору! Треба не тікати з уряду, а переконувати і впливати на дії! Втекти через не згоду найлегше!

Прокомментировать Мне нравится
_Iehbr 12 лет назад
Никогда не расплатятся. Уж очень любому правителю всё своё воровство или идиотизм удобно валить на МВФ. И мани-мани долга тут вообще дело последнее в очереди их личных растрат.

Прокомментировать Мне нравится
- _ГостьVasyl 12 лет назад
  Шановний Вікторе Михайловичу. Щиро Вам вдячний за чіткі відповіді, а найголовніше за Вашу професійну та громадянську позицію. Добре знаю, що Ваша правдива та чесна позиція багатьом не подобалась. Але реальний розвиток подій сотні разів підверджував, а Пинзеник правий.
  
  Прокомментировать Мне нравится
_Гость 13 лет назад
Реально крутый дядька!

Прокомментировать Мне нравится
SS44 13 лет назад
А друге питання щодо злочинної системи взаємовідносин держава-центр.банк?

Прокомментировать Мне нравится
SS44 13 лет назад
Дуже цікаво і дуже вдячний я, але друге моє питання з приводу злочинної банківської системи не було пояснене.

Прокомментировать Мне нравится
Lisa 13 лет назад
Прочитала все на одном дыхании. Очень интересно, по делу, просто и понятно!!! Побольше таких гостей финансам!

Прокомментировать Мне нравится (1 пользователю)
- _Клавдия Васильевна Киев 13 лет назад
  Очень бы хотелось,чтобы команда Януковича,как можно быстрее пригласила Виктора Пензеника в кресло министра финансов или экономики.Только такие высококлассные специалисты и патриоты смогут вытянуть наш украинский народ из нищеты и долговой ямы.
  
  Прокомментировать Мне нравится
- spin 12 лет назад
  Читать может и быстрее, но послушать информативнее :-)
  
  Прокомментировать Мне нравится

Виктор Пинзеник рассказал о том, когда Украина перестанет брать в долг

Ответы 30

Комментарии (11)

Радио

Новости партнёров