Тарасюк о шансах Украины попасть в ЕС. Веб-конференция онлайн на conferences.tochka.net

Сірожа:

4

На економічному форумі в Трускавці пак Каськів описав таку гарну картинку, що цілі капітали на українському кордоні лише чекають, коли ми в Києві підпишемо угоду про асоціацію. Але, скажіть, Борис Іванович, чи насправді інвестор зацікавлений вкладати гроші в Україні, якщо в нас тут ніхто ні за що не відповідає? Звідки інвестору знати, що його гроші просто не розтасуються по корупційним шухлядам і винних не знайдеться? І як цю ситуацію може змінити асоціація з ЄС? Он Хорватія взагалі вже має членство. Але корупція в них там дай Боже! Ну може хабарі трохи дешевші.

Борис Тарасюк:

Що стосується Хорватії – вона ще не є членом ЄС, вона знаходиться на порозі. Очікується, що в середині 2013 року вона стане членом ЄС. Так, там були проблеми з корупцією, як і у інших країнах.
Що стосується інтересів інвесторів вкладати кошти в економіку України – ці інтереси існують. Цей інтерес визначається не емоціями, не нашим «подобається-не подобається», а конкретними цифрами. Наведу приклад: якщо за 14 років до 2004 року в економіку України прийшло близько дев’яти з половиною мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, то лише за один рік після перемоги демократії в нашій державі в економіку України прийшла така ж сама сума – дев’ять мільярдів доларів. Це свідчить про те, що існує безпосередній взаємозв’язок між демократією і довірою іноземних інвесторів до відповідної держави. Представниками нинішньої влади прийнято критикувати попередників, говорити, що під час їх керівництва все було погано, а зараз – наступає благодать і життя українців покращилось вже сьогодні. На жаль, воно не поліпшилось сьогодні. А що стосується прямих іноземних інвестицій, то найбільше іноземних інвестицій в економіку України прийшло саме за п’ять років, коли в державі керувала демократична команда. За цей період в економіку України надійшло більше тридцяти мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, це 2005-2009р. Отже інвестор зацікавлений. Чи стурбований інвестор? Здебільшого так. І ми знаємо повідомлення і з дипломатичних представництв, і з Асоціації європейського бізнесу, яка функціонує в Україні і об’єднує представників найбільших компаній, що вони мають серйозні претензії до українських суддів, до українського законодавства в тому, що стосується захисту прав інвесторів. Це є серйозна проблема, яка потребує свого врегулювання як на законодавчому рівні, так і на рівні застосування закону, в тому числі і в судах. Тому що багато іноземних інвесторів скаржаться на то, що вони не можуть добитися правди в українських судах. Ця проблема зв’язана з ширшою проблемою недоліків функціонування діяльності української судової системи і в наявності корупції, яка пронизала і суди в тому числі.

Саша:

4

Скорее всего вам известен скандал с Тернопольской газетой, которая на первой полосе разместила расистский материал об африканских студентах. Об этом написали европейские СМИ, в первую очередь французские. Скажите, должен ли МИД Украины реагировать на такие скандалы? Как дипломаты убеждают европейцев, что в Украине бедет безопасно болельщикам ЕВРО? Как часто Вам приходилось отдуваться за украинский рассизм, гомофобию и сексизм?

Борис Тарасюк:

Доброго дня.
Перш за все, я хочу сказати, що лише ідучи на конференцію, я ознайомився з цією публікацією, звичайно, що вона не була на перших шпальтах газет для того, щоб привернути, принаймні, мою увагу. Аля я ознайомився з цим матеріалом і повинен сказати декілька основоположних речей. Конституція України забороняє дискримінацію людей за будь-якою ознакою – за расовою, національною, релігійною і іншими. Це конституційне положення, яке існує в нашій державі, і на цьому положенні базується все українське законодавство. Тобто законодавство не дозволяє і не припускає наявності дискримінації. Крім того, є ціла низка міжнародно-правових документів, які зобов’язують українську державу виконувати свої міжнародно-правові зобов’язання. Отже, з одного боку – законодавство і Конституція, з іншого боку – міжнародні зобов’язання. Якщо говорити про конкретну ситуацію, то я вважаю її більше провокацією, ніж широко поширеним явищем в українському суспільстві. Більше того, як людина, яка займається зовнішньою політикою з 75 року, я можу сказати, що після відновлення державної незалежності в Україні жодна міжнародна структура, яка займається контролем за виконанням державами своїх зобов’язань, не висувала серйозних претензій на адресу України з приводу існування дискримінації. Звичайно, що ми можемо припустити, що неналежне ставлення до представників іншої раси або національності подекуди існує в побуті. Але це не є явищем, яке широко розвинене і це не є явищем, яке б віталось широким загалом українського суспільства. Я стверджую, що в міжнародному суспільстві, в міжнародних контрольних інституціях високо оцінюють досягнення України в тому, що стосується відсутності дискримінації і толерантного ставлення до представників різних національностей. Нагадаю, що Україна – багатонаціональна, більше 100 національностей в Україні. Можна сказати, що Україні на відміну від деяких інших балканських і пострадянських країн вдалося уникнути серйозних зіткнень, нетолерантності на ґрунті ставлення до представників інших національностей. Тобто немає підстав для втручання в дану ситуацію МЗС. Якщо був факт нетолерантного ставлення – то це відповідальність правоохоронних органів, а не МЗС.

Аба Моше:

3

Шановний пане Борисе, якось Ігор Коломойський сказав, що євреї України поведуть країну в ЄС. Скаіжіть, от як людина яка бере участь в процесі євроінтеграції, чи зіграли якусь роль зближенні Києва і Брюсселя євреї? дякую!

Борис Тарасюк:

Це все одно, що говорити про те, чи зіграли якусь роль українці, росіяни, молдовани у наближенні України до ЄС. Представники всього українського народу, особливо тієї частини, які працюють в органах влади, в різні часи доклали багато зусиль до наближення України до ЄС. По-перше, рано говорити про успіх цього євроінтеграційного процесу, оскільки він ще триває і, на жаль, за останній рік цей процес загальмувався. Доказом цьому є останній саміт Україна-ЄС, який відбувся в Києві 19 грудня, на якому, на жаль, не було пораховано квоту про асоціацію. Це серйозні претензії з боку ЄС до України з приводу стану справ з демократією, з приводу ув’язнень і судових процесів над лідерами опозиції.
А говорити про те, що представники якоїсь національності більше долучились до процесу європейської інтеграції – це уводити в бік реальну ситуацію відносно європейської інтеграції України. Немає таких вагів, на яких можна було б визначити, представники яких національностей зробили більший внесок в євроінтеграцію України. Я займаюсь питаннями європейської інтеграції майже 20 років і навряд хтось мені скаже, що я робив і роблю менший внесок в європейську інтеграцію, ніж представники інших національностей. Справа не в національності, справа в конкретних діях, в професійності, у вмінні проводити дії, пов’язані з тим, щоб наблизити Україну до ЄС.

Степан:

3

Як ви особисто будете йти на наступні парламентські вибори? Це буде мажоритарний округ, чи список? Яка доля на виборах Народного руху?

Борис Тарасюк:

Що стосується Народного Руху, то ми належимо до тих політичних сил, які з моменту заснування (це 1989 р.) беруть участь у всіх політичних процесах держави в тому числі виборах до ВР і президентських виборах.
Відносно того, яким чином НРУ буде йти на вибори 2012 року – це залежить від рішення з’їзду, який має відбутися згідно з графіком проведення виборчої кампанії в липні цього року. Отже до липня ніхто не може сказати точно, яким чином НРУ буде йти на вибори. Але я можу, як голова партії, базуючись на рішеннях центральних органів партії, сказати, що ми виступаємо за об’єднання всіх демократичних сил в Об’єднану опозицію. Власно це і відбулося внаслідок підписання угоди про створення Об’єднаної опозиції, про що було оголошено 22 січня на Софіївському майдані. Отже НРУ разом з іншими 9 партіями, що складають Комітет опору диктатурі, об’єднали свої зусилля і координують ці зусилля при підготовці до виборів. НРУ і окремі активісти, найбільш авторитетні рухівці, будуть йти на вибори по мажоритарних округах. Частина буде йти в спільному списку, який згідно з нашою домовленістю ми будемо формувати разом з декількома партіями , що входять в Об’єднану опозицію, і очевидно на основі «Батьківщини» будемо формувати спільний список. Переговори на цю тему ведуться, в тому числі вони проходили і вчора під час останнього засідання Комітету опору диктатурі – ми обговорювали питання про розподіл мажоритарних округів. Наша мета полягає в тому, щоб від Об’єднаної опозиції був один кандидат, який би виступав від імені Об’єднаної опозиції. А решта кандидатів – це кандидати, які будуть представляти владу. Ще не відбулось остаточного узгодження кандидатів на мажоритарні округи. Лише після узгодження можна буде говорити про те, скільки кандидатів від НРУ буде йти на мажоритарні округи. Але я прогнозую, що від 15 до 30 рухівців можуть взяти участь у виборах в мажоритарних округах. Звичайно, це на додаток до представленості рухівців в об’єднаному списку демократичної опозиції. На засіданні політради було визнано доцільним, щоб голова партії балотувався по загальному списку, оскільки це дає можливість не бути прив’язаним до одного округу, а мати можливість проводити передвиборчу кампанію по всій країні.

Ольга:

2

Господин Тарасюк, как вы оцениваете расстановку сил в мировых конфликтах: Иран-США, Россия-Грузия, США-Сирия. Кто выглядит более влиятельным в противостояниях и на чьей стороне будет мировое сообщество? Будет ли Украина и далее очень сдержано оценивать мировые противостояния?

Борис Тарасюк:

По-перше, на щастя, у нас немає світових конфліктів. Є напруження у взаєминах між деякими країнами. Є напруження, які викликані нецивілізованою поведінкою тієї чи іншої країни, що суперечить Статуту ООН – це найвищий правовий документ, який існує в світі. Тому, по-перше, на щастя, глобальних конфліктів немає. Що стосується конкретних суперечностей щодо Ірану, то вони існують не лише у взаєминах Іран-США, а вони існують у взаєминах між Іраном і ЄС в цілому, а це 27 найбільш потужних країн Європи. Це проблеми, які викликані не поганою поведінкою і злою волею з боку США чи ЄС, а вони викликані, перш за все, поведінкою, яка далека від вшанування міжнародного права і міжнародно-правових зобов’язань з боку Ірану, який прагне всупереч міжнародним документам заволодіти ядерною зброєю. Саме це цілком зрозуміло турбує і США, і ЄС, і це має турбувати Україну. Що стосується стосунків Грузія-Росія – не можна скидати в один котел конфлікти, які мають різну природу. В агресії Росії проти Грузії в серпні 2008 р. лежить несприйняття російським керівництвом перемоги демократії в тій чи іншій країні. Таке ж саме ставлення було і до України. Я вважаю, що агресією проти Грузії російське керівництво намагалася показати, хто в домі хазяїн. Однозначно, що Росія була не права в цій війні. І угода, яка була укладена тоді ж в серпні за посередництва французького головування в ЄС, на жаль, не виконана російською стороною. Російська сторона повинна виконати свої зобов’язання. А якщо поставити запитання: чи досягла Росія своєю агресією поставленої мети? На мою думку – ні. Тому що сьогодні Грузія сприймається як одна з найбільш успішних колишніх республік Радянського Союзу, яка досягла значного прогресу в розвитку демократії, в розвитку бізнес-середовища, вона зараз одна з найуспішніших країн в Європі, а також в боротьбі з корупцією. Чи українські громадяни не зацікавлені в тому, щоб в Україні було покладено край корупції? Чи українські громадяни не зацікавлені в демократії в нашій державі? Чи українські громадяни не зацікавлені в тому, щоб було викоренено корупцію з судових органів? Зацікавлені. Грузія вже довела, що вона є успішною в цьому відношенні. Що заважає Україні зробити те ж саме? Що стосується Сирії, то в даному разі події в Сирії і навколо Сирії – це фактично прояви того явища, яке відбулося навесні минулого року, яке називається Арабська весна. Тобто повстання народу проти правителів, які десятиріччями недемократично правлять цими країнами. Отже це повинно привести до розуміння будь-якого диктатора, що рано чи пізно він буде зметений і рано чи пізно настане влада народу. В цьому відношенні треба всім, хто має авторитарні тенденції, робити висновки з того, що відбулося на Півночі Африки і зараз відбувається в Сирії – боротьба проти свого народу ніколи не принесе успіху.

Жора:

2

Все говорят об ассоцииации с ЕС. Скажите, господин Тарасюк, а стоит ли эта ассоциация дружбы с братской Россией? В конце концов, газ у нас не из Брюсселя, да и нужна ли Европе наша продукция? У них там своего столько всего и гораздо качественней чем на Украине. Спасибо!

Борис Тарасюк:

Асоціація нам потрібна не для того, щоб збурити Росію в ставленні до України. Вона нам потрібна для того, щоб ми здійснили свій цивілізаційний вибір. На жаль, зовні в українське суспільство весь час підкидаються теми про те, що ми повинні бути разом з Росією, а не з Європою – під чим розуміється, що ми повинні бути частиною утворення під керівництвом Росії, а не членом об’єднаної демократичної Європи. На це я вже говорив, що ми повинні реалізувати свій інтерес шляхом асоціації з ЄС і шляхом продовження дружніх конструктивних взаємин з Росією. Не треба протиставляти наше законне прагнення забезпечити стандарти кращого життя для українських громадян і наші взаємини з Росією – одне іншого не виключає. Ми повинні прагнути забезпечити для наших громадян такі високі стандарти добробуту, демократії, верховенства права, які існують в ЄС. В Росії таких стандартів немає, тому і не треба протиставляти. Будь-яка людина, яка поважає себе, повинна прагнути до кращого життя. І те, що українці прагнуть до кращого життя, приміряючись і вбачаючи за стандарти те, що ми бачимо в ЄС, це цілком зрозуміло, це прагматична позиція, яка притаманна українцям здавна.

Чахлик Невмирущий:

2

И оранжевая власть и нынешняя постоянно пиарится на вопросе евроинтеграции. Но сроки введения безвизового режима и этой европейской перспективы постоянно окладывают то на год, то на два. то вообще до следующих выборов. Скажите, когда этот кошмар закончится? Может уже стоит вообще замолчать и не обещать того, чего не собираетесь делать?

Борис Тарасюк:

Завжди народ має право знати про дії влади, яка ним обрана. Тому цілком зрозуміло, що представники кожної влади, яку обирає народ, декларують свої наміри і цілі. Так було з представниками «помаранчевої» влади і з представниками нинішньої влади. Проблема полягає в тому, що ми розпочали процес укладення Угоди про асоціацію, ми розпочали рух до безвізового режиму, а зараз нинішня влада продовжує цей процес. Тому не можна сказати, що вони прийшли і ми зразу маємо Угоду про асоціацію. Навпаки, вже виникли проблеми на шляху Угоди про асоціацію, робота над якою була започаткована нами. Тому цілком закономірним є стурбованість наших громадян тим, що українці досі мають відстоювати черги для отримання візи в країни ЄС. Але саме цей шлях, який ми започаткували в 2005 році, приведе до того, я думаю, що в найближчі рік-два будуть скасовані візи для українських громадян. Але для цього треба виконувати зобов’язання, які Україна взяла на себе за Планом дій щодо лібералізації візового режиму. Як відомо, цей документ було підписано в 2010 р. Сьогодні, як видно з листа заступника міністра закордонних справ України на адресу першого віце-прем’єр міністра України, Україна має борг перед ЄС у виконанні своїх зобов’язань, наводиться три причини, чому це може стати серйозною перешкодою. І всі ці три причини залежать від нинішньої української влади, зокрема від виконавчої влади – від Президента і уряду.

Ольга ІВанівна:

2

Які реальні наслідки матиме та жортска резолюція ПАРЄ по Україні? про які санкції взагалі може йти мова?

Борис Тарасюк:

Так, резолюція ПАРЄ від 26 січня стала однією з найжорсткіших резолюції, які в будь-які часи приймала ПАРЄ. Мені прикро говорити про цю ситуацію і про можливість санкції проти України, як людині, яка очолювала напередодні вступу до Ради Європи міжвідомчу комісію по підготовці України до Ради Європи. Як відомо, діяльність цієї комісії увінчалась успішним вступом України до Ради Європи в 95 році.
Ми мали критичні резолюції з боку ПАРЄ. Перша з них була в жовтні 2010 р., тобто менше, ніж за 9 місяців ПАРЄ критично висловилась на адресу з приводу демократії в Україні. Це була перша ластівка. Після цього була досить критична резолюція Європарламенту від 25 листопада 2010 р. і ще декілька критичних резолюцій Європарламенту. Слід зазначити, що в резолюції ПАРЄ зазначається чотири прізвища – це Тимошенко, це Луценко, це Іващенко, це Корнійчук. Вперше в резолюції наводиться такий список з чотирьох українських політиків. Це свідчить про серйозну проблему, яку має Україна у стосунках з ПАРЄ.
Якщо говорити про санкції – це цілком імовірно застосування санкції до України, якщо Україна не виконає вимог цієї резолюції. А цих вимог дуже багато і вони стосуються різних сфер життя. Це і питання демократії в цілому, і ув’язнення політичних опонентів, і процеси над політичними опонентами, це і системні недоліки у функціонуванні судової системи, діяльності правоохоронних органів, органів прокуратури, питання і проблеми, пов’язані з наступними виборами до парламенту – всі ці серйозні проблеми знайшли своє відображення в резолюції ПАРЄ. І, відштовхуючись від досвіду ПАРЄ, можна передбачити, що ПАРЄ має важелі впливу на ту чи іншу державу – від призупинення членства до позбавлення права голосу її делегації на засіданнях Парламентської асамблеї, призупинення діяльності в деяких органах ПАРЄ. Тобто це попередження, яке вперше за 16 років в членстві Ради Європи лунає на адресу України, владі слід сприймати дуже серйозно і взятись до виконання цих зауважень.

Sasha:

2

Не считает ли вы, что БЮТ сейчас, что называется выносит ссор из избы? Ведь все их туры по странам ЕС, это удар в свои ворота. Разве можно вот так зарабатывать себе политические очки, гробя окончательно международный имидж страны?

Борис Тарасюк:

Давайте спробуємо поміркувати: що приносить більшу шкоду нашій державі і її авторитету на міжнародній арені – поїздки представників опозиції чи конкретні дії, пов’язані з недемократичними тенденціями всередині держави? Очевидно, що не поїздки, а недемократичні дії всередині держави – вони завдають найбільшої шкоди авторитету держави. Не треба спрощено підходити до того, що хтось з опозиціонерів поїхав на Захід і зразу там всі прозріли і стало всім зрозуміло, що відбувається в Україні. Це спрощений погляд на ситуацію, адже існують посольства різних країн світу і представництва різних міжнародних організацій в Україні, які мають всі легальні можливості для збору інформації відносно того, що відбувається в Україні. І для цього не треба представникам опозиції їхати в Брюссель чи Берлін і роз’яснювати, що відбувається, тому що для цього існують посольства цих країн – вони інформують свої держави про те, що відбувається в Україні. Звичайно, що ці оцінки базуються не на тому, що сказали представники опозиції, а на власних оцінках дипломатів, інформаційних і аналітичних центрів, які дають достатньо інформації керівництву своїх держав для прийняття рішень. Отже не треба спрощено підходити до поїздок представників опозиції за кордон. Треба усвідомлювати, що основні події, які негативно впливають на авторитет нашої держави, діються всередині нашої держави і не зусиллями представників опозиції, а зусиллями представників влади.

Леся:

2

Скажіть, чому стільки шуму навколо угоди про асоціацію з ЄС?Поясніть,яке вона мала б реальне значення для простих українців? Я десь чула, що Білорусь вже давно таку угоду з ЄС має, і що з того? Чомусь всі її асоціюють майже з членством в ЄС. Але ж це не правда

Борис Тарасюк:

Білорусь не є членом ЄС. Більше того, Білорусь – одна з країн в Європі, яка знаходиться під санкціями ЄС. В 94 році Україна підписала угоду про партнерство і співробітництво і в 98 році вона набула чинності і досі є чинною. Аналогічна угода з Білорусією була підписана в 95 році, але вона досі нератифікована і, відповідно, не набула чинності. Отже Білорусь знаходиться на дуже великій відстані від того, що досягнуто у взаєминах між Україною і ЄС.
Що стосується Угоди про асоціацію, то це унікальна угода, яку ЄС ще не мав з країнами-не членами ЄС. В разі її реалізації взаємини між Україною і ЄС набудуть характеру політичної асоціації і економічної інтеграції. Це означає, що українська економіка дедалі більше буде інтегруватись в економіку ЄС. Угода про асоціацію містить такий важливий розділ як «Зона вільної торгівлі». Зона вільної торгівлі передбачає вільний рух капіталів, товарів, послуг і людей. Звичайно, що це великі можливості для українського бізнесу і товаровиробників. Ще ніколи український бізнес не мав таких умов, які можуть бути запроваджені внаслідок набуття чинності Угоди про асоціацію. За оцінками двох незалежних аналітичних центрів (німецького і українського) життєвий рівень українців внаслідок реалізації Угоди про асоціацію в середньостроковій перспективі підвищиться на 4-5% і в довгостроковій перспектив – на 12%. Це конкретна реальна перевага Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Дуже важливо, що українські товаровиробники, представники бізнесу, які надають сервісні послуги (це українські транспортники) будуть мати можливість долучитись до широкого ринку транспортних послуг ЄС – це дуже важливо. Важливо також те, що підписавши Угоду про асоціацію, коли вона набуде чинності, український ринок буде мати більший, ніж сьогодні доступ товарів і послуг з країн ЄС. Але для нас, споживачів, не важливо, звідки продукція, важливо, щоб вона була кращої якості і щоб вона була за нижчою ціною. Підвищиться конкуренція на українському ринку. Ця конкуренція приведе до того, що покупці зможуть вибирати товари кращої якості за нижчою ціною. А також надання українському бізнесу доступу до одного з найбільш ємких ринків у світі, яким є ринок ЄС. Це приведе до активізації українського бізнесу, а відтак – до більших надходжень в бюджет і до вирішення соціальних програм в нашій країні.

Tom:

2

Підскажіть, це правда, що з Януковичем у Давосі відмовилися зустрічатися всі глави держав, крім Комаровського? Це типу ігнорування диктатора, чи як?

Борис Тарасюк:

В принципі існує і така експертна оцінка, що за нинішньої ситуації, за досить критичного ставлення ЄС до нинішньої влади в Україні можливості для контактів обмежуються. В тому числі це виявилося на обмеженості контактів Президента України в Давосі. Я хочу сказати, що це не зовсім точна інформація. Таких зустрічі було дві – це зустрічі з Президентами Польщі і Азербайджану. Зустрічей з лідерами інших країн не було. Я б не надавав особливого значення тому, що в Давосі один Президент провів десять зустрічей зі своїми колегами, а інший – дві зустрічі. Не цим визначається міжнародна активність глав держав, але певною мірою це свідчить про відповідне ставлення до Президента України з боку своїх колег, особливо з ЄС.

Шонн:

2

Ви вірите в те, що опозиція не на словах, а на ділі об.єднається на виборах? Стільки звучать різних обвинувачень, про те, що той, чи інший опозиціонер проект Банкової, що Королевсбка і Яценюк забирають голоси у БЮт. а в БЮТі розкол. Що ви думаєте з цього приводу?

Борис Тарасюк:

Як голова партії, який підписав угоду про спільні дії Об’єднаної опозиції, я можу сказати, що представники десяти опозиційних партій підписали цю угоду – це свідчить про те, що ми сповнені рішучості йти разом на вибори, виграти вибори і сформувати спільну демократичну фракцію, більшість в ВР. Чи це можливо зробити? Думаю, що можливо, якщо збережеться та тенденція, яка існує сьогодні, коли ми об’єднали свої зусилля. Я думаю, що цілком можливо, що демократична опозиція піде разом на вибори. На так важливо, відбудеться це одним списком, двома чи трьома. Врешті-решт в минулому ми також шли двома списками і вигравали вибори в 2006-2007 р. Думаю, що низький рейтинг нинішньої влади та розчарування, яке існує в суспільстві від дій нинішньої влади, – є тим ґрунтом, який приведе до зміни влади під час парламентських виборів в жовтні 2012 р. Внаслідок цих виборів ми маємо намір здобути більшість і на мажоритарних округах, і на загальнодержавному окрузі. Ставиться така мета – отримати щонайменше 250 голосів для того, щоб сформувати більшість в ВР і мати можливість формувати уряд. Це не є спробою видати бажане за дійсне. Врешті-решт опозицію в Україні не можна порівняти із впливом і значенням в політичному житті країни з опозицією в Росії чи Білорусі. Ми довели свою спроможність виграти вибори в 2004, 2006-2007 р. Тому, я вважаю, якщо збережуться ті тенденції, які існують сьогодні в таборі демократичної опозиції, ми можемо не лише прийти разом до виборів, але і виграти ці вибори.

Dima:

2

Почему мы вечно выбираем? С Россией, или ЕС, Таможенный союз или договор об ассоциации? Ведь можем идти своим путем, и ни перед кем не кланяться?

Борис Тарасюк:

Я погоджуюсь з автором цього запитання в тій частині, що ми не повинні намагатись завоювати прихильність чи то Вашингтона, чи то Брюсселя, чи то Москви. Свого часу, коли я був Міністром закордонних справ, я висунув таку формулу: зовнішня політика України має бути ні прозахідною, ні просхідною – вона має бути проукраїнською і базуватись на українських національних інтересах. Чи подобається це Москві або Вашингтону, але ми повинні переслідувати свої інтереси і досягати реалізації цих інтересів. Не можу погодитись з тим, що ми повинні вибирати або Росія або ЄС, або Митний союз або Угода про асоціацію. Ми повинні ставити питання наступним чином: і ЄС, і Росія – це наші партнери, з якими ми повинні будувати дружні, взаємні, конструктивні взаємини. Ми повинні виходити з нашого інтересу. Якщо наш інтерес, який доводиться аналітиками, полягає в тому, що Угода про асоціацію з ЄС, на підготовку якої пішло чотири роки, є реальністю і може запрацювати вже після набуття чинності, то очевидно, що ми повинні ставити саме таку мету, а не те, що комусь в Москві дуже хочеться, щоб ми стали членом Митного союзу. Ринок ЄС – це 500 мільйонів споживачів, ринок Росії – це трошки більше 100 мільйонів. Ринок ЄС є найбільш платоспроможнім, тобто за нього можуть платити, чого не можна сказати про інші ринки. Ринок ЄС – є вимогливим, там висока конкуренція. Тому вихід України і її виробників на ринки ЄС приведе до підвищення якості продукції українських підприємств, що, звичайно, буде позитивним для українських споживачів. Отже ми повинні шукати ті варіанти розвитку України, які є найбільш вигідними для українського суспільства, для українського громадянина. Поки що жодна країна і жодне об’єднання не запропонували кращого рівня життя, ніж в країнах ЄС. Поки що жодна країна і жодне об’єднання не запропонували кращого рівня демократії, верховенства права, соціального захисту, екологічного захисту, ніж в країнах ЕС. Тому ми повинні, будучі мудрою нацією, вибирати краще, а не те, від чого ми вже відійшли.

Лена:

1

Що ви думаєте про інформацію з можливою відставкою Азарова, під ним крісло дійсно хитається, чи то все чутки?

Борис Тарасюк:

Я не хочу брати участь у спекуляціях на цю тему. Єдине, що я можу сказати, що нинішня влада буде шукати цапа відбивайла, тобто людину, на яку можна списати всі гріхи. Особливо така людина буде потрібна безпосередньо перед виборами до ВР. Я думаю, що саме перед виборами до ВР відбудуться зміни в керівництві уряду для того, щоб зняти невдоволення населення діяльністю уряду.

Роман:

1

Пане Борисе, який ваш прогноз щодо нової газової угоди? Трубу продадуть росіянам?

Борис Тарасюк:

Це серйозне питання. Не секретом є те, що російська влада через «Газпром» намагається отримати контроль над найбільшою газотранспортною системою в Європі (включно з підземними газосховищами). Чи вдасться нинішній владі піти на такі стратегічні поступки і здачу національних інтересів – поживемо і побачимо. Але розмови, які точаться навколо цього питання, не можуть не насторожувати. Тому що спроби грати з Росією в гру завжди завершуються поразкою України. Про це свідчить наша сучасна історія, можна навести безліч фактів, які це підтверджують. Наприклад, коли Росія в середині 90-х років нав’язала Україні прийняти як державний борг три з половиною мільярди доларів за спожитий газ українськими підприємствами. Тобто держава не мала ніякого відношення до бізнес-діяльності підприємств, але взяла на себе борг. І Росія це подала як велику поступку Україні. Таких поступок дуже багато Росія робить, в результаті яких розплачується український платник податків, українська держава, кожен український громадянин. Тому суспільство повинно завжди тримати під контролем питання цього найбільшого скарбу, який залишився в Україні, – це газотранспортна система. Якщо вже йти на співпрацю, то треба обговорювати тристоронній газотранспортний консорціум, де всі три сторони були б рівними, за участю Україні, Росії і ЄС. Але з ЄС мають бути такі компанії, які не керуються «Газпромом», компанії, які не підпорядковані «Газпрому». На жаль, є така ситуація, коли потужні компанії в країнах ЄС контролюються «Газпромом». Отже ми не повинні сприймати таких партнерів, як такі, що представляють ЄС.

Олеся:

1

Як ви оцінюєте загострення стосунків України і Росії останнім часом? Ця сирна війна просто абсурдна. Чому Росія в протистоянні з країнами використовує такі важелі впливу, як то торгівлю вином з Грузією, молоком-маслом з Білоруссю і Україною, тепер в хід йде сир? Як взагалі в цивілізованому сіті таке можливо, щоб якісь міжнародні питання вирішувались шантажем?

Борис Тарасюк:

Це прояви політики Росії по відношенню до України. Росія ніколи нічого за так не давала Україні. В результаті досягнутих домовленостей завжди програвала Україна – це не робить честі Україні і українським політикам. Що стосується останніх прикладів: газо-сирова «війна» по відношенню до України – це прояв постійної політики, до якої вдається російська влада, коли хоче чогось досягти. Сьогодні українські урядовці намагаються змінити умови поставок газу в Україну, зменшити ціну на газ. Особисто я вітаю таке прагнення. В той же час Росія з одного боку демонструє свою непоступливість, а з іншого боку – починає будувати дискримінаційні бар’єри на шляху українських товарів. Нагадаю, в 2005 році Україна експортувала в Росію 90 тисяч тон сиру, зараз – експорт українських сирів в Росію зменшився до 55 тон. І далі російська влада веде наступ на українську експортну продукцію. Наші фахівці довели абсурдність стверджень про те, що українські сири мають низьку якість. Вони є конкурентноздатними і по вартості, і по якості продукції. В той же час треба за цим прикладом бачити тенденцію. А тенденція полягає в тому, що в різні роки Росія використовувала газ як важіль впливу і здобуття політичних поступок з боку України. Усі роки Росія застосовувала такі дискримінаційні заходи в двосторонній торгівлі як, наприклад, недопуск української метало-трубної продукції, недопуск української карамелі, недопуск української м'ясо-молочної продукції. Все це, звичайно, впливає на інтереси українських товаровиробників, інтереси українського бізнесу. І, звичайно, це спричиняє проблеми. Врешті-решт Росія у такій спосіб намагається викликати невдоволення українського населення своєю владою. Тому не слід розглядати ці явища як розрізнені, точкові – це вияв довготермінової послідовної (якщо можна вжити цей термін) політики Росії щодо України, щодо надання шкоди нашим економічним інтересам. Згадайте і будівництво дуже коштовних газопроводів в обхід України («Північний потік»), зараз – в планах «Південний потік». Все це, звичайно, підриває економічні інтереси України і про це українська влада повинна завжди пам’ятати.

Тема:

1

Как вы считаете, Черновола убили? Эксгумацию тела провели и следов от кастета не нашли. Но все же мне не верится в случайность такой аварии накануне выборов

Борис Тарасюк:

Як голова НРУ я можу сказати позицію нашої партії, вона полягає в тому, що ще в 1999 році, коли було вбито В’ячеслава Чорновола, було створено комісію з фахівців, з представників правоохоронних органів і юристів, ця комісія довела факт спланованого вбивства лідера НРУ, що сталось в березні 1999 року. НРУ постійно вимагав розслідування цієї справи від української влади, від усіх Президентів і від представників правоохоронних органів, МВС, Служби безпеки, прокуратури. На жаль, від самого початку було взято єдину версію, що це був нещасний випадок внаслідок ДТП. Ми заперечуємо це і маємо достатньо доказів, що це було сплановане вбивство В’ячеслава Чорновола. Більше того, в наслідок наших настійливих зусиль врешті-решт прокуратура була змушена визнати, що попередні розслідування (це було в 2009 році) були невірними і рішення прокурорів були невірними – мав місце замах на державного діяча, яким був народний депутат В’ячеслав Чорновіл. Тим самим доведено, що це було сплановане вбивство. На жаль, за нинішньої влади справу знову «поховали», провівши ексгумацію тіла, до якої не допустили незалежних експертів. А я особисто добився того, що незалежні експертні судово-медичні інституцій з двох країн ЄС готові були взяти участь в аналізі ексгумації тіла В’ячеслава Чорновола. На жаль, прокуратура не скористалася цією нагодою, провела тишком-нишком цю ексгумацію і невідомо, наскільки об’єктивними були результати аналізу. Тому у НРУ, у всіх патріотів залишається недовір’я до органів прокуратури в питання розслідування вбивства В’ячеслава Чорновола.

Doktor:

1

Как вы думаете, почему Юлия Левечкина стала членом наблюдательного комитета ПАСЕ? Это что протекция брата?

Борис Тарасюк:

Я не виключаю, що частково цьому сприяло те, що вона сестра голови адміністрації Президента. В той же час у такий спосіб ПР вирішила реалізувати свої амбіції щодо представленості в моніторинговому комітеті. Як відомо, два представники України представлені в моніторинговому комітеті ПАРЄ – це представник опозиції Ольга Герасим’юк, а друге місце належало Сергію Головатому. Очевидно, що для нинішньої більшості Сергій Головатий не користується довірою, і його вирішили замінити на абсолютно лояльну Юлію Льовочкіну, що і було зроблено. Тобто тут корені слід шукати не в підступності депутатів ПАРЄ, а у внутрішніх причинах, що існують в Україні.

Микола:

1

Добрий день. На вибори плануєте йти по мажоритарному округу чи за списком?

Борис Тарасюк:

Лише з’їзд НРУ, як вищий керівний орган партії, може поставити точки над «і» і визначити, яким чином НРУ буде йти на вибори. Я думаю, що НРУ буде йти двома шляхами на вибори. Один шлях – це участь активістів-рухівців в мажоритарних округах, саме як кандидатів від КОДу. І другий – шляхом участі в спільному списку Об’єднаної опозиції.

Турчинский Антон:

1

Борис Иванович! Не считаете ли Вы, что форма высказываний представителей ЕС в отношении Украины, независимо от причин, которыми это вызвано, является оскорбительной для нашей страны, как суверенного государства?

Борис Тарасюк:

Я не вважаю, що нинішнє керівництво ЄС образливо висловлюється на адресу України. Я не вважаю образливими фрази, що містяться в резолюціях Європарламенту, в резолюціях ПАРЄ. Вони лише констатують те, що всі ми, українські громадяни, знаємо. Я не погоджуюсь з тим, що там є образливі висловлювання. Говорити правду – це не значить ображати. Звичайно, що можна застосовувати словниковий запас, який не є прийнятним в цивілізованому суспільстві, але такого в словниковому запасі лідерів ЄС я не бачив. Я можу навести інші приклади, коли в минулому, років 10-15 тому, представники керівництва європейських інституцій дозволяли собі дійсно образливі висловлювання, але це було в далекому минулому. Наприклад: «Говорити про членство України в ЄС – це все одно, що говорити про членство Мексики в США». Звичайно, що це – дійсно образливі висловлювання. І такі образливі висловлювання знаходили належну критичну оцінку з боку тодішніх представників української влади, в тому числі і мою. Але за останні роки я не можу пригадати якихось образливих висловлювань від представників ЄС.

Lada:

1

Імідж нашої країни у світі вже нічого не зіпсує більше, ніж дії влади. Але попри це, як ви вважаєте, чи може Євро-2012 нам допомогти в цьому7

Борис Тарасюк:

Так, дійсно імідж нашої країни різко впав за останні два роки. Якщо говорити про демократичний індекс, то Freedom House лише за один 2010 рік перевела нашу країну з вільної країни, якою вона була після перемоги демократії, до частково вільної країни, тобто повернула її до 2004 року. Якщо говорити про індекси корупційності, свободи ведення бізнесу – вони також погіршились. І те, що на перших сторінках багатьох світових видань містяться фотографії Юлії Тимошенко за гратами, повідомлення про переслідування опозиції і погіршення демократії в Україні – це свідчення падіння іміджу нашої держави. Чи здатний «Євро-2012» вплинути позитивно? В принципі, теоретично, я можу сказати, що успішне проведення «Євро-2012» може позитивно вплинути на імідж нашої країни в світі. Так само, як може вплинути і негативно. Але для цього треба почекати «Євро-2012» і побачити, як все відбуватиметься. Вже сьогодні можна сказати про те, що в світі знають про розкрадання бюджетних коштів під час будівництва об’єктів до «Євро-2012» – це вже створює негативний імідж напередодні проведення «Євро-2012». Тому дуже багато буде залежати від того, як влада буде витрачати бюджетні кошти, наскільки успішно і організовано буде проведено «Євро-2012». Але для цього треба почекати декілька місяців.

Vektor:

1

Вы ведь некоторое время работали с Януковичем премьером в качестве министра, и как вам с ним работалось?

Борис Тарасюк:

Загалом в зовнішній політиці я працюю 37 років, з них – чотири з половиною роки міністром. З цих чотирьох з половиною років п’ять місяців в уряді Януковича були найгіршими для мене. Оскільки і атмосфера засідань уряду, і ставлення, і авторитарні тенденції не давали можливостей реалізувати зовнішньополітичні цілі. Більше того, справа дійшла до того, що по відношенню до мене представниками ПР застосовувались фізичні дії, щоб не допустити мене на засідання уряду. Тобто були ознаки кримінального злочину, а саме – перешкоджання діяльності державного службовця. Я був членом уряду і, тим не менше, мене не допускали на засідання уряду – це ганебна ситуація. Мені прикро за ці декілька місяців. До речі, це не було моїм бажанням триматися за крісло, тому що Президент України вимагав від мене, щоб я продовжував виконання своїх функцій (за Конституцією він відповідав за керівництво зовнішньою політикою, йому належало право призначити Міністра закордонних справ). На жаль, і уряд Януковича, і «бойовики» з ПР перешкоджали моїй діяльності. Врешті-решт я дійшов висновку, що це може ускладнити діяльність усього зовнішньополітичного відомства українських дипломатів і вирішив подати у відставку.

Toma:

1

Как вы оцениваете работу нынешнего главы МИД? Мне кажется, что Грищенко сейчас все недовольны, ведь репутация страны продолжает падать.

Борис Тарасюк:

З етичних міркувань я уникаю характеристики діяльності Грищенко. Але для мене не байдужа доля і робота моїх колег, з якими я не один десяток років працював в українській дипломатії. Я повинен сказати, що мені зараз інколи соромно за моїх колег з МЗС, коли вони намагаються виступати в ролі «бойового загону» проти опозиції, замість того, щоб власне займатись зовнішньою політикою. Коли вони намагаються представити події, що відбуваються в нашій державі, в рожевих кольорах. Все це, звичайно, не красить. Але це невелика група дипломатів. Переважна група українських дипломатів – сумлінно, професійно, патріотично виконують свій обов’язок і служать інтересам української держави і українських громадян.
Я думаю, що ті проблеми, які існують з іміджем України в світі, вони меншою мірою пов’язані з діяльністю МЗС. Я б сказав, що вони взагалі не залежать від діяльності МЗС. Це проблема української влади в цілому, яка вдається до кроків, які отримують негативну оцінку в світі (згортання демократії, боротьба з опозицією, вибіркове застосування законодавства). Звичайно, все це поза можливостями МЗС і українських дипломатів, якім я співчуваю.

Karl:

1

Как вы думаете, нам светит новый кредит МВФ?

Борис Тарасюк:

Я думаю, що рано чи пізно МВФ надасть кредит. Я б критично оцінював висловлювання керівників уряду, які говорять, що Україні не потрібні кредити МВФ. Це є найдешевші кредити в світі, тому відмовлятись від кредитів МВФ не можна, тим більше, коли Україна потрапила в цю ситуацію. Але нинішня влада намагається фактично отримати кредит МВФ, в той же час не роблячи кроків, до яких зобов’язує МВФ. Тобто доти, доки українська влада не буде погоджуватись на умови МВФ, нам не бачити кредитів. Але це не означає, що я позитивно оцінюю ці умови. Серед вимог МВФ я можу назвати ті вимоги, які спрямовані проти забезпечення соціальних програм українських громадян. Звичайно, що як громадянин і політик, я не можу погоджуватись з цими умовами. Тобто треба відстоювати свої позиції, домагатися того, щоб МВФ пішов назустріч, але, звичайно треба робити зустрічні кроки. І для цього треба припинити красти бюджетні кошти. Те, що відбулось декілька місяців тому, коли ВР списала борги підприємствам українських олігархів на суму близько 24 мільярдів гривень, – це той шлях, яким не варто йти і потім мотивувати перед МВФ, що нам потрібні кредити. Чого ж тоді списувати ці кредити бізнесу?

Тарасюк о шансах Украины попасть в ЕС

Ответы 26

Комментарии (1)

Радио

Новости партнёров