Гриневич рассказала все о вступительной кампании 2012

27 июня 2012, 12:00

2 0

В среду, 27 июня, в 12.00 на портале tochka.net состоится веб-конференция с Лилией Гриневич.

Лилия Гриневич была первым директором Украинского центра оценивания качества образования и руководила первой кампанией внешнего независимого оценивания.

Спросите у эксперта, как ЗНО изменило ситуацию с поступлением в вузы?

Узнайте у Лилии Гриневич, как она оценивает правила вступительной кампании 2012?

Задайте вопрос эксперту прямо сейчас

Лилия Гриневич неоднократно критиковала законопроект о высшем образовании Дмитрия Табачника и даже представила альтернативный проект закона от оппозиции.

Расспросите эксперта, какие сюрпризы готовит правительственный законопроект о высшем образовании?

Лилия Гриневич заявляла, что профильное министерство, которое не способно решать основные проблемы, компенсирует это раскруткой языкового вопроса.

Узнайте у эксперта, как принятие закона о региональных языках и повышение статуса русского языка повлияет на образование в Украине?

Лилия Гриневич родилась 13 мая 1965 во Львове. У нее есть два высших образования: биохимик-преподаватель и экономист-менеджер. Работала учителем, заместителем директора школы, директором школы, преподавателем высших учебных заведений, начальником управления образования и науки.

Стажировалась в Варшавском и Колумбийском университетах. Создала и возглавила Украинский центр оценивания качества образования.

Лилия Гриневич с 2006 до августа 2009 года работала начальником Главного управления образования и науки. Является советником лидера партии "Фронт змін" Арсения Яценюка по вопросам образования.

Ответы 25

Катерина:

Так, що там той Табачник хоче накрутити з законом про вищу освіту? Чому навколо цього проекту стільки шуму?

Лилия Гриневич:

Доброго дня! Я дуже рада цьому спілкуванню.
Закон про вищу освіту мав би визначити перспективу того, як будуть розвиватися вищі навчальні заклади в Україні. Що хоче зробити сьогоднішній міністр? І тій редакцій законопроекту, яка була внесена до Верховної ради і підготовлена міністерством, була одна серйозна ознака - хотіли централізувати управління вищою освітою. Але найбільш показовим у світі для університетів є їх автономія від влади. Тому проект був розкритикований. І розуміючи, що такий законопроект, особливо під час передвиборчої компанії, яка вже де-факто почалася, вирішили вийти красиво з цієї ситуації. Тому було доручено робочій групі під керівництвом ректора Київської політехніки Михайла Згуровського розробити нову версію законопроекту. Нова версія вже розроблена і подана на розглід Кабінету міністрів. В ній вже значно більше автономних прав університетів. Проте ми ще побачимо, що від цього законопроекту залишиться після того, як від побуває в Кабінеті міністрів, чи не будуть обрізані ще норми, пов’язані з автономним правом вищих навчальних закладів чи присвоєнням наукових ступенів і звань.
На нашу думку, нам потрібні більш серйозні зміні в сфері вищої освіти. Це бачення ми виклали в законопроекті, який був внесений Арсенієм Яценюком і Лесею Горобець. Зокрема, якщо ми не поміняємо систему фінансування вищої освіти, то ми не створимо систему реальної конкуренції між вищими навчальними закладами, щоб вони починали краще працювати і боротися за студента. Є місця державного замовлення, які вручну розподіляє Міністерство освіти і науки. Така система не сприяє тому, щоб внз працювали на підвищення якості освіти і на те, щоб привабити абітурієнта. Ми плануємо надавати державні гранти на навчання - коли абітурієнт отримує державний грант на навчання і обирає, в який університет потрапить цей державний грант. В цьому випадку університети починають конкурувати за абітурієнта і змушені покращувати якість освіти.
Від цього законопроекту залежить майбутнє вищої освіти країни на найближчі 10-15 років, бо ви розумієте, що такі законопроекти не приймаються щорічно. Тому стільки шуму. Необхідно відстоювати кожну демократичну норму цього законопроекту, якщо ми хочемо справді якісної освіти в країні.
Той законопроект, який був внесений спочатку Кабінетом міністрів, він був цілком непридатний. Законопроект, підготовлений групою Згуровського, це проміжний варіант, який трошки покращує ситуацію, але її цілковито якісно не змінює. Ми вважаємо, що мають бути більш радикальні кроки, які описані в законопроекті Яценюком і Горобець.

Sun7:

Вы знаете, как будут формироваться списки поступающих на бюджет? Будут ли в них льготники? Или они идут отдельным списком?

Лилия Гриневич:

Це чітко прописано в правилах прийому. Там сказано, що в списку будуть різні категорії, в тому числі люди, що мають особливі умови для зарахування. Але для таких людей інший прохідний бал, і вони будуть в списку, але будуть виділені як окрема група.

Соня:

Табачник сказал, что дополнительные баллы за подготовительные курсы будут начислять только тем, кто поступает на инженерные и технические специальности. Это правда?

Лилия Гриневич:

В умовах прийому чітко сказано, що зараховуватися вони будуть на природничо-математичних та інженерно-технічних напрямах підготовки. Ці курси мають бути обов’язково проліцензовані і мати не менше 150 годин.
Особисто я є рішучий противник таких додавань балів за підготовчі курси. Це порушує рівність вступу. Якщо дитина проживає в маленькому містечку, де вона фізично не може брати участь у підготовчих курсах, або якщо ця дитина не має коштів оплатити курси, це автоматично забирає в неї можливість мати додаткові 20 балів. А під час самого конкурсу 20 балів доволі багато важать.

Аня:

Скажите, будет ли работать сайт по электронному поступлению в этом году? Его адрес останется прежним www.ev2011.osvita.com?

Лилия Гриневич:

Є умови прийому до вищих навчальних закладів на 2012 рік. В них все дуже чітко розписано. І ці умови - це абсолютний наказ для виконання всіма вищими навчальними закладами. Вони передбачають електронний вступ.
Адреса сайту - ez.osvitavsim.org.ua. Новий сайт передбачає зв’язок з впровадженою єдиною державною електронною базою з питань освіти.
Але на превеликий жаль, кардинальних змін і виправлення помилок, що були минулого року, не спостерігається. Коли ви скористаєтесь сайтом, електронним вступом, ви маєте бути надзвичайно уважні, що ви отримали підтвердження від внз, що ви допущені до конкурсу.
Мало того, електронний вступ створює можливість фальсифікацій при вступі. Наприклад, якщо людина подає в електронному варіанті свої документи, то її дані по сертифікату можна звірити, бо вони є в єдиній базі, а от середній бал по атестату звірити неможливо. І якщо хтось хоче штучно надути прохідний бал, то подаються документи до університету, але вказується дуже високий бал по атестату, який не відповідає дійсності. І ця людина може пройти в рейтингові списки рекомендованих до зарахування. Зрозуміло, що при внесенні документів все це розкриється. Але це робиться для того, щоб надувати прохідний бал, і в рейтинговому списку в прохідній частині реєструвати місце. І розрахунок такий: інші реальні люди, хто думає, що не потрапили на бюджет, забирають свої документи, а ті люди, хто був нижче них по списку, і кому хочуть посприяти, піднімаються вверх і проходять.
Ніколи не потрібно спішити, якщо ви зацікавлені у конкретному внз, забирати звідти документи, і розчаровуватися, що ви вже не потрапили на бюджет.

НН:

Очень интересует вопрос! Как оперативно искать себя в списках бюджетников? Говорят, в этом году будет три "волны" списков - 1,5 и 8 августа. Я подаю документы в несколько вузов в разных городах, ездить туда в несколько раз - нереально. А по интернету следить не получится. К тому же говорят, что интернетовских списках могут быть ошибки...

Лилия Гриневич:

Ви праві, що всі дані приймальні комісії мають подавати в систему "Конкурс". Але досвід минулорічний показав, що приймальні комісії подають дані неоперативно і з помилками.
Експерти говорили перед затвердженням умов прийому, що треба визначити відповідальність приймальних комісій, що вони подають дані з помилками або неоперативно. Проте, цього не було зроблено.
Тому на систему не можна розраховувати. Але умови прийому зобов’язують всі внз на своїх сайтах розміщувати інформацію про зміни в списках. Якщо ви не зможете бути присутні фізично в університеті, користуйтесь сайтами університетів. Ретельно вивчіть особисті правила прийому університету, в який вступаєте. Ці правила затверджені на основі єдиних правил прийому, але конкретизовані деякі речі (години, дати і т.д.).
1-го серпня о 12 годині мають бути опубліковані перші рейтингові списки. Буде визначено прохідний бал. І наступні 4 дні є ключовими, якщо ви пройшли на місця державного замовлення. Ви повинні розуміти, що вам треба подати оригінали документів до кінця робочого дня 4 серпня. Бо 5-го серпня вже будують новий рейтинговий список. Для тих, хто не побачив себе серед бюджетників, я раджу відповідально віднестись до змін даних, що будуть в списках, особливо якщо ви знаходитеся в пограничному положенні, недалекому від вступу на місця державного заломлення. Якщо ви пройшли у другій хвилі, я би вам радила сфотографувати цей список. Якщо ви знову не пройшли, вам варто знати, хто з людей був нижче вас, щоб у 3 хвилі вони не стали вище вас.
Приймальні комісії часто ідуть на такий крок – вони вам пропонують, коли ви не пройшли у 2 хвилі на бюджет, терміново йти на платну форму навчання. Але пам’ятайте, що документи на платну форму навчання приймаються до 25 серпня, і вступ на платну форму навчання також здійснюється за рейтингом.
Важливо, щоб ви дотрималися всіх часових рамок. Після 2 хвилі в вас ще менше часу занести документи. І ви повинні оперативно на це реагувати.

Сергій:

Скажіть будь ласка, чи потрібно мені здавати ЗНО, якщо я закінчив школу у 2006 році і хочу вступати в цьому році?

Лилия Гриневич:

Умови прийому передбачають, що всі, хто закінчив школу до 2007 року, будуть складати вступні іспити у самих вищих навчальних закладах, тобто ЗНО складати не обов’язково.

Яна:

Скажите, это нормально, когда учителя требуют от родителей подарков и «благотворительных» взносов? Почему школа, которая, по идее финансируется государством, превращается в одно из самых коррумпированных заведений страны?

Лилия Гриневич:

Це надзвичайно болюче питання. Я думаю, це зв’язано з тим, що держава не виконує своїх обов’язків перед школою. Якщо школа фінансується тільки в частині оплати праці вчителів і комунальних послуг, і не передбачає фінансування на різні основні матеріали, які потрібні для утримання приміщення, на ремонтні роботи та багато інших потреб, тоді фінансування лягає на плечі батьків. І тепер найголовніше питання – як керівництво цього закладу буде звертатися до батьків. Тому що доброчинні внески називаються доброчинними, бо віддаються з доброї волі.
Не можна вимагати кошти, можна запропонувати допомогти школі. І якщо такі внески батьки здійснюють, то має бути надзвичайно прозора система звітності, куди ці кошти йдуть. Батьки розуміють, що велику частину свого життєвого часу дитина проводить у школі. І якщо це середовище буде непридатним для нормального перебування дитини, це буде впливати на її здоров’я, виховання і етичні смаки. Тому батьки готові допомагати в міру своїх заробітків. Категорично заборонено вимагати адміністрацією школи кошти в певній сумі. Інша справа, якщо батьки підписали угоду, наприклад, на додаткові години, і це є платні освітні послуги, які ви повинні оплачувати.

Ася:

Кого вы бы назвали лучшим учителем Украины? Мы знаем лучших экспертов экономики, истории, а вот о педагогах так мало говорят.

Лилия Гриневич:

Ви праві в тому, що про вчителів говорять мало. І коли змі пишуть про школу, це, як правило, одіозні випадки, які трапляються на території школи. Це не додає позитивного іміджу системі освіти і не стимулює розвиватися.
Є багато талановитих педагогів, які працюють в різних сферах. Таких людей є багато. Я би не могла зараз назвати когось одного, бо це образить інших. Вони всі є метрами в своїх сферах.
Я вважаю, що повинна бути політика популяризування таких людей. Сьогодні, коли ми маємо відкритий інтернет-простір і такі комунікації, то навіть викладання в інтернет уроків від таких людей могло б бути найкращою частиною їх популяризації.
Проблема в тому, що в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту пріоритетом є не популяризація вчительської професії і реальні кроки, щоб щось зробити, а різноманітні бізнес-проекти. В професію перестали йти молоді талановиті люди, бо соціальний статус і оплата труда стали дуже низькими. Саме над цим треба працювати в Міністерстві – популяризувати професію через кращих, і підвищувати соціальний статус вчителів.

Rim:

Оппозиция сильно критикует Табачника, а вот, если рассудить, то для обычных рядовых учиетлей, он такой уже плохой министр?

Лилия Гриневич:

Я думаю, що потрібно запитати цих учителів. Я багато спілкуюся з вчителями по всій країні. І сьогодні учитель знаходиться принижений з багатьох приводів.
Сьогодні має бути діалог з вчителем. Але вчителя ніхто зараз не питає. Я вже не говорю про такий елемент приниження щодо вчителя, як оплата його праці. Сьогодні великі проблеми є у сільського вчителя.
Тому я не можу погодитися, що для «рядового» вчителя цей міністр і це Міністерство зробило належні кроки.

Fedir:

Нашу систему образования многие критикуют в последнее время, а ведь когда-то школьное образование СССР считалось самым сильными в мире. Как вы думаете, мы еще можем вернуть потерянные позиции?

Лилия Гриневич:

Завжди важливо, щоб система освіти відповідала тому, чого потребує держава, суспільство і людина.
Освіта в СРСР відповідала потребам держави. Ідеологія і підхід в системі освіти був притаманний для тієї держави. Ми сьогодні маємо іншу державу. І нам важливо збудувати свою власну національну систему освіти так, щоб вона відповідала на потреби сьогоднішньої дитини, сьогоднішнього громадянина і потребам держави в цілому.
Вимоги інші. У порівнянні з тією ж попередньою системою освіти, зараз для того, щоб розгорнути успішну професійну діяльність потрібно знати щонайменше одну іноземну мову, володіти інформаційними технологіями, змінилися підходи до того, що саме робить людину успішною в житті. Зараз є важливим те, щоб дитина навчилася зберігати своє здоров’я, навчилася критично аналізувати інформацію, тому що інформації море, вона постійно збільшується і змінюється, щоб вона навчилася була успішною, мудрою, поважати інших людей. Це є універсальні цінності, що здобуваються окрім знань в системі освіти.
Нам важливо, щоб цю громадянську позицію, якої нам часто не вистачає, щоб захищати інтереси країни і інтереси самого себе, ми навчилися формувати через систему освіти.

Www:

Ви чули історію про те, як вчителів примушуваи волонтерити на Євро-2012? Скажіть, чому, на вашу думку, чиновники на місцевих рівнях пішли на цей крок, злякалися міліції, критики?

Лилия Гриневич:

Це є принципово показовий приклад ставлення влади до вчителів. Вони вважають, що вчитель це категорія, яку можна примусити зробити будь що в терміновому порядку без попередньої на те його згоди. Вчитель для них є адміністративним ресурсом. І це є найбільша проблема.
У провідних суспільствах, де якість освіти вважається дуже високою, вчитель це незалежна авторитетна особистість. Сьогодні в нас вчитель знаходиться в дуже приниженому становищі. З професійною категорією вчителів чиновники дозволяють собі робити те, що вони б не дозволили собі зробити з іншими категоріями. Це категоричне завдання – зробити вчителя вільним як особистість.
Волонтери під Євро потрібні, це очевидно. Але це так, як і доброчинні внески. Волонтери - це ті люди, які самі пішли і працювали. Я впевнена, що багато вчителів і хотіли працювати волонтерами. Але спочатку про це з ними треба було поговорити, узгодити, домовитися. Треба було вести себе цивілізовано по відношенню до цієї категорії людей у суспільстві, як є основними носіями комунікацій з дітьми. Вільну особистість-громадянина може виховати лише вільна особистість-учитель.

erika:

Якщо опозиція набере більшість і сформує уряд. Скажіть, будь ласка, хто на вашу думку, достойний посади міністра освіти?

Лилия Гриневич:

Я гадаю, що таких людей є багато. Не стільки потрібне конкретне прізвище, як мають бути критерії до такої особистості, яка б могла стати міністром освіти. Це має бути людина, для якої система науки і освіти не є байдужою. Повинна бути висока ціль. А якщо міністром освіти стає людина, яка просто хоче задовольнити свої особисті політичні потреби і амбіції, навіть займаючи антидержавницьку позицію і порушуючи Конституцію, або яка хоче реалізувати свої бізнес-проекти за кошти державного бюджету, така людина не буде дбати про основну ціль.
І друга риса для такої людини, це те, що вона повинна добре знати проблеми системи, вона повинна жити цією системою, повинна розуміти, які біди є у викладачів, дітей і батьків. Якщо людина буде мати ці дві риси - високий професіоналізм і політична позиція, яка орієнтована на розвиток освіти – тоді вона буде мати право займати посаду міністра.
Я не буду називати якісь конкретні прізвища. Я думаю, що для нас зараз головне - набрати більшість. Давайте почнемо з цього. Це кардинально важливий момент. Бо ці вибори будуть схожими на війну. Для нас надзвичайно важливо, щоб Україна знову стала демократичною, щоб перестав в ній панувати режим, який зневажаю людину як таку. Проблем є багато. Але є і влада, яка накопичила під час перебування при владі величезні ресурси, часто незаконно. Щось не так відбувається. Якщо йде реальне зростання економіки, повинні багатіти всі, а не тільки влада. Тому ті люди будуть дуже сильно боятися втратити владу, бо якщо вони її втратять, то почнеться ситуація розгляду на законних підставах, яким чином вони збільшили так свої статки. Тому їхня основна мета не просто набрати більшість у парламенті, а ще й перекупити всіх, кого можна, отримати конституційну більшість, і привести до обирання президента в парламенті.
Тому ці вибори – це дуже критичний момент. І давайте почнемо з того, що треба отримати цю більшість, треба мати вплив на формування уряду. А професійні люди в середовища системи освіти і науки, я переконана, знайдуться.

tito:

Пані Ліля, поділіться, будь ласка, своїми враженнями – ви були одним з засновників ЗНО в Україні. Скажіть, чи зустрічали ви спротив у вузах, серед чиновників, які не хотіли запровадження цієї передової системи, адже зрозуміло, що хабарів, таким чином до них потрапляло менше. Вам дуже заважали в цьому?

Лилия Гриневич:

Коли з’явилася ідея запровадження ЗНО, то величезна кількість людей була переконана, що це не можливо зробити в нашій країні. Але це доказ, що прогресивні зміни можливі. Ми, я вважаю, пішли правильним шляхом. Звичайно, були люди, які казали, що нічого не вдасться зробити. Був опір. Але правильність підходу полягала в тому, що ми не агітували за це, а просто це робили. Ми проводили експериментальні сесії протягом 3 років, ми відпрацьовували технології, які можна показати всім. І соціологічне опитування показує, що це одна з найуспішніших освітніх реформ в незалежній Україні.
Коли ЗНО недофінансовується, не забезпечується якість тестів, в яких ми маємо помилки, коли на різних сесіях люди знаходяться в різних умовах (наприклад, в деяких завдання з минулого року, а в деяких нові), такі помилки викликають справедливу критику, і таким чином дискредитується ЗНО. Я стверджую, що сьогоднішнє Міністерство освіти недостатньо працює над тим, щоб це тестування вдосконалювати.
Зараз важливо розвивати ЗНО, зберегти ЗНО. Владі політично не вигідно просто так згорнути ЗНО, простіше зробити так, щоб його критикували всі.

julia:

Пані Ліля, от скажіть, чому в нашій країні, щоб захистити кандидатську дисертацію потрібно не лише її написати, а й грошей на захист мати багато? Моя подруга в КНУ імені Шевченка платить опонентам, своєму керівнику, всім викладачам,які будуть на захисті і платить не тому, що дисертація кепська, а тому, що її попередили – не заплатиш – не захистиш.

Лилия Гриневич:

В нас система присвоєння наукових ступенів є надзвичайно недосконалою. Якщо треба платити людям, які приймають участь у розгляді твоєї дисертації, це означає, що держава не дає достатньої оплати. Окрім того, що є ця недосконала система, є і система корупції. Ця система цілковито недосконала.
Ми в своєму законопроекті пропонуємо покласти на спеціалізовані вчені ради можливість захищати свої роботи і присвоювати наукові ступені. Правила має визначати незалежна від Міністерства структура. Лише тоді ми можемо говорити про неупередженість, про відповідальність кожного члена спеціалізованої ради.

tom:

Ви знаєте такі приклади, коли керівників престижних вузів ловили на хабарах? Адже всі вони гребуть гроші лопатами.

Лилия Гриневич:

Є проблема в тому, що судочинство і органи, які мали б сприяти дотриманню закону, стають каральними органами для окремих осіб, які, наприклад, не поділилися. Поки не буде зруйнована система хабарництва і корупції на найвищому щаблі держави, вона залишиться і на нижчих щаблях і буде супроводжуватися вибірковим покаранням. Це порочна система.
Одним з головних напрямків програми, яку ми зараз обговорюємо в Об’єднаній опозиції, є подолання корупції на найвищих щаблях. Сьогодні всі рішення приймаються в адміністрації президента. А коли немає балансу влади, розвивається корупція.

Сеня:

Як бачу з вашої біографі ви довго попрацювали в освіті, вам пропонували хабарі?

Лилия Гриневич:

Звичайно, є завжди той, хто пропонує і хто бере хабар. В цьому є винні обоє. Сьогодні багато говорять, що викладачі вимагають хабарі. Але є і студенти, яким легше дати хабар, аніж підготуватися до іспиту. Доки не буде усвідомлення своєї відповідальності, це явище буде важко здолати. Можна його долати системними перевірками, зовнішніми оцінюваннями.
Коли ти живеш у системі, ти стикаєшся з її явищами. Тут є питання власної відповідальності. Мені близькі слова про те, що хабар в освіті - це найстрашніший хабар. Кожна людина робить вибір для себе. Звичайно, випадки були, коли мені пропонували хабарі, особливо коли створювалося ЗНО. Навіть лякали, все це було. Дехто просто не вірить, що в системі може бути так, що не беруть хабарі.
Мають бути механізми протидії хабарництву. Система має працювати так, щоб одна людина не могла сама щось змінити. Але не можна придумати чесну систему, яка зможе запобігти хабарництву лише механічно.

Катя:

Ви вірите в те, що українські вузи колись можуть потрапити до перших рядків найкращих вузів світу?

Лилия Гриневич:

Я впевнена в цьому. Тільки для цього потрібно декілька важливих речей. Потрібно створити прозоре конкурентне поле у сфері вищої освіти, змінити систему фінансування ВНЗ. Нам необхідно подолати всі бар’єри, якими ми закриті від європейського освітнього простору. Замало в нас тих людей, які є носіями тих європейських цінностей, що є у вищій освіті. До того ж, ми неправильно розуміємо сутність і цінності європейського простору освіти.
Система освіти повинна почати жити в ногу с суспільством. Сьогодні вона фінансується на залишковому принципі. Відповідна пріоритетність освіти при формуванні державного бюджету і відповідність освіти ринку праці, може призвести до того, що це відкриє наші університети для світу.

Урсула:

А вам не соромно за нашу освіту?

Лилия Гриневич:

Мені соромно за те, що відбувається в системі освіти, що так живуть у нас викладачі і вчителі. Соромно, що я приїжджаю в школи, а діти змушені там йти в туалет на вулицю, коли холодно. Соромно, що закриваються в селах школи, а дітей везуть в інші, які нічим не відрізняються від тих, що закрили.

Йо:

Як ви ставитесь до того, що вчителі в школах палять? Це ж поганий приклад для дітей.

Лилия Гриневич:

Так, поганим прикладом є те, що і вчителі, і батьки і міністр освіти палять.
Це є вибір людини. Але є і етичні цінності. Ми повинні зробити все, щоб пояснити дитині, що вона може втратити, якщо буде палити. Коли ми бачимо успішних людей, які палять, це є те, що створює найгірші передумови для подвійної системи стандартів.

Абитуриент:

Как вы считаете, система ЗНО справедливая? И зачем тогда нужны выпускные экзамены в школах, которые сдавали в этом году? Они же ни на что не влияют!

Лилия Гриневич:

Задумано було, щоб ЗНО мало підсумовувати те, що діти вивчили в школі, і зараховуватися під час вступу у ВНЗ.
Цей дубляж сьогодні - це тільки зайве навантаження для випускника. Можна ввести лише випускні іспити для тих, хто не збирається вступати далі до ВНЗ, а ті, хто буде вступати, будуть здавати ще й ЗНО. Є різні моделі, які можна впровадити. Але має бути основний принцип - все заради дитини. Ми повинні думати, скільки вона повинна складати іспитів, і для чого вони.

Роман:

Як ви вважаєте: корупція у ВУЗах зникла, чи ні? Адже ЗНО є ЗНО, а екзамени при ВУЗах залишаються

Лилия Гриневич:

Поки ми не прийдемо в системі вищої освіти до вимог щодо оцінки якості освіти, які є в світовому просторі, до того часу у нас буде відбуватися те, що відбувається. Сьогодні правників юристів готує майже кожен університет в країні. Щоб побачити якість цієї освіти, треба вводити зовнішнє оцінювання.

Ольга:

Скажите, пожалуйста, почему правила поступления в вузы изменяются каждый год? Почему нет единой прозрачной схемы, которая существовала бы годами?

Лилия Гриневич:

Я думаю, що це проблема наступності в політиці і системі освіти зокрема. Кожна влада приходить і перекроює під себе те, що відбувається в системі освіти.
У 2008 році приймали до ВНЗ лише на основі ЗНО, потім був запроваджений середній бал атестату. Сьогоднішнє Міністерство велику кількість чинників ввело, які дозволяють нарощувати середній бал. Коли ви даєте так багато різних чинників, це дає можливість маніпулювати результатами. Якщо раніше у рейтингових списках публікувався не тільки сукупний результат, а і як ви його взяли, то зараз умови прийому вимагають показати тільки сукупний бал. Все це призводить до того, що абітурієнт не є до кінця захищеним, і не знає, з якого боку очікувати, що ним можуть маніпулювати.
Коли планується якась реформа в сфері освіти, вона оголошується, але до її реалізації має пройти щонайменше 3 роки, щоб всі учасники реформи були до неї готові.

Наталя Петрівна:

Пані Ліліє, як ви вважаєте, тестування в цілому себе виправдало як проект? корупції при вступах до вузів стало менше?

Лилия Гриневич:

Принаймні я переконана, що у 2008-2009 році, коли це було основним критерієм для вступу до ВНЗ, ми отримували величезну кількість листів від людей, які і не думали раніше про те, що люди з периферії, які є обдарованими і багато вчилися, можуть потрапити до найкращих вузів країни. Я переконана, що корупції при вступі стало менше. Зараз всі нюанси, що повводила влада, трохи деформує ситуацію. Але я вважаю, що ЗНО себе виправдало. Проблема в тому, що воно не повинно зупинятися в своєму розвитку. Головне - це зміст ЗНО. Якщо воно буде звужуватися тільки до закритих питань, це призведе до деградації навчального процесу в школі.

Ольга Петрівна:

Як ви ставитесь до заборони в деяких школах дітям користуватись мобільними телефонами? з одного боку це не зручно, бо діти не можуть, наприклад, подзвонити батькам, але з іншого все ж діти не відволікаються від уроків на ігри, смс і дзвінки.

Лилия Гриневич:

Тут рішення просте. Мобільним телефоном можна користуватися під час перерви між уроками. Неприроднім в наш час є те, що батьки не знають, що з їх дитиною. Але для цього є перерва.
В нас є характерним впадання в крайнощі. Завжди можна знайти рішення, яке задовольняє всіх учасників процесу.

Коля:

Як ви ставитесь до постійного переписування історії в шкільних підручниках? кожна влада переписує історію під себе, чи не варто зробити цю сферу якоюсь мірою недоторканою для таких різких змін?

Лилия Гриневич:

Я думаю, не просто варто, а треба зробити це обов’язково. Наша проблема в тому, що в нас дуже мало часу було, щоб усвідомити свою історію. І всі ті дослідження проводяться за час незалежності України. В нас є ще багато недосліджених сторінок. І коли закривають архіви для науковців, це кричить про те, що від нас намагаються закрити історію нашої країни. Те, що міністр переписує історію під себе, це неможливо в європейських країнах. Будь-які історичні події можна трактувати з різних позицій. Але треба дати можливість науковцям, історикам працювати над узгодженням позицій в питаннях, які залишаються зараз відкритими.
Не можна применшувати роль того, що написано сьогодні в шкільному підручнику історії. Все, що ми закладаємо в дитину, має велике значення в її кроках і позиції потім, коли вона стане дорослою.

Комментарии (2)

символов 999

сати 11 лет назад
Підскажіть будь-ласка!Які світові проблеми і тенденції розвитку системи освіти?

Прокомментировать Мне нравится
Гість 12 лет назад
Чи підходть Ходосовцев на посаду ректора ХДУ? Краще щоб ректором був Співаковський

Прокомментировать Мне нравится (1 пользователю)

Гриневич рассказала все о вступительной кампании 2012

Ответы 25

Комментарии (2)

Радио

Новости партнёров