Владимир Дорош в гостях у tochka.net

15 июля 2015, 14:00

Все знают Владимира Дороша, как преуспевающего бизнесмена, сильную личность, патриота не только на словах, но и на деле. Не смотря на трудности в стране он не останавливается, у него не опускаются руки, он вселяет надежду в завтрашний день во всех, с кем работает. Также он развивает спорт в Украине, являясь вице президентом Федерации волейбола Украины и владельцем спортивного клуба «Фаворит», прикладывая все усилия, чтобы вывести украинский волейбол на мировой уровень.

Но несмотря на занятость, музыка остается в его душе.
Многие не знают, что Владимир Дорош еще и невероятно талантливый музыкант, поэт и композитор. В отличии от многих исполнителей, музыку он не покупает, а пишет сам! А что для этого нужно человеку? Любить! Любить свою родину, с ее многогранными закатами и рассветами, любить своих близких. Ведь любовь вдохновляет на творчество.

В ответ на каверзные вопросы журналистов «Зачем Вам это?» он отвечает легко и просто — «У меня есть что сказать. Я хочу поделиться своими знаниями, своими чувствами со всеми».

Осенью 2013 года Владимир Дорош провел ряд концертов в рамках тура «Поделись своим сердцем», вырученные средства с которого пошли на закупку медицинского оборудования для Полтавской областной детской клинической больницы.

Его цель — доказать Украине и всему миру, что украинцы талантливая и поющая нация.

Первым шагом к этому было выступление в июне 2015 года на канадском фестивале TORONTO UKRAINIAN FESTIVAL и работа над совместным альбомом с «украинским Паганини» — Василием Попадюком.Также 30 июня этого года Владимир Дорош, наконец-то презентовал украинским медиа свою концертную программу «14 новелл Владимира Дороша».
Творчество Владимира Дороша быстро обратило на себя внимание ценителей качественной музыки.

На данный момент создано более 60 композиций. И это только начало, ведь музыкальному потенциалу исполнителя нет границ!

Владимир Дорош

Владимир Дорош © Олег Батрак

Ответы 19

Руслан:

Владимир, каких артистов Вы считаете своими конкурентами в Украинском шоубизнесе ?

Владимир Дорош:

Доброго дня, шановні глядачі та читачі прекрасного порталу Tochka.net! Я щиро вдячний, що ви цікавитесь моєю персоною, моїм життям та творчими планами, тому починаю відповідати на ваші запитання!

Во-первых, я всегда говорил и буду говорить, что не имею никакого отношения к шоу-бизнесу. Я просто музыкант, который пишет свои песни - о себе, о своих жизненных проблемах, о том, что я в жизни пережил и понял. Говорят, что с возрастом приходит мудрость. Поэтому я передаю свои впечатления о жизни, а к шоу-бизнесу я отношения не имею. В українському шоу-бізнесі мені подобаються професіонали, які працюють з живим колективом - Олег Скрипка, "Океан Ельзи", Петро Чорний. Але я з ними не конкурую, а вони зі мною - тим більше.

ЯНИНА :

Почему не один ваш клип не крутится по муз каналах? Если у вас как видно по вашему интервью финансы не проблема и вы сам себе продюсер. Спасибо.

Владимир Дорош:

Мої кліпи на сьогоднішній день, мені здається, не зовсім в форматі музичних каналів. Але я сподіваюсь, що вони потраплять на ТБ, що на них звернуть увагу і ми побачимо не лише ті кліпи, які ми бачимо на М1 і М2. На мою точку зору, все має право на життя. Але, на мою точку зору, музика та пісні повинні робити людей кращими, а не визивати лише похоть чи ще щось інше. Це на мій погляд. Можливо, це музика, яка подобається нашій молоді, але тоді виникає питання: якою ж ми хочемо бачити нашу молодь, коли вони виростуть і стануть дорослими чоловіками та жінками - але це окрема тема. Тому не в грошах справа, я можу зняти любий кліп. Але я зняв недорогий кліп у себе дома, біля своєї резиденції під Лубнами. Я вважаю, що на сьогоднішній день ми всі, музиканти, повинні переглянути своє відношення до життя та України, до того, що відбувається в країні. Давайте будемо висловлювати свою громадянську позицію щиро, не будемо гнатись за дорогими кліпами, а будемо більше приділяти увагу колективу, гастролям, виступам, сцені, самому шоу.

Ольга:

Нынешнее поколение исполнителей больше внимания придаёт тому, чтобы на сцене было шоу. Я думаю, что творческая личность Вашего поколения и просто бизнесмен Вашего уровня не имеет права выходить на сцену, не неся что-то важное людям! Вы поете о том о чем люди обязательно не забудут после концерта!!! Спасибо Вам за это! Мой вопрос: Знаю, Вы сами пишите текстовки. Какая из Ваших песен наиболее полно раскрывает Ваш внутренний мир? Вашу "душу артиста"? Или она еще не написана и ждет нас?

Владимир Дорош:

Огромное спасибо! Я очень высоко поднимаю эту планку, выхожу на сцену всегда с огромной ответственностью. Я люблю каждую свою песню, они написаны в разные периоды жизни. "Осень" я написал в 25 лет, когда я стал миллионером, я очень рано заработал большие деньги и тогда я написал "Осень", мне тогда казалось, что это уже все. Но оказалось, что это не только не осень, это еще весна не наступила. На 45-летие я написал "Сумно і невесело мені", в 46 лет я написал "Діти, мої діти". Каждый год я пишу какую-то песню.
Я говорю всім величезне спасибі за ваші запитання! Приходьте на наші концерти, слухайте мої пісні - я буду надзвичайно радий всіх бачити! І бережіть свою українську душу - зараз Україна як ніколи потребує абсолютно здорового патріотизму. Я впевнений, що війна закінчиться, ця війна - це найбільша для мене трагедія за 48 років, тому що це війна в наших душах. До зустрічі, ваш Володимир Дорош!

Алекс:

Владимир вы как преуспевающий человек скажите в чем ваша слабость?

Владимир Дорош:

Моя сама велика слабкість в тому, що я, як і всі люди, смертний. Тому я поспішаю жити, поспішаю робити в цьому житті дуже багато різних справ. Мені хочеться встигнути все в житті - я пишу музику, я займаюсь бізнесом, все життя займався спортом, я намагаюсь встигнути все.

Игорь:

последнее время артисты часто начали рваться в политику. не собираетесь ли вы пойти той же дорожкой?

Владимир Дорош:

Я вже йшов цією доріжкою. Я був дуже молодим депутатом, мені було 26 років, був головою Комісії, першим заступником мера, але це не моє. Бізнесмен не повинен бути політиком. Бізнесмени та музиканти повинні займатись своєю справою. А політики - це професійно підготовані люди. Є люди, юристи, політологи, дипломати, які повинні цим займатись, повинні відповідати перед виборцями. Я не збираюсь йти в політику, вона мені триста років непотрібна. Політика будь-якого музиканта - це його пісні, його слова, його музика. Тому що наше покликання - робити людей кращими, щоб ми частіше згадували про те, що ми люди.

Виталий:

Владимир, занимаетесь ли Вы благотворительностью ? Что бы лично Вы могли сделать для Украины (или возможно уже делаете)?

Владимир Дорош:

Я дуже багато чого роблю для України. Я тут живу, я тут працюю. Я не прошу у держави квартиру, я не прошу у держави допомогу по безробіттю, я створюю робочі місця, я займаюсь благодійністю, але я дуже мало про це пишу. Тому що, я вважаю, що благодійність повинна бути тихою - не треба про це кричати, розповідати, піарити. Я завжди кажу бізнесменам, що треба любити Україну до глибини власної кишені. Не треба боятись залазити до кишені, можливо, менше тратити на отримання чогось непотрібного. Я вважаю, що успішні люди, яким Бог дав трошки більше, ніж іншим, повинні ділитись своїм щастям, і це обов'язково до нас повернеться. Ми всі гроші заробили тут, тому для мене злочин мати щось за кордоном, коли наша держава на сьогоднішній день гине на наших очах, а ми все в офшори та в офшори. Тому у мне немає жодної копійки за кордоном. Все, що я збудував, я збудував тут - можете подивитись.

Наталья:

Здравствуйте, Владимир! Я была на концерте у Петра Черного и видела Ваше выступление! Мне очень понравились Ваши музыканты! Как Вам удалось собрать такой профессиональный коллектив?

Владимир Дорош:

Дякую за запитання! Дуже просто, я просто поставив перед собою таку ціль і зібрав цей колектив. Нічого складного в цьому немає. Кожного року наші музичні заклади випускають тисячі супермузикантів, у нас в Україні дуже багато музикантів. Те, що вони роз'їхались по всьому світу, не означає, що наша земля оскуділа і у нас їх немає. Їх вистачає. Мій колектив - це музиканти з Полтавської області. Нашому колективу вже два роки - 15 листопада буде два роки, як створено колектив, постійна стабільна оплата, гарне обладнання, гарні аранжувальники, прекрасні музиканти і от вам результат. Мені дуже приємно, що Ви даєте їм таку високу оцінку!

Вероника:

Какие чувства переполняют Вас когда вы выходите на сцену перед полным залом? Что наиболее важное для Вас, когда вы представляете свое творчество слушателю?

Владимир Дорош:

Саме головне, щоб люди зрозуміли те, що я хотів до них донести. Я віддаю все, що є у мене в душі, я віддаю свою енергетику. Я надзвичайно вимогливо відношусь до себе та до музикантів, до всіх виступів, до сцени, я - перфекціоніст і сам до себе дуже принципово відношусь. Головне - це передати емоції, частини своєї душі, кожного разу я виходжу на сцену як останній раз. Не знаю, чому так виходить. Буває я втрачаю два-три кілограми ваги, але я не можу по-іншому. По-другому я не вмію.

Дмитрий:

Как,вы,поддерживаете физическую форму?????

Владимир Дорош:

Я все життя спортсмен, все життя тренуюсь. Зараз займаюсь верховою їздою, у мене прекрасна конюшня, в якій 15 моїх улюблених коней, є тренер, який зі мною займається. Там займаються мої діти та внуки - я надзвичайно щасливий з цього приводу. Тому я катаюсь верхом на коні - проїду 15-20 км і якось мені вдається підтримувати себе в формі.

Степан:

Володимире, побачив свьогодні Вас вперше на телеканалі "Київ". Ви виконували чудову пісню - "Акація". Виникло запитання: Що? а можливо Хто? надихає Вас на створення таких проникливих ліричних пісень, як ця?

Владимир Дорош:

Я написав цю пісню дуже давно, настільки давно, що навіть забув цю пісню. Я багато пісень забув. Коли я написав пісню "Акація", мені було близько 20 років. Я не знаю, що мене надихає - мабуть, те що я виріс в Україні, те, що з дитинства читав українських поетів та письменників, слухав українську мову, жив в справжньому козацькому краю на Полтавщині. Можливо, це мене надихає. У мене українська душа. Україна ніколи не загине, тому що українську душу ніхто ніколи не вб'є. Навіть, якщо нашу територію, не дай Бог, завоюють - все одно Україна живе і буде жити вічно.

Marainna_mykolaychyk:

С какими украинскими исполнителями вы планируете сотрудничать?

Владимир Дорош:

З будь-яким, якщо він український. Я відкритий до творчої співпраці з будь-яким виконавцем, якщо він українець. Для мене це надзвичайно принципово. На сьогоднішній день, як ніколи, нам варто зрозуміти, що ми українці. Саме зараз прийшов час зрозуміти, що ми українці.

Константин:

Почему вы решили начать музыкальную карьеру только сейчас?

Владимир Дорош:

Я вже говорив, що я готувався. Для того, щоб займатись музикою, треба довго займатись. Багато хто думає, що на сьогоднішній день при допомозі ТБ, суперстудій та продюсерів можна одразу вийти на сцену та стати зіркою, але у мене зовсім інша точка зору. Я дуже довго займався і готувався, морально готувався. Ось і прийшов той час, коли я маю, що сказати. Плюс для цього потрібна величезна матеріальна база та ресурси. Раніше у мене якось не складалось, не вдавалось відірвати великий шматок від бізнесу та не вистачало часу, в першу чергу. На мій погляд, саме дороге на світі - це життя і час. А зараз у мене є час та є така можливості.

Арина:

Как бы Вы назвали стиль, в котором работаете? Кто из украинских звезд Вас вдохновляет?

Владимир Дорош:

Сучасна українська естрадна музика. Я не критик, на превеликий жаль, я не закінчував Консерваторію, але мені здається, що це сучасна українська естрадна музика. Мене надихають справжні українські поети, та композитори. Я б на коліна став перед Ліною Костенко, перед Мирославом Скориком. Мене надихають такі люди як Василь Попадюк, які славлять Україну по всьому світу. Мене надихає Василь Симоненко. З українських співаків я дуже люблю Василя Зінкевича, Іво Бобула та багатьох-багатьох інших.

Тетяна:

Доброго дня! Нещодавно я мала за честь відвідати презентацію Вашої концертної програми "14 новел", яка, на мою думку, була проведена з неабияким розмахом! Після такого її старту, як плануєте популяризувати свою музику на теренах України та поза її межами? Чи плануються такі ж масштабні проекти як "14 навел Володимира Дороша" надалі? Дякую!

Владимир Дорош:

Ми плануємо популяризувати музику дуже просто - ми будемо робити всеукраїнський тур. Це моя мрія. Я запрошую всіх глядачів та слухачів - приходьте на мої концерти і ви наживо почуєте "14 новел". Ми будемо виступати і за кордоном - і в Європі, і в Штатах, і в Канаді. Зараз ми дописуємо рок-альбом, самим найближчим часом ми його завершимо. Я співаю і російською, і українською мовою. Вважаю, що не треба цуратись російської мови, треба любити всі мови світу. Патріоти - це не ті, хто ненавидять всіх навколо, патріоти - це ті, хто люблять Україну і люблять всіх навколо себе. Тому ми будемо працювати, головне - це гастролі, колектив готовий. Я на це вже виділив свій час. Думаю, що ми зробимо 15-20 концертів по Україні восени. Приходьте всі на концерт! Ми будемо намагатись робити квітки такими, щоб вони були доступні всім, щоб всі могли послухати українську музику.

Роман:

Довольны ли Вы результатом работы Вашего оранжеровщика, о котором сейчас все пишут. Не по этой ли причине вы начали работу на Канадской студии ?

Владимир Дорош:

Ні, не по цій причині. Я друзів вибираю назавжди і я ніколи в житті не відмовлюсь від нього. Він фантастичний музикант і я його дуже люблю. Він фантастичний аранжувальник, але він не встигає писати так швидко, як хотілось би. Можу сказати два слова: я прекрасно відношусь і до Ірини Білик, але я вважаю, що не треба брудну білизну розвішувати по всій України, по всім інтернет-порталам і т.д. Якщо тебе не влаштовує аранжування - ти можеш переглянути цю позицію, а не писати, що він кинув-перекинув і т.д., в той же час ставлячи пісні в ротацію та знімаючи кліпи - це якийсь своєрідний підхід, для мене це незрозуміла позиція. Якщо є якісь проблеми, їх можна вирішувати за столом переговорів. Ми, українці, за останні два роки розучилися слухати один одного - в результаті цього дожились до війни, тому що ми один одного не можемо почути. Це для мене трагедія.

Тарас Кужулай:

Вопрос по поводу Вашего сотрудничества с канадским аранжировщиком: довольны ли Вы результатами и почему не доверили эту работу украинским музыкантам?

Владимир Дорош:

По-перше, це дорого - дорого везти мій колектив до Канади, щоб писатись там на студії. Зараз з Канади прилітає людина, яка допоможе моїм хлопцям, у яких немає такого досвіду. Кажу щиро, що у мене буде не гірша студія. Буде величезна презентація цієї студії, ми запросимо всіх українських музикантів, будемо працювати на цій студії. Я будував її не лише для себе, я будував і готель, і студію, і ресторан для того, щоб музикантам було комфортно працювати на благословенній Лубенській землі поруч з Мгарським монастирем, який буде нагадувати їм про українську душу, про те, що вони українці. Повірте, наші музиканти грають не гірше, ніж музиканти з Канади.

Инна:

Как вам скандал с Ириной Билык и Геннадием Пугачевым? Вы же с ним работаете и наварно в курсе деталей? Кто действительно прав в этой ситуации?

Владимир Дорош:

Я скажу тільки одне: від цього страждають і Ірина, і Геннадій. Я вважаю, що в українській державі і так вистачає проблем, а такі скандали не прикрашають нашу естраду. Як чоловік скажу, що Гена, в першу чергу, неправий, тому що з жінкою завжди можна знайти порозуміння, з жінкою завжди можна поміритись, встати на коліна, купити троянди - я йому про це говорив, що треба встати на коліна та попросити пробачення, що він неправий по відношенню до такої фантастичної співачки та прекрасної людини, як Ірина Білик. Тому, як тільки він одужує, я буду націлювати його на це, щоб він знайшов таку можливість. Не треба сваритись - давайте друг друга любити, тому що Бог є любов.

Анна Колодий:

А вы женаты? :-) Стоит ли с Вами знакомиться?

Владимир Дорош:

Знайомитись треба. У мене прекрасна дружина, яку я дуже люблю, вона у мене четверта в цьому житті. Всіх своїх жінок я люблю до сьогоднішнього дня, турбуюсь за них, а вони - турбуються за мене. Просто у нас не склалось життя, ми не зійшлись, але я з усіма дружу. Ось буде мені 50 років - запрошу всіх. І головне, що моя Віра - вона не проти. Вона прекрасна дружина, яка мене підтримує, як ніхто, вона дає мені можливість займатись тим, чим я займаюсь. Слухайте пісню "Вера" - там все сказано. А познайомитись я ніколи не проти, тому що людське спілкування збагачує, воно дає нові емоції. Взагалі, творчі люди постійно потребують нових знайомств та вражень. Тому я завжди радий познайомитись.

Вова:

А вы сами пишете стихи и песни? где-то такое слышал, не знаю, правда ли. Как пишется стих или песня? что нужно для этого?

Владимир Дорош:

По-перше, скажу щиро, що основну кількість своїх пісень та віршів я пишу сам. Я пишу дуже просто, буває навіть сяду вночі - і пишу без єдиної помарки. Дуже багато віршів, пісень менше. Тому що пісня - це дуже специфічний текст, треба, щоб вона лягала на музику. Головне, щоб музика не зіпсувала сам текст, сам вірш. Є такі вірші, які не треба доповнювати музикою. Отак я і пишу.

Владимир Дорош в гостях у tochka.net

Ответы 19

Комментарии

Радио

Новости партнёров