Володимир: Почнемо з того, що коли ми з Миколою почали пропрацьовувати людей - спочатку у нас було 15 людей, потім ми зменшили їх до 10. Коли ми відлітали в Штати, у нас було 9 умовних людей, яких би ми хотіли зняти. Але ми не були до кінця впевнені в цьому, тому що у нас був обмежений час перебування в Штатах - всього півтори місяці на чотири американських міста. Спочатку ми хотіли зняти мегауспішних, мегавідомих людей, яких знають не лише в Штатах, а і у всьому світі. Ми вели перемовини з Оксаною Баюл, я спілкувався з засновником WhatsApp Яном Кумом, навіть хотів вийти на бабусю Сильвестра Сталлоне, тому що всі кажуть, що сама вона з Одеси. Але в той час в Лос-Анджелесі був Оскар і ми фізично не змогли цього зробити, в результаті у нас вийшли історії 8 українців, дехто з них був відомим в Україні (Міка Ньютон), а всі інші - це люди, які дійсно досягли успіху безпосередньо в Штатах, досягли успіху своєю працею. Ми якраз хотіли акцентувати на цьому увагу - люди, які поїхали звідси, стали успішним в Америці, в абсолютно іншому світі, без знання мови, без грошей, друзів та родини, і у них це вийшло. Чому тоді тут не виходить досягати успіху, при набагато кращих умовах і в рідному середовищі? Ми відзняли 9 героїв, повернулись сюди і зрозуміли, що 9 герой нам трохи не підходить по сценарію, тому ми від нього відмовились. В результаті вийшло 8 героїв, 90 хвилин часу - кожного героя ми обрізали до 10 хвилин і зрозуміли, що, можливо, їх забагато. Але на даному етапі ми вже не відмовляємось від цього сценарного плану, залишили так, як є. Намагались зробити так, щоб глядачам було цікаво, щоб у них не виникало бажання встати та піти на 20 хвилині фільму.
