KOZAK SYSTEM в гостях tochka.net. Веб-конференция онлайн на conferences.tochka.net

Марина Лісовіченко:

0

Хочеться подякувати за чудову пісню, з якою виступила на проекті "Голос країни" чарівна дівчина з нашого маленького міста Ізюм Настя Мацуцька. Чудова лірична пара зробила з пісні мініфільм за декілька хвилин. Глядачам то сподобалось. Скажіть, а вам як рокерам таке аранжування було до вподоби? У залі ви чули то вперше і чи очікували такого варіанту? Чи були якісь зауваження, критика щодо виконання чи ще щось? Щиро дякую за вашу непересічну творчість. Творіть, козаки, ми з вами!

По-перше, ми були здивовані тим, що наша пісня потрапила в плейлист такого, доволі попсового конкурсу, як «Голос країни». Очевидно, що для нас це зворушливо, тому що ми себе вважаємо андеграундом і не дуже дбаємо про те, щоб наші пісні звучали з кожного під’їзду. Для нас більш цікаво їздити по великих світових фестивалях, бачити різних музикантів, відвідувати країни, конкурувати, самостверджуватись. А тут – такий приємний сюрприз, ми були гостями, нас запросили на ефір і коли зазвучала ця пісня, ми так дуже по-дитячому посміхались, тому що вона мала нове аранжування, але доволі симпатичне. Згодом ми стали друзями, не так давно вони були у нас на репетиції, тому що ми хочемо зробити ще один сюрприз нашим фанам, які 30 березня прийдуть до клубу «Атлас», де ми будемо презентувати новий альбом «Не моя», цим сюрпризом буде спроба витягнути їх на сцену і нехай вони спробують заспівати, але вже в нашому аранжуванні. І, скоріш за все, разом з людьми, які прийшли на концерт, тому що ця пісня дуже подобається людям і вони її залюбки співають.

Альона:

0

Добрий день, козаки! Дякую вам за вашу творчість , бажаю творчих злетів та успіхів !!! Дуже люблю вашу музику!! Ви молодці!! Питання - чи плануєте ви видати інструментальний альбом ?)) Бачила в інстаграмі фрагмент пісні "не моя ", то це просто божественно неймовірно !!!

Якщо мається на увазі акустичний анплагд, то так, ми це давно плануємо, але якось часу не вистачає, бо треба альбом випускати, грати концерти. А щоб якісно зробити акустичну програму, треба, напевно, сидіти півроку та робити її. Ви не перша, хто звертає увагу на то, що подобається акустичний варіант наших пісень і оскільки цих пісень для акустики вже назбиралось достатньо, ми обіцяємо, що зробимо, єдине, що не знаємо коли

Микита Череповський:

0

Проста цікавість) Питання до всіх учасників гурту. Яка ваша улюблена пісня серед репертуару КС?

Кожна пісня є частиною нашого життя і народжувались вони в різні періоди, з різними емоціями, з різними навантаженнями. Є таке пафосне порівняння, що кожна пісня – вона як дитина. Але це правда, тому, як визначити, яка дитина улюблена. Пісні, які ми знаємо і любимо давно, безумовно, вони не менш нами шановані, але вони вже не викликають так багато емоцій, як нові пісні. Тому що нові пісні тільки починають жити, до речі, вони оживають тільки завдяки живим концертам, ніякі пісні не стають живими на репетиціях. Вони всі для нас – всі наші діти і ми всіх їх любимо. Можемо сказати, яка пісня нам не дуже подобається, оскільки кожен гурт колись починав і ці пісні були доволі недолугими, але ми вам про це не скажемо :) І, по-друге, навіть ті пісні, які ми зараз не виконуємо, - ми знаємо декілька фанатів, які готові прийти на наш концерт тільки завдяки тому, щоб ми відіграли саме ті пісні, які вони люблять. Часто просять-скандують «Брат за брата» і ми змушені пояснювати зі сцени, що ми цю пісню не виконуємо з однієї причини – ця пісня залишилась в тій частині нашої історії, яку ми всі пережили, це трагедійна частина історії, це Майдан, розстріли на Майдані. Тому не можна виконувати цю пісню в такому радісному середовищі, яким, безперечно, є концерт, тому що це не пісня, яка несе радість, це пісня, яка несе сумну інформацію. Ми залишили цю пісню там, на Майдані і хай вона залишається в цій історії, як одна із важливих складових, але, безперечно, сумних.

gen:

0

А ви взагалі відпочиваєте? Якщо так - то як саме? Влаштовуєте якісь поїздки/тріпи, валяєтесь на пляжі або що?

Ми відпочиваємо працюючи. Тому що наше життя – це і поїздки, це і валяння на пляжу, і вечірки, і спілкування з людьми, але, так чи інакше, доля роботи завжди присутня. Тому що ми, як ви розумієте, скануємо простір і через обробку цього простору видаємо на-гора матеріальні речі, якими є слова, пісня, музика, мелодія, ритм. І сказати, що ми всі такі богемні та їздимо в Куршевель чи на Ібицю – очевидно ні. Я навіть не пам’ятаю, коли хтось із нас в останній раз катався на лижах десь в Карпатах. І не тому, що ми не любимо лижі, а тому що, ми не дуже розуміємо, що ще з лижами там паралельно робити. Ну, з’їдеш ти раз з гори, з’їдеш два – а далі що? Апаратури там немає, можливості репетицій немає, щодо людей, з якими ти там познайомишся, - скоріш за все, це будуть люди, які приїхали конкретно відпочивати і їх не цікавлять філософські розмови. Потрібно, щоб була своя категорія людей, а ця категорія людей, як правило, в Києві. Хоча в будь-якому місті, до якого ми приїжджаємо з концертом, ми підтягуємо своїх, ми вважаємо, що свої – це і є рай на землі, коли ти спілкуєшся з тими, хто тобі милий, хто тобі подобається, хто з тобою на одній хвилі, це щастя. Це для нас дуже важливо, щоб весь час біля нас були свої, з якими приємно і легко. Ось ми себе оточуємо такими людьми, з якими легко, відповідно, тому ми не загружаємось і тому нам не цікава буквальна складова слова «відпочинок». І не так сильно ми і втомлюємось, тому що ми кайфуємо на наших репетиціях. Знайди собі роботу до душі – і тоді тобі ніколи не доведеться працювати, тобто це приємна втома, якщо ми втомлюємось, то ми не потребуємо спеціального відпочинку. Ми їздимо на велосипедах та мотоциклах, ми ходимо по лісу, ми купаємось в більш-менш чистих озерах навколо Києва, ми ведемо доволі активний спосіб життя, якщо випадає нагода годину-дві побути без команди, то, безперечно, ми не лежимо перед телевізором.

Богдан Левко:

0

Слухаєте українську музику? Якщо так - кого саме?

Скажу за себе: слухаю мало, мені не все подобається, далеко не все. Єдине, можу сказати, кого я поважаю, як митця, як музиканта, як особистість, – це, безперечно, Андрій Хливнюк, на мій погляд, він один з найталановитіших вокалістів в сучасній рок-музиці. Безперечно, Олег Скрипка, як легенда, як людина, яка разом з хлопцями з ВВ, зробила не абиякий внесок в сучасну українську культури. Якась частина того, що робимо ми, робилась під впливом творчості ВВ. Це і Сашко Положинський, який не лише співавтор багатьох наших пісень, але він ще і дуже потужна особистість, безперечний лідер гурту «Тартак» і безперечний Громадянин України з великої літери, кого справді можна ставити в приклад, як розумну, мислячу людину з чіткою позицією. Це Ірена Карпа, яка вже як два роки працює на Батьківщину, хоч вона і у Франції, але вона робить більше, ніж половина депутатів. Чого вартує її останній вдалий підхід до Макрона, вона дала зрозуміти, що у нас є політичні в’язні і Макрон звернув на це увагу – уявіть собі, наскільки це потужні поступки. Це Іван Малкович, видавник «А-ба-ба-га-ла-ма-га», зараз він один із найпотужніших видавців України, саме український видавець, який видає книжки, які формують українську свідомість. Сергій Жадан, який попри те, що є геніальним письменником, ще пише дуже непогані вірші. У нас є декілька пісень на його слова. Я можу довго продовжувати цей перелік, тому що таких людей більше сотні. Є багато колективів, які написали декілька гарних пісень, наприклад, «Без обмежень», «Фіолет», «Один в каное», Vivienne Mort, перед нами зіграє абсолютно унікальний артист Максим Рубан – дуже радимо всім послухати.

Shark_at_the_Universe:

0

Бачила кілька коментів про обкладинку нового альбому та афішу із малюнком Єрмоленка, мовляв, надто схожа на Юлію Тимошенко. Це така задумка чи співпадіння? Якщо задумка - отримали якісь дивиденти від проекту?))) (жарт)))) Ну і загалом - як ви ставитеся до підтримки музикантами політиків?

Ну, якщо Ви знайшли там аналогію з Юлією Тимошенко, то перше, що Вам має кидатись в очі, це те, що там череп. Як громадянин цієї країни, я хотів би бачити абсолютну відсутність Юлії Тимошенко на політичному горизонті. Там не може бути Юлії Тимошенко – на жаль, наше суспільство вже настільки заполітизоване, що скрізь бачить політику і політиків. Насправді афіша немає абсолютно ніякого відношення до політики. Стосовно підтримки: по-перше, кого і, по-друге, якої підтримки? Справа в тому, що хочете ви чи не хочете, але ви є частиною громадянського суспільства і політики наразі є тими складовими громадянського суспільства, які генерують закони і створюють ту реальність, за якої ми з вами живемо. Якщо в Радянському Союзі люди тотально не звертали увагу на вибори, купувались за якісь примітивні матеріальні цінності і такий результат вони мали – ми жили в тоталітарній країні, в якій життя та голос людини нічого не вартували. По своїй суті ми демократи-ліберали і для нас дуже важливо, хто нами керує. Сьогодні ми не бачимо потужної сили, за яку ми, як KOZAK SYSTEM, могли б віддати свої голоси. Натомість у нас є певні поодинокі симпатичні фігури в українському політикумі, які, на наш погляд, поки що показують неабиякі результати. Якщо Ви звернете увагу на нашу афішу, то внизу ви побачите невеличку рекламку Народного Руху України. Ми знаємо цих людей, зокрема Віктора Кривенка, який в свій час в одній ситуації, коли ми зустрілись на каві на наступний ранок після побиття студентів та мирних мітингуючих, він мудро направив наш гнів в творчість, сказав нам писати з цього приводу пісню. У нас на той момент лежала заготовка «Брат за брата» і ця пісня виникла буквально за один-два дні. Пізніші до виконання цієї пісні долучились 15-20 чоловік з українського шоу-бізнесу і вийшла спільна робота на цю пісню. Тому ми дозволяємо собі давати квоту довіри людям, які поки що не заплямували себе в політиці, оскільки ці хлопці є послідовниками В’ячеслава Чороновола, таких людей треба плекати, вони є послідовниками цієї діяльності, яку проводив В’ячеслав Чороновіл. Не бійтесь політиків, навпаки – намагайтесь їх контролювати, намагайтесь з ними дискутувати, у кожного є соціальні мережі. Суспільство буде жити рівно настільки, наскільки ми з вами зможемо контролювати тих, хто продукує закони.

Оленка:

0

Привіт, красені! Як вважаєте, що має зробити в житті кожен козак?) (по аналогії з совковим "построїть дом, вирастіть сина та построїть дом"))

По-перше, ці три слова не є такими вже совковими. Чоловік, як я думаю, має побудувати дім для своєї родини. Він має виростити сина для того, щоб комусь передати своє уміння козака, як набір чоловічих якостей. Чому ні? Це прекрасні слова. Посадити дерево – безумовно. Це навіть чисто фізіологічно з точки зору легенів планети – кожне дерево вдихає вуглекислий газ і видихає кисень, на відміну від людей, машин і тисяч заводів, які поглинають кисень і видихають вуглекислий газ. Ти мусиш посадити дерево. Я повністю згоден з цими трьома речами. Плюс – не нашкодь. Якщо ти за своє життя не нашкодив – це вже супер. Кожна з цих складових говорить про один дуже виховний момент, він називається відповідальність. Коли ти молодий, коли тобі 12-15 років, ти пізнаєш світ і у тебе немає жодної відповідальності, за тебе все роблять батьки. Базові матеріальні речі тобі забезпечують батьки. Коли тобі кажуть «Побудуй будинок!», йдеться не про те, що тобі нема, де спати, - йдеться по будинок, як символ твоєї забезпеченості, ти маєш довести не лише близьким, але і світу, і собі, що ти гідний поваги. Не йдеться про якісь хороми а-ля пшонка-стайл, а йдеться по незалежне місце, яке маркірує тебе як хазяїна цієї землі, тому що ти є частинкою цієї землі, частинкою України. Охайне, доглянуте, в добробуті – це і є твоє обличчя. Народження дитини, сина або дочки – це ще один виток в твоїй свідомості і еволюції, тому що це відповідальність, якої до цього у тебе не було. Я дуже люблю свою дочку, люблю більше, ніж себе – я маю пожиттєву відповідальність за цю сьогодні маленьку, завтра більшеньку, а після завтра – вже дорослу жінку. Це моя ноша, мій хрест. Якщо ти знайшов спільну мову з цією дитиною, дискутуєш з нею, розмовляєш, вона виростає повноцінним членом суспільства і тоді ти кайфуєш від її досягнень. Ти передав свої знання, ти передав свої вміння і ти гордишся цим. Це і є той родовід, який одвічно в Україні сповідувався як цінність – це культ матері, культ родини, культ будинку. Я б хотів, щоб ми менше звертали увагу на негативні сторони нашого життя – треба ставати добрішими і розуміти, за допомогою чого ти можеш стати добрішим. Наприклад, 27 в четвер Анжеліка Рудницька скликає всіх вийти в ліс на Пущі-Водиці і поприбирати. Оскільки я там бігаю, займаюсь спортом, то мене це дуже хвилює, оскільки я бігаю через сміття, тому я дуже часто беру з собою пакет для сміття. До речі, зараз Європою котиться така нова хвиля, коли люди, займаючись спортом, автоматично ще прибирають сміття – і я це роблю, хоча я про цю хвилю не знав, тому що я хочу навколо себе побачити чистий простір.

Юля:

0

Продовжіть фразу "Я найбільше вдячний світові за..."

За народження, за щастя жити.

Антон Красников:

0

Якби ви могли стати на один день кимсь іншим - хто би це був?

Взагалі питання спроби одягнути чийсь плащ є для нас цікавим. Кожен з нас дає оцінку тим чи іншим людям або їх діяльності. Я точно знаю, чий плащ я б ніколи не одягнув (це я точно знаю, принаймні зараз, проаналізувавши багато різних життєвих аспектів) – плащ Президента країни. Навіть на п’ять хвилин. По-перше, я дуже вразливий і мені не дуже подобається, чому апріорі половина населення країни має до мене негативне відношення, якщо я ще нічого не зробив. Вдягнувши цей плащ, навіть на один день, - на наступний день половина людей буде вважати тебе мудаком. Чому? Поняття не маю, але так склалось історично. Футболістом я спробував стати на один день – цікаво. Мотоциклістом був, велосипедистом був і є. Я б хотів на один день спробувати відчути, як бути вчителем в дитячому садочку. Я вважаю, що це саме та професія, яка сьогодні в Україні має оплачуватись якомога більше, саме до цих людей має бути прикута увага суспільства. Вони мають отримувати дуже хороші зарплати і жити в дуже хороших будинках, тому що саме вони формують наше з вами майбутнє. Як це бути вчителем за 1500 грн? Віддаючи себе повністю цим постійно бігаючим дзигам, яким потрібно віддати так багато тепла і любові – і в решті, прийти додому виснаженим і в кінці місяця отримати півтори тисячі. Це для мене незрозуміло. Я б хотів спробувати. Можливо, я б тоді став непримиримим до певних соціальних негараздів. Володимир: Я колись читав багато езотеричної літератури і весь час там звучало слово «просвітлений». Людина, яка просвітлена, особливо сприймає світ, вона знаходиться в постійному стані нірвани, зовні вона робить те, що і інші люди, але внутрішньо для неї світ виглядає абсолютно інакше. От я б хотів спробувати, так звану, духовність і зробити для себе нарешті висновок – чи існує ця духовність і просвітленість, чи це просто намагання людства знайти собі прихисток від своїх проблем.

Ester:

0

Доброго здоров'ячка! Якби кожен з вас п'яти був твариною - якою саме, як гадаєте?

Взагалі людство не даремно вигадало знаки гороскопу, Іван з Володею – Леви і поведінка також така, котячо-левова. Десь треба зашипіти, десь лапою махнути, але, якщо не гладити проти шерсті, то – типові коти.

KOZAK SYSTEM в гостях tochka.net

Ответы 10

Комментарии

Радио

Новости партнёров