Группа KRICHUSS в гостях tochka.net

Молодая и амбициозная украинская группа KRICHUSS существует всего три года. Однако за это время ребята уже выпустили 8 синглов, 3 ЕР-альбома и 2 видеоклипа и стали гостями многих украинских фестивалей, в течение многих недель подряд занимали лидирующие строчки чарта "НеПопса" от украинской радиоволны Джем ФМ.

 

Во время онлайн-конференции на tochka.net рокеры расскажут нам о том, как создавался их новый ЕР "Без розмов", о том, что ждет поклонников на его презентации, которая пройдет 22 апреля в столичном клубе MonteRay, и ответят на все ваши вопросы.

 


Онлайн-конференция состоится 11 апреля 13.00. Оставляйте свои вопросы в комментариях.

Ответы 27

Сережа сосед ):
1
Вопрос Диме так как он закончил школу с золотой медалью и в универе был топчиком то таеой вопрос мо биохимии вопрос: что такое НУКЛЕОТИДЫ ?
Серьожка, золота медаль в школі – це всього лиш багаж на шиї, хоча приємно приїжджати додому і протирати її від пилюки. В університетські роки біохімія, до речі, дуже цікавий предмет. Нуклеотиди складаються з азотистої основи і призначені для всіляких метаболічних реакцій в організмі, це все, що я про них знаю. Можливо, я зараз трошки почервонів, але я викручуюсь – життя складається з того, щоб весь час викручуватись. Серьожа, дякую, що ти робиш так, щоб я викручувався!

Понравился ответ? Поделись:

Оля:
0
Пісні яких виконавців слухаєте у вільний час? Слухаєте свої власні пісні?
Доброго дня! Привіт всім! Раді бути у Вас в гостях! Дмитро: І перше питання дуже влучно відкриває сьогоднішній блок питань :) Насправді все залежить від настрою та емоцій, які ти переживаєш в даний момент. Наприклад, сьогодні вранці я слухав західних виконавців - The Killers, Coldplay і т.п. Сьогодні у мене такий настрій, а завтра, може, я захочу послухати щось вітчизняне, а післязавтра – класичну музику. А власні пісні особисто я не можу часто слухати, хіба що можу послухати десь на радіо – приємно, коли грає наша пісня. А так ми вже настільки наслухались нашої музики в процесі запису та створення, що вже не до цього. Роман: В последнее время я не очень слушаю музыку, как-то времени не хватает. Но с самого детства у меня так повелось, что я отдаю предпочтение украинским группам и украинской музыке. Наши песни слушаю, наверное, только тогда, когда мы записываем новый материал, потому что во время записи как-то немного надоедает слушать по многу раз день. После этого – только если услышу где-то по радио и то в большинстве случаев я сразу переключаю :)

Понравился ответ? Поделись:

Павло:
0
Плануєте брати участь в Евробачення?
Було б дуже круто спробувати себе в цьому, тому що розвиток не має меж і кожен артист повинен йти до якихось висот. Я особисто знаю людей, які ставлять собі за принцип не йти в конкурсну програму, не брати участі у відборах та конкурсах. У нас також є такий досвід, ми приймали участь в конкурсі, але насправді це палиця о двох кінцях. Тому що, коли ти приймаєш участь в конкурсній програми, завжди є люди, які тебе оцінюють, – і часом ця критика буває неконструктивною. Коли вона неконструктивна, вона може трішечки вдарити по тобі, по твоїй самооцінці. Тому колись ми поставили перед собою не категоричне, але правило – бажано нашому гурту не брати участь в конкурсних програмах. Але, розуміємо, що зараз ми дожили до конкуренції і без конкурсних відборів практично неможливо – тому, якщо у нас буде нагода прийняти участь в якійсь гідній конкурсній програмі (зокрема в конкурсі «Євробачення»), ми обов’язково спробуємо свої сили.

Понравился ответ? Поделись:

Руслан:
0
Який найкращий час для створення сім'ї? Чим би ви могли пожертвувати заради своєї коханої людини?
Роман: Каждый человек сам для себя решает, в какое время будет самым подходящим для создания семьи. Кто-то создает семью в 40 лет, кто-то в 18, кто-то в 25 – каждому свое. Наверное, всем мог бы пожертвовать, но, опять же, смотря какая ситуация – можно искать разные выходы и увильнуть от чего-то. Но, если стоит вопрос жизни и смерти, то, наверное, можно пожертвовать всем. Дмитро: Мені здається, що найкращого певного часу для створення сім’ї нема. Коли щось йокне в душі та серці, коли ти зрозумієш, що, так, з цією людиною ти хочеш створити сім’ю і для цього є всі належні фактори, тоді вже можна створювати сім’ю. А якщо людина дійсно кохана, то ти пожертвуєш заради неї всім.

Понравился ответ? Поделись:

Генадій:
0
Назвіть найбільші свої фобії, типу висоти, павуків чи стоматологів.
Дмитро: Не можу сказати, що у мене є конкретна фобія. Пам’ятаю з дитинства, що боявся бджіл. Зараз, якщо чесно, за останній рік вже кілька разів чую це запитання і не можу згадати ніяких фобій. Роман: Я, наверное, боюсь высоты. В детстве я был более бешеный – все пробовал, все делал, а сейчас, когда я немного повзрослел, в голове в определенные моменты появляется «стоп». А еще у меня очень большое отвращение к насекомым – не то, что я их боюсь, мне просто становится очень мерзко и противно, я их сразу всех убиваю.

Понравился ответ? Поделись:

Олеся:
0
Чи не хочете ви спробувати свій гурт у якомусь новому стилі?
Дмитро: Якщо переслухати всі наші треки від першого до останнього, то можна побачити, що кожен новий трек ми пробуємо у новому стилі, ми в якихось пошуках, хоча люди кажуть, що вже є якийсь певний почерк KRICHUSS. Але я прихильник того, що потрібно йти в ногу з часом – є тенденції, є нова електронщина, є нові мейнстримні біти і все це в сукупності породжує новий стиль. Ми хочемо внести щось своє і зараз активно над цим працюємо. Зараз активно відкатаємо тур і будемо працювати над матеріалом. Роман: Да, я согласен с Димой, мы искали себя и сейчас продолжаем искать свое звучание и стиль. Одна песня получается более хардовая, другая – более лирическая спокойная и балладная. Да, нужно идти в ногу со временем, я согласен.

Понравился ответ? Поделись:

Настя:
0
Ви завжди хотіли бути музикантами? Ким ви хотіли бути в дитинстві
Роман: В дитинстві я почав фанатіти від одного українського гурта і це стало для мене переломним моментом – я почав вчитися грати на різних інструментах. Але я б не сказав, що сильно хотів стати музикантом – спочатку взагалі планував стати стоматологом (не планував, а просто знав, що вони нормально заробляють). Але почав фанатіти, грати, займатись з вчителем і, звичайно, захотілось стати музикантом. Дмитро: Я, чесно, взагалі не уявляв себе музикантом до досить пізнього віку, мабуть, до першого курсу університету. Справа в тому, що я професійно займався спортом і в школі вчився досить добре – на мене покладали надію або як на журналіста, людину, яка працює з гуманітарними науками, або як на спортсмена. Я вибрав спорт, але, на щастя або на жаль, зараз від спорту нічого не залишилось – може трошки спогадів. А музикантом я вже захотів стати на першому курсі в другому семестрі університетського життя, коли купив собі першу гітару. А в дитинстві я колись написав твір в п’ятому класі, що я хотів би бути Президентом :)

Понравился ответ? Поделись:

Максим:
0
Ваш особистий рецепт щастя?
Дмитро: Можливо, зараз це буде звучати з трошечки сумними нотками, але з віком я розумію, що мій особистий рецепт щастя в тому, щоб близькі люди, яких я зараз, на жаль, рідко бачу, завжди були здорові, у них не було ніяких проблем – від цього я буду щасливим по суті.

Понравился ответ? Поделись:

Катя:
0
Що змушує вас не опускати руки і продовжувати працювати у напрямі музики? Що вас надихає?
Дмитро: Мабуть всі ми, принаймні більшість, притримуємось принципу, що ми починали не для того, щоб здаватись, правда? У кожної людини є своя ціль і бувають всілякі моменти, бувають нерви – без цього ніяк – але саме це штовхає нас працювати в тому напрямку, який ми обрали. В даному випадку це чотири людини, які захотіли займатись музикою. В якихось спірних питаннях ми разом приходимо до спільного консенсусу, принаймні намагаємось – не завжди виходить, але ми намагаємось. Останнім часом ми більше приходимо до спільних думок, ніж можна було уявити. А надихає нас дуже багато речей – нас надихає життя, яке ми живемо, люди, котрі біля нас, емоції, які ми переживаємо. Отак.

Понравился ответ? Поделись:

Маша:
0
Слухаєте українську музику? Якщо так - кого саме?
Дмитро: Це дуже важке для мене питання, правда. З українських виконавців я, мабуть, слухаю старий «Океан Ельзи» до 2006-2007 р., слухаю «Димну суміш» час від часу, і все. У мене в плеєрі приблизно 400 пісень, з них з українських виконавців «ОЕ», «Димна суміш» і може ще якісь поодинокі випадки.

Понравился ответ? Поделись:

Тетяна:
0
Доброго дня! Розкажіть, чи є у вас другі половинки? Якщо так, то поділіться, як вони ставляться до вашої творчості?
Роман: Да, есть вторые половинки – они очень хорошо относятся к нашему творчеству, поддерживают, очень сильно вдохновляют этим самым. Не было такого, чтобы из-за занятий музыкой возникали какие-то конфликты – всегда стараемся найти максимально комфортный вариант, чтобы было выгодно всем. В целом я удовлетворен тем, как моя вторая половинка относится к моему творчеству и к занятиям музыкой. Дмитро: Так цікаво склалось, ніхто навіть не міг подумати, але Ромина дівчина дуже тісно влилась до нашого колективу і допомагає нам в різних організаційних питаннях і тих моментах, в котрих ми, на жаль, не дуже розуміємось. Вона нам дуже сильно допомагає (це робота в соцмережах, написання постів), ми на прикладі побачили, що без її допомоги і підтримки дійсно гурт стає якимось сірим та в’ялим.

Понравился ответ? Поделись:

Аристарх:
0
Чи готові ви хайпанути заради набуття швидкої популярності? Чи були якісь ідеї з цього приводу? Дякую:)
Дмитро: Слово «хайп» зараз можна прочитати на кожному стовпі і зараз дійсно гоняться за хайпом, причому не тільки в сфері музики, а у всьому – якісь пранки, якісь шалені вчинки, блоги, фотографії, відео, дуже багато всього є. І, як правило, як тільки популярність приходить швидко, вона так само швидко і зникає. Звичайно, хтось перед сном, хтось в громадському транспорті або своєму автомобілі думає про те, що хотілося б, щоб весь світ почув те, що ми творимо, що ми душею намагаємось вилити, але без кропіткої праці такого не буває. Інколи нам здається, що хтось з артистів хапонув, але потім починаєш поглиблюватись і розумієш, що людина пройшла дуже важкий шлях. Наприклад, для мене таким прикладом є Дмитро Монатік – насправді мало хто знає, що він спробував себе на всіх кастингах, його вичитували, розказували, який він такий-сякий, тим не менш, він не здався і знайшов свою нішу. Зараз ми бачимо, що він хайпанув, хоча це просто кропітка праця. Роман: Да, каждый день слышишь «хайп-хайп», некоторые даже не понимают смысла этого слова. Я даже от своих друзей слышу такой же вопрос: «Так хайпаните чем-то!» Я не знаю, что отвечать на такой вопрос, когда я задаю встречный вопрос о том, как это сделать, мне отвечают: «Ну, просто хайпаните, это же так просто, создайте что-то такое». Мы вот уже почти четыре года создаем что-то такое, может быть кто-то и назовет это хайпом, но так просто, взять и хайпануть – я не знаю, как это сделать. Дмитро: Хайп, який ми зараз спостерігаємо в інтернеті, всі ці дурні вчинки, в більшості випадків це просто низько інтелектуальний продукт. Людям просто це сприймати, тому маси цим захоплюються, а хотілося б все ж таки, якщо створити хайп, то чимось інтелектуальним – крутою піснею, якимось кліпом, у якого не просто банальний сюжет, а щось цікаве, що заділо б людей. Причому, моя мрія – щоб заділо маленьких діточок по 6-7 рочків, так і людей старшого віку. Було б класно, якби і бабуся, і внучка разом зловили хайп :)

Понравился ответ? Поделись:

Мереживо:
0
Улюблена позиція для сну?)))))
Дмитро: Ой, їхав вчора з дому в потязі і, чесно скажу, в потязі немає улюбленої позиції для сну, ти там не спиш. Хоча я намагався заснути в своїй улюбленій позиції на лівому боці і було б класно на щось закидати ногу, але якщо нічого нема – я трошки поплачу та перестану :)

Понравился ответ? Поделись:

Віктор:
0
Слідувати за ринком і заробляти? Чи робити те, що подобається, і кайфувати?
Дмитро: Було б класно слідувати за ринком, заробляти і при цьому кайфувати від того, що ти робиш. Насправді це дуже складно. Якщо ти робиш те, що тобі подобаєтьсяя (для прикладу візьмемо класичний рок, який зараз ніхто не слухає), то відповідно за ринком ти не йдеш і цим ти не заробиш. Але ти можеш додавати щось нове, тобто слідувати за ринком. Хоча, можливо це буде грубо і когось образить, український ринок мені не подобається, тому що музиканти та артисти, в першу чергу, хочуть заробити. Є декілька випадків, коли ти бачиш, що людині це подобається і вона в цьому почувається комфортно, а вже потім воздасться і людина починає трошечки цим заробляти. Але в основному всі гоняться за ринком і хочуть зробити такий собі продукт, який притаманний українському ринку, та заробити. Тому, якщо б я хотів вийти на ринок (звичайно, для того, щоб вийти на міжнародний ринок, потрібно пройти і український), мені було б цікаво спробувати оминути цей шлях, хоча наша творчість україномовна і, мабуть, не дуже сприймається на міжнародному ринку. Але було б класно якось трошечки оминути український ринок і вийти відразу на європейський ринок. Роман: Говорят «украинский рынок», «шоу-бизнес», а кто сейчас у нас покупает музыку в Украине? Таких людей самый минимум, все любят халяву, при этом все хотят, чтобы артист постоянно давал песни, клипы, альбомы, но платить за это не хотят, хотят скачать на халяву, перекинуть друзьям, чтобы они тоже на халяву слушали. А заплатить каких-то два доллара за трек – нет, да вы что, это же мои деньги. А потом вопросы: почему у молодых музыка не такая качественная, почему не записывают треки по тысяче долларов – потому что вы не покупаете эту музыку. Это палка о двух концах.

Понравился ответ? Поделись:

Даша:
0
Новый клипец огонь!!! Уже скоро будет официальный клип?
Даша, ми всі дуже раді, що ти побачила наш новий кліпець! Вчора ми виставили новий home clip, який ми зняли перед виступом в першому місті нашого туру – це Львів. Ми там зняли квартиру, таку досить вантажну, я б навіть сказав – імператорську, там дуже все цікаво. І від когось прийшла така думка: давайте знімемо кліп на пісню. Ну, і почали знімати на телефони, у кого що було, відзняли по три-чотири дублі з різних ракурсів, зняли ще кусочків, потім все це зліпили до купи, зі світлом там, звичайно, лажа повна, але ми вирішили зробити такий собі стьоб над собою. Я вважаю, що колектив, який вміє проявляти самоіронію і стьоб над собою – це дуже круто. Отакий у нас кліп. А офіційний кліп, можливо, скоро буде, ми вже думаємо над цим.

Понравился ответ? Поделись:

Остап:
0
Дорого зараз бути музикантами?
Дмитро: Ну, затратно. Можна інколи відмовитись від деяких речей, вкладаючи в музику. Але, повір, Остап, воно того варте. Роман: Все зависит от людей. Некоторые молодые музыканты экономят на всем и считают, что это нормально. Некоторые вкладывают все, залазят в долги, чтобы записать хороший материал, но потом их материал может не сильно кому-то зайти, поэтому они заканчивают с музыкой. Поэтому недешево быть музыкантом сейчас.

Понравился ответ? Поделись:

Elena:
0
Чи були у вас колись невгамовні або шалені фанати, які не лишали вас в спокої і постійно задовбували? І як взагалі відноситесь до своїх слухачів, спілкуєтесь з ними?
Дмитро: У мене є такий особистий принцип – не називати наших слухачів фанатами. Якось це не дуже зручно і не дуже приємно. Але, скажімо так, були поодинокі випадки. Зізнаюсь, були люди, які не то що не давали спокою та задовбували, а просто наполегливо намагались дізнатись якусь інформацію. Я не кажу, що це погано – перший час це круто, молодому гурту відчути такі емоції, це дійсно класно. Невгамовний фанат – це завжди круто, я так вважаю. Добре, що вони є, добре, що вони задовбують – потрібно знайти до них якійсь підхід. Роман: Не скажу, что это круто. У меня был случай один – терроризировали меня в социальных сетях. Я тоже придерживаюсь принципа, что слушатель – это не фанат. Если человек, который слушает твою музыку и оценивает ее, хочет с тобой пообщаться, этому есть место. Но какое-то минимальное общение с человеком, который мне начал писать, дошло до того, что у человека откуда-то появился мой номер телефона, начали приходить сообщения разного рода. Сначала это кажется забавным, а потом просто надоедает, когда человек не знает меры, не знает слова «стоп». Это я по себе знаю: тоже в детстве терроризировал некоторых людей, музыкантов, даже звезд, в какой-то мере – на своей шкуре понимаю, каково было им. Я заметил, что когда начинаешь ближе общаться с людьми, пропадает эта грань между человеком и тобой, человек начинает напрашиваться на репетиции, выпить кофе-чай и через время ты уже понимаешь, что человеку ты уже неинтересен, как музыкант – он не придет на твои концерты, не будет слушать твою музыку. Вы начали общаться, человек вошел к тебе в контакт, он понял, что ты доступен, он может в любой момент прийти к тебе или позвонить, встретиться, прийти на репетицию, чтобы послушать твою музыку. У нас было много случаев, когда людям казалось бы нравится наша музыка, но, оказывалось, что мы интересовали их как личность. Они перестают приходить на концерты, им это уже неинтересно. Вот эта недоступность – она подкупает даже у мировых исполнителей, чем больше недоступен человек, тем он интереснее, тем больше в нем какой-то загадочности и за ним хочется следить, ходить на его концерты, не потому что он звезда, а потому что тебе интересно посмотреть, как он работает на сцене, послушать его творчество, трансляцию того, что происходит у него внутри. Хотя сейчас в наше время написать кому-то в Фейсбуке вообще не составляет никакого труда.

Понравился ответ? Поделись:

Сергій:
0
Давно цікавило хто у вас займається менеджментом і взагалі просуванням? Як для відносно дуже молодого гурту ви дуже активно прогресуєте) Цікаво хто тим всім займається і чи дорого ті послуги вам обходяться) якщо не секрет звичайно))
Дмитро: Так, останнім часом ми намагаємось просуватись і не лише в плані музики, тому що ми розуміємо, що сучасні тенденції шепчуть, що так, як було колись – вже не буде. Коли ти випустив пісню, зіграв її десь, її взяли на радіо і все, тебе вже знають – таке колись було. Дякую, що ти вважаєш, що ми прогресуємо, це справді приємно! Менеджментом та просуванням у нас займаються всі в гурті потрошки, хто в чому розуміється, але в основному це адміністратор наших сторінок, піар-менеджер Аліна. І людина, яка з недавніх пір допомагає нам – це Аня, піар-менеджер і в якійсь мірі букер. Сподіваюсь, ми будемо прогресувати і надалі. Роман: Нам многие пишут в последнее время о «продвижении под ключ», но мы такими услугами не пользуемся, стараемся все-таки делать упор на искренность. Понятное дело, что есть какие-то капиталовложения, но без фанатизма.

Понравился ответ? Поделись:

Діана1:
0
Кожен оцініть свою божевільність від 1 до 10. Як легко вам прийняти спонтанне рішення у звичайному житті? Розкажіть кожен про ваш найшаленіший вчинок у житті)
Дмитро: Раніше, років 5 назад – це було 8-9. А зараз – це 5-6. Спонтанні рішення, як показує досвід, - завжди круті. На жаль, ми допускаємо багато помилок, коли починаємо думати. Наприклад, хтось запропонував погуляти, а ти починаєш думати, а чи варто, у тебе ще є якісь справи… Їди погуляй, ти молодий, тобі двадцять з чимось років, всі справи встигнеш зробити пізніше. Звичайно, бувають невідкладні випадки. Але спонтанні випадки – це навіть такий культ людей, які люблять спонтанні рішення, а особливо спонтанні поїздки – це дуже круто. Можу розповісти про останній шалений вчинок, який я зробив, від якого постраждали люди, але від якого і прогрес відбувся. Коли я спав вдома, до мене подзвонила куратор університету – коли людина прокидається після того, як спить, вона все одно ще кілька хвилин спить після цього. Вона мені подзвонила, я прослухав інформацію, відповів «Так, гарно». Потім прокидаюсь, дзвоню до неї знову і запитую, про що там було, про що ми говорили – вона відповідає, що я підтвердив поїздку про обмін студентами в Рігу. А у мене через місяць-півтори сольний концерт – це відповідальність перед гуртом, перед адміністрацією, перед організаторами, перед заходом, на який нас запросили. І ми відміняємо концерт, тому що так сталося, що я поїхав по обміну за кордон на три місяці. Але, мені здається, це все на краще. Роман: У мене так само, раніше було більше, я вже казав про це, а зараз – 5-6, можливо 4 колись, все залежить від обставин.

Понравился ответ? Поделись:

Йожик:
0
чи траплялись у вас колись на сцені якісь конфузи? якщо так, то які і коли?
Роман: Учитывая уровень ответственности наших украинских организаторов (я далеко не обо всех говорю), неоднократно мы сталкивались с их халатностью и безответственностью. Когда обсуждается технический райдер, что нам необходимо для комфортно выступления на фестивале или концерте, нам говорят, что все есть и все хорошо. Но мы приезжаем и очень нет того или того и во время выступления происходят разные конфузы. У нас было выступление, во время которого поломалось, по-моему, все. Дмитро: Було таке враження, що хтось подивився темним оком, тим більш, що це була конкурсна програма, ми дійшли до фіналу і начебто все нормально, але в один момент у гітариста розстроюється перша струна, причому буквально на півтора тони, потім буквально через 40 секунд пісні припиняє свою роботу бас-гітара – басист ковбаситься, а звуку взагалі нема. Потім щось стається з ударною установкою, просто розвалюється педаль, потім зникає звук з мікрофону – все це під час однієї пісні. В той момент я відчув якусь страшну ненависть до всього, що відбувається, а потім почав просто кайфувати і, коли я подивився на пацанів, у них теж з’явився який вогник і ми, як сказали люди, дійсно тоді витупили достойно, не зважаючи на все це. Там мав бути один переможець, а вийшло двоє і ми в тому числі.

Понравился ответ? Поделись:

сережа:
0
На каких фестах вас ждать?
Пока только на одном фестивале – «Тарас Бульба».

Понравился ответ? Поделись:

Діана:
0
У вас в пісні «Руками в небо» йдеться мова про хейтерів та борьбу з ними), багато таких маєте?
Дмитро: Так, є багато хейтерів. Причому, якщо люди тобі прямо це не кажуть, це все одно помічається, коли людина за спинами говорить одне, а тобі в очі каже інше, ти відчуваєш, що людина ставиться з якоюсь неповагою. Чи то від заздрощів, чи то дійсно якась ненависть. І, я вважаю, що це нормально, тому що, як придумала еволюція, так котик і бігає за мишками, а мишка шукає якогось хліба з’їсти – так само і в музиці. Людина, яка захоче тебе якось пригнічувати і робити так, щоб ти не мав змоги рухатись – це нормально. І, я вважаю, що наша ціль, як колективу, боротися з цим. Зараз у музикантів функції не тільки робити музику, а ще і боротися з тиском – це у всіх сферах так, не лише в музиці. І дійсно пісня «Руками в небо» затуляє хейтерам їх пащі, вона трохи груба, але, я вважаю, що вона доречна і дотепна. Якщо людина говорить тобі щось неконструктивне, чому ти повинен її слухати? От і вийшла така пісня, там про це буквально один рядочок, але, так є. Роман: Я даже лично столкнулся с тем, что человек, которого ты считал своим товарищем, как показывает время, оказывается твоим самым, что ни на есть ярым хейтером. Вообще, наверное, хейтеры должны быть – они есть каким-то показателем того, что ты прогрессируешь и идешь в правильном направлении. Твое творчество не может нравиться всем, в любом случае, есть люди, которым это просто не нравится, а есть люди, которых просто бесит, что у тебя что-то получается, может быть, они тоже хотели бы этого. Если есть хейтеры, я считаю, что мы идем по правильной тропе. Главное – аккуратно к этому относиться, мне кажется, что со временем мы уже приобрели какой-то иммунитет в этом плане, потому что раньше очень сильно самооценка падала и руки опускались, особенно, если ты слышал какие-то обидные вещи от людей, которых считал своими товарищами. В таком состоянии ни о какой музыке не может идти о речи, но сейчас у нас уже вработался к этому иммунитет.

Понравился ответ? Поделись:

Ester:
0
Доброго дня! Якби кожен з вас був твариною - якою саме, як гадаєте?
Дмитро: У мене два варіанти. Або дельфіном – такое безобидное существо, которое плавает и прыгает в воде. Або мене часто називають вовком. Мабуть, по якимось повадкам, тому що я більшість свого часу один, весь в собі, шукаю щось єдине в житті і плані стосунків, музики, занять. Тому або вовк, або дельфінчик. Роман: Себя я ассоциирую с китом каким-то – других ассоциаций не приходит :)

Понравился ответ? Поделись:

Аліна:
0
Охарактеризуйте кожного з групи 3ма фразами/словами
Роман: Я охарактеризую Диму словами: загадочный, меланхолический и я даже не знаю… патлатый :) Дмитро: Я характеризую Романа як непосидючого, неврівноваженого доброзлюка (це авторське слово). Поясню чому: у Роми є моменти, коли він дуже добрий, а бувають моменти, коли він злий, не в настрої і не в гуморі – тому доброзлюк. Рома більше прошарений в якихось організаційних моментах, а ми – більше намагаємось працювати в музичному плані, а Рому іноді називаємо злим директором. Зрозуміло, що це все жартома :)

Понравился ответ? Поделись:

Оля:
0
в каких делах вы являетесь абсолютными "чайниками" ?
Дмитро: Я не вмію шити, не вмію зашивати. Коли є якась дірка, я прошу зашити або дівчат, або маму. Я не вмію готувати досить багато речей, я вмію готувати тільки базові страви для виживання. Я абсолютний «чайник» в шопінгу. Я люблю піти і в першому магазині купити перше, що мені попадеться на очі, в чому мені комфортно, а так не тямлю в цьому. Ще я «чайник» в фізиці, хімії, математиці – я ці предмети чесно любив і люблю досі, але я «чайник». Роман: Я «чайник» в игре Dota. Сейчас очень много молодежи и людей постарше играют в Dota, я никогда не понимал смысла этой игры, вообще принципа этой игры, сленга этой игры. Мне всегда было интересно, какой смысл этой игры, но потом я понял, что его просто нет. Поэтому я «чайник» в игре Dota.

Понравился ответ? Поделись:

Діана:
0
Привіт, хлопці!) Ловіть питання) Як часто і скільки часу ви витрачаєте на репетиції зараз, під час туру? Чи є якийсь своєрідний ритуал перед виходом на сцену? Чи дарували вже щось прихильниці? Якщо так, то що найбільше запам'яталося?)
Дмитро: Під час туру, на жаль, дуже мало часу на репетиції, але ми намагаємось проганяти хоча б програму і додавати елементи, які були б цікавими. Тому що стандартний концерт – це стандартний набір пісень, в нашому випадку 15-16, але хочеться їх чимось розбавити, якимись елементами шоу, вставками, розповідями, цікавими партіями. На жаль, зараз ми собі можемо дозволити лише проганяти матеріал і трішечки думати над креативними ідеями. Роман: У всех одинаковый ритуал, только слова разные, а ритуал один и тот же – встать вместе, обняться, взяться за руки, помолиться. Помню для нас приготовили именные кексики. Все эти моменты запоминаются, очень запоминаются рисунки – отдельно отметим художницу Олю – спасибо за такие классные арты! Дмитро: Мені в Першотравенську дівчинка зробила подарунок – теж малюнок, де я крутий на сцені. Насправді дуже приємно отримувати подарунки від душі, це все дуже відчувається! Роман: Да, Дима у нас пользуется спросом – все подарки ему, а музыканты – в тени :)

Понравился ответ? Поделись:

Валентина:
0
А чому я вас до сих пір не бачила на х-фактор чи голосі?! Вам вже давно туди пора)
Дмитро: Я даю тобі гарантію, що ти нас побачиш – неважливо на «Х-Факторі» або на «Голосі», ти нас почуєш. На мою думку, телебачення – це крута штука, вона надає гурту медійності, але все дуже відносно. Роман: Как Дима уже рассказывал, как-то мы в одно время решили, что не стоит ходить на конкурсы и соревнования, потому что не всегда это объективно оценивается и в меру какого-то субъективизма судей это не всегда вдохновляет, не всегда бодрит и немножечко ударяет по психологическому состоянию. Большинство шоу интересны, как телешоу – шоу заканчивается и все ждут другое шоу. Дякуємо всім за запитання! А запитання Тетяни (Доброго дня! Розкажіть, чи є у вас другі половинки? Якщо так, то поділіться, як вони ставляться до вашої творчості?) та Діани (У вас в пісні «Руками в небо» йдеться мова про хейтерів та борьбу з ними), багато таких маєте?) отримують від нас подарунки на найкращі запитання! Всіх запрошуємо на наші концерти – приходьте, будемо раді всіх бачити, буде круто!

Понравился ответ? Поделись:

Комментарии

символов 999