Ведущая проекта "Ревизор" Юлия Панкова в гостях у tochka.net. Веб-конференция онлайн на conferences.tochka.net

Марго:

1

Привіт, Новий канал спеціально лобіює образ Фреймут через вас? бо аж надто ви схожі)

Якщо мене краще пізнати, якщо роздивитись, то ми не схожі – я зовсім інша. Я не думаю, що існує якась теорія змови, скоріш за все, після двох хлопчиків вирішили обрати дівчинку. Якщо придивитись, то у мене трохи інший образ, я можу його трохи для вас розкрити по секрету. Я прихожу до людей, можливо, як бізнес-інструктор, людина, якій насправді ресторатори доплачували б за свої послуги, тому що я прихожу на ревізію аби порадити щось гарне. Коли людина відкриває ресторан, аби отримати кращий досвід, вона наймає дуже багато людей, які дають поради. Через те, що я дуже багато їжджу світом та Європою, завжди заходжу на кухні різних ресторанів, то я можу поділитись цим досвідом. Я сподіваюсь, що цей досвід буде на плюс. А з приводу образу я раджу Вам придивитись і побачити, що ми різні.

Татьяна:

0

Вопросов нет, вы лучшая!!!

Дякую, Танечко!

Настя:

0

в яку країну ви би радили поїхати на бюджетний, але цікавий відпочинок?

Слава Богу, у нас є всі ці лоукости, тому заходите на сайт і дивитесь, які є найнижчі пропозиції і купуєте собі квиток. Зараз можна і до Відня поїхати, і до Кракова. Я пам’ятаю, як ми з дівчатами подорожували Італією, я тоді за півроку купила собі квиток, за півроку орендувала віллу на п’ять дівчат, тобто вийшло десь по 20 євро з людини на день і це був доволі бюджетний відпочинок. Але ми подорожували Київ-Неаполь, потім поїхали на острови і все побачили, це було рівноцінно відпочинку за кілка тисяч десятків євро. Тобто насправді те, як ти себе відчуваєш, який кайф ти отримуєш від подорожі – це найважливіше. І дуже важливо, щоб була компанія. Отже Вам в поміч пошукові системи типу Booking, шукайте, знижуйте собі ціну, купуйте квитки десь за місяць. У мене подруга в минулому році літала до Гданську за 10 євро туди і назад, тобто зараз можна подорожувати взагалі без проблем, просто потрібно навчитись планувати за певний час, і все.

Катя:

0

ви дружите з філоновою?

З Леночкою ми товаришуємо, ми перетинаємось на заходах каналу або у відрядженнях. Якщо Лена приїжджає в відрядження, то, можливо, що у мене ранок почнеться не о шостій-сьомій, а о десятій, тому що її спочатку ставлять на ревізію. Ми не дружимо, але дуже довго товаришуємо, спілкуємось і я рада тому, що вона є співведучою, тому що вона додає певну родзинку в нашу програму.

Інна:

0

що би ви змінили в проекті ревізор в наступному сезоні?

Якщо ви бачили «Ревізор» в Києві, то розумієте, про що я. Коли ми знімали в Києві, ми перевіряли дуже цікаві місця, наприклад, готель для дорослих або клінінгову компанію. Тобто ми зазирнули туди, де цікаво опинитись кожному. І я б дуже хотіла, щоб в новому сезоні було побільше таких локацій, які були б трохи скандальними, трохи цікавими, якимись незвичними, для мене це було б найбільшим задоволенням.

Аня:

0

ви були в чорнобилі?

Мабуть це мій чоловік написав, тому що він народився в Прип’яті, він пам’ятає той день, коли в квітні 86 року він грався на майданчику, а його сестра ходила до магазину… Це страшна трагедія для нашої родини і коли нещодавно вийшов серіал «Чорнобиль», я не змогла подивитись і 20 хвилин, почала ридати і ми досі його не дивились. Я боюсь туди їхати, я не вірю і боюся, незважаючи на всі переконання і мого батька, який працює в енергетиці, і Дениса, і екскурсоводів, і наукові статті. Можливо, колись туди і поїду, мій чоловік цього дуже хоче, а я не те, що його не пускаю, але трохи кривлюся, коли він каже про це. Отже, поки що Чорнобиль ми відкладаємо,але можу розповісти секрет про те, що у мене були ідеї, можливо, подарувати йому туди тур. Але я боюся за себе і за нього.

Надя:

0

які екстремальні випадки траплялися з вами на зйомках ревізора?

Не можу сказати, що це екстремальний випадок, але у мене в Кам'янець-Подільському вночі дуже сильно заболів зуб. Уявіть, о четвертій ранку до мене приходить гример, гримує мене і я відчуваю, що у мене дуже сильно болить зуб, настільки сильно, що я телефоную адміністратору, приймаю одне-друге-інше знеболювальне, воно не допомагає. Ми їдемо до лікарні, мені роблять анестезію, все добре, мені відпустило, але я забула, що анестезія – це така штука, яка може підняти половину обличчя, а обличчя – це те, чим я працюю. Коротше, мене перекосило, цьому не повірили редактори, просили фотографії-підтвердження, але заходили до мене в номер, бачили це і сміялись. Мені було добре, воно не боліло, але треба було чекати, тому у нас була така зупинка в зйомках. Добре, що тоді ми перевіряли гастроном, в якому не було місяця для сміху, тому що там був просто жах, пліснява, жахлива кондитерка, таргани – тому я зі своїм кам’яним обличчям провела ревізію. Явного екстриму на зйомках не було, хоча я думала і очікувала, що буде набагато активніше. В Коблево на стихійному ринку, який за законом взагалі не має існувати, напали на нашого оператора Сашу і я фактично впевнена, що ця справа лишилась без уваги, тому що хлопець, який напав нашого Сашка, там працює, його там всі знають. Але невигідно з’ясовувати, хто винен, так само, як і невигідно закривати цей ринок, який годує незрозумілими продуктами всю країну.

Іра:

0

якими мовами ви володієте?

Англійська, російська, українська. Могла б бути німецька, якби у мене було більш розуму і хтось порадив би мені, що все ж таки треба вчити німецьку. У мене була можливість вчити німецьку впродовж п’яти років в моєму ліцеї, але, на жаль, чомусь я тоді лінувалася і зараз дуже жалкую про це.

Лора:

0

розкажіть більше про свої гастротури!

Почну з того, що у мене не було звички відкладати гроші, на попередньому проекті я жила від зарплати до зарплати і коли «Інсайдер» закрили – грошей не було. Але була неймовірна мрія, яка поселилась в мені, коли я була ще студенткою – я подивилась на одну з блогерів, яка продавала свої гастрономічні тури по 5-6 тисяч євро. Це і тоді було дорого і зараз, але тоді мені так захотілося поїхати в ці гастрономічні тури, подивитись, як працюють справжні кухарі, побути на майстер-класах, подивитись, як виробляють мед, як вирощують устриць – це дуже круто, коли ти пізнаєш культуру через їжу, через стіл, через місцевих. Ось так я побачила ці гастрономічні подорожі, а потім поїхала до Риму, де у центрі міста мені подали несмачну пасту, я зайшла на кухню і побачила, що там десять китайців варили ту пасту з пачки і я була дуже здивована. Таких туристичних розчарувань, коли несмачно, коли надурили і т.і. у мене було настільки багато, що після закриття проекту «Інсайдер» я відчула, як народилась мрія про мій проект і я почала розробляти тури. Попередньо я була в Тоскані у агрішефа, яка і вирощує свою продукцію, і готує з цих продуктів, у неї маленька ферма на Півночі Тоскани. Ми планували пробути там одну ніч, але продовжили своє перебування до двох ночей, тому що це було неймовірно круто – там не було людей, там була лише природа, туман спускався на гори, пахло капучіно, вона говорила італійською, давала мені майстер-клас по приготуванню різотто, тоді був сезон спаржі і це все було аж мурашками по шкірі. Вона розповідала історію свого краю, вона передавала цей досвід в вигляді рецептів та цікавих історій. Потім ми пішли до міста Барга, це мале місто, як наше українське село, але, уявить, там стоїть опера, яку вони відкривають раз на місяць. Або там є два заклади і дівчина в фартуху приносить тобі трюфелі і каже, що її тато сьогодні забив кабана, пропонує скуштувати і це коштує 10 євро. У тебе просто шок, тому що попередньо ти був в Римі, де тебе обдурювали на кожному кроці, а тут у тебе повне занурення в атмосферу. Отже гастрономічні тури вдалися, ми були і в Бордо, і на Сицилії, і в Тоскані. У нас збираються дуже класні групи, це люди, які вже потім стають зі мною друзями, чотири з них були у нас на весіллі, вони поїхали з нами ще раз, тобто для мене це ще і можливість познайомитись з цікавими людьми. Тому що дуже важко в 30 років знайти собі друга, найкращий друг – чоловік, є мама і тато, але важко подружитись з кимось, всі в масках, всі заклопотані. А коли ти місиш тісто, то це дуже сильно зближує і неважливо, хто ти – банкір, ведуча чи безробітна. Я цей досвід переношу в Київ, раз-два на місяць ми влаштовуємо гастрономічні вечори, я орендую кухню, купую вино і інгредієнти, до мене приходить 10-15 людей і ми готуємо. Всі місяця для турів я попередньо перевіряю – я приїжджаю на місце, дивлюся, який матрац, чи буде зручно, яка сантехніка, чи цікавий господар, наскільки він гостинний, що ми будемо робити. А іноді буває, що ми і в нові місця заходимо, все час від часу трансформується, але всю програму я прописую. Іноді я працюю з партнерами, але це на сто відсотків перевірені люди. Іноді бувають мінуси в роботі, тобто з партнерами бувають різні підходи до роботи, але поки що, слава Богу, все добре. Мені це подобається і це мене надихає.

Неля:

0

який відпочинок вам подобається найбільше? активний чи пасивний?

Дуже цікаве запитання, раніше я любила поєднувати і активності, і пасивності. Зараз ми повернулись з медового місяця, який ми так собі розпланували: два дні ми лежимо немов тюлені і дивимося в одну точку, на ще два дні ми взяли собі машину та поїхали по острову, дивитись цікавинки, потім взяли собі дві екскурсії, провели для себе фотосесію і майстер-клас. Зважаючи на те, що зараз я організовую гастрономічні тури, то вони у мене дуже активні. Ми прокидаємось, їдемо на пармезанову ферму, потім йдемо на виробництво бальзаміка, потім йдемо на виробництво тортелліни, потім йдемо на екскурсію – тобто 5-6 активностей на день і так впродовж 5-6 днів, під час гастрономічних подорожей для пасивності нема часу. А вже після хочеться полежати дні два-три. Отже, якщо це не гастроподорож, то все ж таки я люблю відпочивати спокійніше, якщо це гастрономічні подорожі, то вони неймовірно активні і у людей так багато вражень, що до них вони доходять десь за тиждень-два.

Маша:

0

були у грузії? як вам ця країна?

Я пам’ятаю, як взимку ми поїхали в Гудаурі, я катаюсь на сноуборді, разом з лижами я вже 20 років, катаюсь щороку. Ми сиділи там в звичайній хінкальні, нам принесли салат зі свіжих овочей – просто помідор і огірок з горіховою заправкою, Боже, який у нього був аромат. Я досі пам’ятаю Грузію, Грузія – гастрономічна, чарівна, дуже приємна. Обожнюю цю країну, тому що вона щедра і люди там дуже теплі. Сподіваюсь, що наступного року поїду до Грузії, дуже люблю Грузію!

Костя:

0

вам подобається незвичайний підхід до кухні жені клопотенка? коли він змішує солодке і м‘ясо, наприклад

Ми з чоловіком вирішили піти до Жені в ресторан «Сто років тому вперед» на Подолі. Мене тоді ще ніхто не впізнавав, було тільки декілька ефірів, але який цікавий підхід в ресторані. По-перше, це комунікація з офіціантом, який розповідає, як вони везли піч, як вони роблять збивану кашу, пропонують тобі закуску у вигляді бджіл. Я обожнюю цей ресторан, мені було там смачно, мені було цікаво і було інтерактивно. Ти не просто приходиш туди поїсти вареники або борщ, а там цікаво. Це круто, тому що в дуже класних закладах світу зазвичай використовують такі інтерактивні історії – наприклад, в ресторані темно, або якісь експозиції на столі, або ресторан у вигляді цирку. Вони роблять шоу на їжі – ти там не наїсися, але це будуть враження, різні текстури та поєднання. Кухарі зараз працюють над враженнями, зараз їде мода на поєднання структур, наприклад, коли ти піднімаєш ложку з піною, а там щось хрустить всередині. Цим вони граються, це дуже цікаво і у Жені це є – він молодець! Кухню не перевіряла, але все, що їла, сподобалось.

Оля:

0

кухня какой страны вам нравится более всего?

Зараз я під враженням тайської кухні. Обов’язково сьогодні-завтра запощу всі рецепти, рецепт дуже крутого супу, який називається том кха, його можна їсти навіть діткам, він робиться на основі кокосового молочка, з лимоном, лаймом, лемонграсом, це все можна купити в Києві. Взагалі тайська кухня мені дуже подобається тим, що вони дуже вміло поєднують кислоту і солодощі, причому використовують пальмовий цукор, у них дуже багато в стравах кокосу, спецій. Я побачила, як вони вирощують рис, як вирощують чорний перець, які у них види базиліку – це все дуже цікаво. Поки що мені подобається тайська кухня, але насправді мені здається, що найсмачніша кухня – це кухня твого дитинства, тому що все асоціюється з нею, у бабусі найсмачніше, у мами найсмачніше і найсмачніше там, де гармонійне поєднання смаків.

Аня:

0

як ви слідкуєте за фігурою?

Що я можу сказати, зараз я худну, скоро новий сезон і у мене є мета – схуднути на 4-5 кг. Для мене це важко, я навіть пишу собі: ранок – вуглеводи, обід – салат та курочка, я знаю всі правила, як треба харчуватись, але всі ці знання кудись зникають, коли до мене приходить голод. Сподіваюсь, що підготуюсь до нового сезону, тому що всі ці мої гастрономічні експерименти, звісно, відкладаються на фігурі. Зараз я не їм солодке, картоплю, копчене, різні булочки та фрукти після обіду.

Нона:

0

какое ваше лббимое блюдо?

Насправді дуже люблю швидко запікати рибку, щоб не заморочуватись коли мало часу, робити салат і це все їсти. Але, якщо вже довго стояти на кухні, я обожнюю готувати такі страви як м'ясо по-бургундські, дуже люблю низькотемпературну курочку, всі ці рецепти у мене є в Інстаграмі. Люблю запечену кольорову капусту, дуже люблю робити різне печиво, люблю різне, але не дуже люблю солодке, тобто я не солодкоман, більше люблю солоні огірки.

Настя, Одесса:

0

Любите ли проекты других телеканалов? какие смотрите?

Зараз я підписалась на Netflix, якщо у вас є в кишені триста гривень, то, будь ласка, купуйте. Це не реклама, просто Netflix робить неймовірно круті документалки, в яких я можу знайти те, що мене цікавить. Зараз мене цікавить гастрономія, все про кухні, все про кухарів, все про готелі. Відповідно там є 5-6 шоу, які я дивлюсь завжди,коли у мене є вільний час. Мені подобається проект «Сіль, Жир, Кислота, Жар», там неймовірно гарно виставлені кадри, красива драматургія – я дивлюсь на це як телевізійник, мені подобається якість цього продукту, отже я раджу дивитись якісний контент.

Настя:

0

Как вам работается с ГладушЕвским?

Чудово працюється. Зважаючи на те, що Олексія я бачила лише на наших канальних подіях, відповідно, я не можу відповісти на це запитання. У мене приємне враження, поки все добре.

Вика:

0

Кем вы мечтали быть в детстве? Сейчас не хотели бы попробовать себя в чем-то новом?

В чотири рочки я мріяла бути хитрим детективом і ця мрія здійснилась, коли я почала працювати в розслідуваннях. Потім я почала читати та дивитись дитячі детективи, я роздивлялась пальці і навіть тепер знаю, які є види відбитків пальців. Я пам’ятаю, що у мами була дуже дорога пудра «Ланком», я її взяла, подрібнила і намагалась за допомогою цієї пудри та скотчу знімати відбитки пальців, такі у мене були ігри. Потім я хотіла стати журналістом, але це не довго, і дуже мріяла стати кухарем. Потім, коли трохи підросла, вирішила, що це є моїм покликанням і пішла працювати на кухню. Отже, ким я мріяла, тим я і стала. Завжди хочу спробувати щось нове – минулого року зайнялась туризмом і започаткувала свої гастрономічні подорожі. Зараз я б хотіла запустити свої власні рецепти, тому що я завжди намагаюсь взяти майстер-клас у кухаря, аби додати до скарбнички своїх золотих рецептів. Тільки що ми повернулись з Таїланду і там мені чоловік подарував дуже крутий майстер-клас з приготування тайської їжі. Уявіть, наскільки вони щедрі – вони дали всі рецепти, які є у їхньому п’ятизірковому готелі. Для мене це шок, тому що іноді в Україні не дають рецепти, не діляться, а там все дають. І зараз я хотіла б постажуватись в якомусь мішленівському ресторані. Ми були в Бордо і в ресторані Гордона Рамзі нам вперше відкрили свою кухню для майстер-класу. У них настільки крута кухня, вони розповідали мені про мішленівських інспекторів, про те, як вони закуповують продукти, про історію всіх рецептів, про те, як вони працюють. Я розумію, що хотіла б опинитись в цій атмосфері і постажуватись, аби зрозуміти їх правила.

Оля:

0

а вы смотрите проекты нового канала? какие?

На жаль, не всі проекти я дивлюсь. Я бачила «Перші ластівки», причому для мене це дуже цікава тема, вона основана на реальних історіях самогубств діток. Коли я працювала ведучою програми журналістських розслідувань, то ми робили декілька розслідувань на цю тему, знайшли адміністратора гри «Синій кит» - це був справжній детектив, коли ми зранку приїхали під під’їзд дівчинки, яка адмініструвала одну з таких груп, потім вона нас вивела ще на декількох. Отже цей проект я обожнюю і люблю. Іноді в фоновому режимі дивлюсь «Хто зверху?», тому що там професійно жартують. Я виросла з «Новим каналом», я пам’ятаю мультик «Злюки бобри», тому «Новий канал» завжди зі мною.

Катя:

0

Привет! Видела, что ты недавно была в медовом месяце. Расскажи о стране и о том, что впечатлило больше всего. И как ты вообще считаешь, можно ли продлить медовый месяц на всю семейную жизнь?

Дякую Вам за таке питання! До цього я жодного разу не була в Таїланді і для мене було визначальним те, що там є буддистські храми, буддистська культура, цю країну називають Країною усмішок, там люди, якщо бачать проблему – вони відразу посміхаються, причому по-доброму. Коли ми обирали країну, ми думали, може це буде Мексика, але до Мексики треба готуватись, Мексику я сама хочу пізнати в гастрономічному плані. Тому ми обрали пакетний тур, але готель обрали не в туристичній місцевості, а в окремому місці, там, де є відчуття усамітненності – ми були самі в ресторані, були самі в басейні, у нас була окрема вілла, ми не бачили персонал і ми не бачили людей. Це дуже важливо для прийняття клієнтів і при цьому ціна була приблизно на 20% дорожча за інші пропозиції, тобто ми не переплачували шалені гроші, але ми відчували себе сам на сам. А коли нам хотілось активності, ми брали машину і їздили різними місцями. Отже мені сподобався Таїланд тим, що його можна пізнати в гастрономічному плані, там гарно, можна побачити різні пляжі та острови, можна пізнати культуру через релігію, люди дуже приємні всередині. І в останній день нам пощастило робити подання буддистським монахам, незважаючи на те, що я християнка, ми загадували бажання і давали подання. Ці монахи ходять босими і подання приймають лише у вигляді їжі та води. А з приводу медового місяця на все життя – я думаю, що можна. Треба намагатись прибирати сварки або просто не ранити під час того, як ви сваритесь, треба відкривати все, що в тебе є, і не допускати моментів, де можуть проявлятися ревнощі. Слава Богу, нам з чоловіком це вдалося, у нас були перші місяці притирок, а потім ми зрозуміли, що круто мати однакові паролі на телефоні, круто мати повну відкритість, знати, де ти є, що ти робиш і ніколи не допускати ситуацій якогось приховання. У всіх є конфліктні моменти, ми теж сваримось, але, коли сваримось, ми намагаємось не переходити на особистості, а говорити виключно про себе. Нам цікаво ходити на побачення, у нас початок стосунків, але, сподіваюсь, що ми цю романтику пронесемо скрізь все життя, тому що ми довго один на одного чекали. Ми все робимо разом – мої гастрономічні тури, його проекти, він неймовірно мене підтримує. Зараз у нас нова фішка – ми почали практикувати книгу «Магия утра», тепер ми прокидаємось о п’ятій ранку, у нас є медитація, зарядка для спини, ми щось собі візуалізуємо, коротше, ми така «командочка», так ми себе називаємо. У нас все добре і, я впевнена, що це можна, якщо ви знайдете свою людину – це вдасться.

Надя:

0

Как стать такой как вы? у вас классный украинский и классная дикция

Я дуже вдячна своєму професору, який фонетично поставив мою мову. Але навіть зараз я інколи займаюсь з викладачем, це все певна робота над собою. А другим моїм викладачем був Євген Малуха, який озвучував Альфа та Барта Сімпсона. Він приходив до нас, канал замовив його для журналістів і ми наприкінці занять просили його поговорити мовою Барта :) Та не треба ставати такою, як я – станьте такою, як Ви. Насправді наше бажання в житті – це стати кращою версією самого себе. Просто поставте перед собою ціль. Якщо хочете покращити дикцію – просто кожного дня щось робіть для цього і все.

Надя:

0

Привет, вы ездите на собситвенном авто? умеете водить?

Так, я їжджу на власній автівці, у мене механіка, у мене така мала Toyota. І ще нещодавно чоловік купив електрокар нам на двох, на нашу родину. Зараз ми їздимо на електрокарі, але, коли купляєш собі електромашину, окрім повербанку, телефону, навушників, тобі ще треба думати про те, як зарядити цей електрокар. Дуже смішно було, коли ми везли батьків з весілля і зрозуміли, що у нас просто не вистачає заряду – ми викликали таксі для батьків, тому що не зарядили електрокар. Так що зараз я їзджу на Toyota, але у нас є і наша маленька електромашинка.

Катя, Харьков:

0

Какую вы музыку слушаете? на чьи концерты ходите в киеве?

Зараз на своїй сторінці в Інстаграм я розігрую квитки на BrainStorm, тому що спочатку купила квитки на BrainStorm, а потім на Брайана Адамса і подарувала їх чоловіку і виявляється, що ми або туди підемо, або туди, тому що я не перевірила дати. Цікаво, що у мене чоловік любить важкий рок і тато мій любить рок, а я – меломан, у мене в машині може бути від буддистських мантр до якоїсь, вибачте, попси, від французького шансону до класики. Я навіть назв не знаю – я просто чую, мені подобається і я собі вантажу.

Иван.:

0

Здравствуйте. Ваше руководство думало о том что бы проводить ревизии кафе в сёлах а не в городах?)

Я раджу Вам подивитись останні випуски, ми були в Кирилівці, біля Ужгороду, бачила там дуже багато закладів, перевіряли їх саме в селах, так що ми не оминаємо. В цьому сезоні у нас була задача – перевірити всі заклади, від демократичних до більш дорогих. Ми перевіряли і хостели, і дорогі місця, тобто ми були всюди – просто подивіться ці випуски в запису.

Катя:

0

ви нещодавно вийшли заміж, але не показували чоловіка! чому приховуєте його?)

Розповім, чому. Мені казали, що не треба дивитись коментарі, коли вийшли перші випуски проекту «Ревізор» – один раз я подивилась, там відразу з’явилось дуже багато хейтерів. Коли я працювала в серйозній журналістиці, де було багато криміналу, вбивств, насилля, чорноти і ми все це розслідували – знаєте, люди були набагато більше вдячніші, ніж те, що відбувається зараз. І я не розумію, чому. Тому що кожен з нас ходить до ресторану, кожен з нас харчується тим або іншим і ви навіть не уявляєте собі, чим може обернутись те, якщо, наприклад, рибу довго перетримають. Відповідно, коли я побачила цю кількість негативних коментарів, я трохи очманіла, я не зрозуміла, чому це. І я подумала, що якщо мене люди так сприйняли вперше, то я не буду показувати найрідніших тим людям, які таке пишуть. Найрідніший – це мій чоловік. Крім того, він у мене є непублічний, я його поки що приховую, поки що не покажу.

Ліна, Рівне:

0

Добре, що прибрали Тищенка, але не добре, що не повернули Фреймут. Чи хотіли бі ви стати таким крутм ревізором, як Оля?

Знову порівняння і я знову ж хочу сказати, що ми різні, у мене інший образ. Але я впевнена, що кожен з ревізорів є крутим по-своєму. Головною є наша мета – покращити сервіс в Україні.

Олег:

0

Я з Вінниці і мені казали, що деякі дають гроші за те, щоб не показували погану ревізію або купляють собі таблички. Було таке за всю історію шоу?

Я знаю, що були спроби підкупити «Ревізора». Іноді у нас під час зйомки підходили з питанням: «А можна домовитись?» У нас є таке правило, що під час знімань, я не можу говорити з людьми не на камеру. Я впевнена, що якби це було правдою, то це не пройшло б повз «Ревізора», це перше. А, по-друге, гроші та прибутки телеканалу від реклами набагато більші, ніж всі хабарі, які собі можуть дозволити ресторатори. Думаю, що було б просто нелогічно припускати, що «Ревізор» може отримувати гроші. Ми завжди платимо за себе, ми ніколи не спілкуємось на тему корупції, тому це нереально.

Настя, Одесса:

0

Привет, ты на многие проекты проходила кастинги до Ревизора?

Насправді, коли я навчалась в Інституті журналістики, то вже на 5 курсі під час магістратури я дивилась на ті кастинги, які були об’явлені на різних ТБ-каналах. Навіть, коли запустили українське МТV, я пам’ятаю, що ходила на цей кастинг і там познайомилась з Андрюшею Бідняковим. Потім були кастинги навіть на ведучу «Підйому», але тоді мені сказали, що я дуже серйозна і мені треба працювати в новинах. Я чомусь не могла жартувати, можливо, я була дуже скутою, не могла себе проявити і після цього я надіслала резюме, в якому взагалі нічого не було, лише графа, де я навчалась, студентські публікації в газетах до вступу до Інституту журналістики. Була перша співбесіда і в мене повірили, так я почала свою журналістську роботу в програмі журналістських розслідувань. На ТБ нема такого поняття як кастинги – є тракти, якщо у тебе вже є досвід роботи в журналістиці або телеведучою, то люди знають про тебе (є таке, що навіть намагаються перекупити), тобі пропонують, ти приходиш і працюєш.

Марго:

0

В каком шоу вы хотели бы быть ведущей? на любом канале.

Я хочу зробити гастрономічне шоу про подорожі. Мені дуже подобається шоу Chef's Table, через те, що там велика команда, великі бюджети, круті камери, дуже довго знімають кадри. Нещодавно я була в Тоскані у м’ясника, родина якого вже 200 років займається м’ясом і про нього Chef's Table робив цілий фільм, я спитала у нього, скільки це знімалось і виявилось, що це знімали цілий місяць. Команда була близько 30 людей. У них там є такий кадр, де стейк стоїть на грилі і його так гарно обпікає вогонь – і цей кадр для стейку виставляли один день, там працюють дуже творчо і повільно, ось таку програму я б хотіла, естетичну та цікаву. З дуже крутим контентом, щоб було просто цікаво, драматургічно, щоб давати дуже багато історій, фактів та корисностей, щоб це було дуже глибоко. На жаль, не всі будуть дивитись, але, можливо, хтось би і подивився.

Настя, Одесса:

0

Привет, когда были с ревизией в Одессе - как ваши впечатления?

Я не була в Одесі, але Одесу я обожнюю. В Одесі я знімала і про безхатніх діток, які проживають на теплотрасах, і про найстарішу професію, і про митницю. Я люблю Одесу, журналісти взагалі дуже люблять Одесу, тому що настільки там все різнокольорове, там дуже цікаво.

Ведущая проекта "Ревизор" Юлия Панкова в гостях у tochka.net

Ответы 31

Комментарии

Радио

Новости партнёров