Музиканти "Крихітки" розповіли все про нову електронну програму. Веб-конференція онлайн на conferences.tochka.net

Zinger:

8

Каша, на концерті в Харкові ти обмовилась, що Крихітка більше не планує випускати нових альбомів. Всім зрозуміло, що якісно записати альбом це дуже дорого, багато мороки, онлайн продажі себе не виправдовують і тд. Гурт перейде на випуск окремих синглів чи просто заб'є на релізи і буде презентувати нові пісні виключно на концертах? Лайв електропрограми записати плануєте?

Каша Сальцова, Николай Матковский:

Привіт, це гурт "Крихітка"! Ми готові відповідати на ваші питання!

Каша: Ми зараз впевнені, що дійсно з випуском альбому в Україні пов’язано забагато витрат кілокалорій. Тому наразі у нас є два хороші сингли, кожен з яких може презентувати наше нове бачення нового матеріалу – це пісні "Викресли із друзів" і "Хлопчик для серцебиття". Я думаю, що ми обов’язково їх запишемо, в якому форматі – ми ще не визначились. Тож я б не особливо очікувала від нас нової платівки, але сингли ми плануємо випустити вже наприкінці весни. У нас закінчується контракт, протягом якого у нас був суд, і ми не хочемо подавати зайвих приводів для чергових судових позовів. Тому, коли у нас закінчиться контракт, ми обов’язково запишемо ці два сингли, вже як цілком незалежні музиканти.

Jezabell :

7

Вы в одном из интервью говорили о том, что у многих музыкантов сейчас желание работать в России, где больше шансов для развития. Какую бы нишу могла бы занять в России "Крихітка"? Как думаете, устроили бы вы российского слушателя,как это удалось Бабкину или Бумбоксу?

Николай Матковский:

Особисто я не дуже б хотів працювати в Росії. І Бабкіну і "Бумбоксу" довелось трохи поступитись, щоб працювати в Росії – пісні російською, пісні менш в своєму форматі. Мені було б не дуже цікаво це робити. Справа ж не в тому, щоб швидше заробити грошей. Мені нецікаво слухати російську музику. У мене таке відчуття, що російський слухач любить не те, що цікаво мені – слухати і робити.
Каша: Я абсолютно не погоджуюся, в мене категорично протилежна точка зору, незважаючи на те, що ми колеги і понад десять років працюємо разом. Я хочу сказати, що там є аудиторія – вона більше і вона може резонувати з нашою творчістю (з нашим творчим і соціальним посилом). Мені зараз дуже подобається, як поводиться громадянське суспільство в Росії, як воно формується, як з’являються нові цікаві спікери, що висловлюють думку громадськості. Мені цікаво працювати з такою жвавою аудиторією. Тим більше, я ніколи не приховувала, що я є етнічною росіянкою, і для мене російська мова – це один із достатньо серйозних, потужних і багатих інструментів творчості. Мені як автору це було б цікаво. Єдине, я думаю, що я вже достатньо часу приділила Україні, як співачка і як авторі, і наш досвід показує, що особливого фідбеку від української аудиторії в фінансовому плані ми, звичайно, не можемо чекати, тому що все ж таки країна економічно нерозвинена. Я можу точно пообіцяти, що найближчим часом ви від мене почуєте російськомовний трек. Ми вирішимо, чи це буде в рамках гурту, чи це буде сольно, чи це буде якимось іншим чином. Але я думаю, що нам є, чим займатись в Росії. З огляду на те, як це подають мас-медіа, там велика кількість ніш для такого гурту, як ми. Там була така естрадна вертикаль, яку очолювала Алла Борисівна, була рок-вертикаль, яку неформально чи формально очолює Земфіра Рамазанова, і є дуже багато вершин, які ще не зайняті ніким. А між вершинами є ще багато простору просто для музики. Тому, у мене є творчий інтерес і я думаю, що цілком імовірно почути від нас щось російською.

Антуан:

6

Доброго дня! я давно слухаю ваш гурт і спостергіав різні ваші метаморфози)) розкажіть, будь-ласка, про нову електронну програму! що вас надихнуло її створити? в якому стилі аранжування? чи буде модний дабстеп?)))

Каша Сальцова:

Ми зробили хитрим чином – кілька пісень аранжували якомога ближче до оригіналу, а деякі пісні переосмислили цілком. Я не можу зараз давати оцінку щодо модності звуку. Ми звернулись до наших колег на студії, які нам допомагають з аранжуванням. Я б залюбки поекспериментувала ще з якимись електронними аранжувальниками. Я можу сказати, що це, звичайно, мінімалістичний підхід. Хотілося б додати якісь струнні інструменти, хотілося б розширити електронний блок. Мені здається, що це перший етап нашого захоплення електронікою, але для нас це надзвичайно цікаво, мені дуже подобається, як звучать наші пісні саме в такому обрамленні. Дабстепу, мабуть, не буде. Є кілька відверто танцювальних номерів, як нам здається. Я буду на каблах, якщо не зламаю ногу найближчим часом по цій ожеледиці :) Тому, якщо ви хочете потанцювати, то ви потанцюєте. Якщо ви хочете помедитувати, то у нас є два-три номери, які особисто мені здаються ближчими до електронної музики, лаунжу.

Валік:

4

Чому Микола, Стас і Саша перестали вести свої твіттери? :)

Каша Сальцова:

Сашко і Стас віддають перевагу ВКонтакті, не знаю, чому, але мене і Миколи там немає. Мені здається, що вони визнали мою монополію на Твіттер :)

Хельга:

4

Что посоветовали бы послушать? Что сейчас сами слушаете? А то последнее время "музыкальный кризис")

Николай Матковский:

Не знаю, яка може бути музична криза, якщо світ ломиться від нової музики, повний YouTube всього, що може бути. Із останнього мені дуже сподобали американські хіп-хопери Odd Future – дуже суворі пацани по двадцять років і "всех уделывают". Дуже гарний останній альбом у Мені дуже допомогли подкасти одного британського радіо шоу – дуже багато нової цікавої музики.

Каша: Я скажу, що у мене в плеєрі: я скачала собі альбом Джеймса Блейка, я скачала Bon Iver, я скачала якусь інструментальну музику і старий джаз – просто щоб бути в тонусі. Ще я слухаю Flying Lotus. Я слухаю останній альбом PJ Harvey, не тому, що його всі так хвалять, а тому, що PJ Harvey – моя дуже давня любов. І The Killers – слухаю вже два місяці і не можу припинити. Теж старі альбоми і дуже чекаю, що вони запишуть щось новеньке.

Goldfinger:

3

Коли планується вихід 2-го альбому? "Рецепт" вже майже на пам'ять вивчений :) Франківськ вас любить!

Николай Матковский:

Поки що не планується. Чекайте на сингли.

cinefile:

3

Які 5-10 фільмів ви би усім радили подивитися - будь яких років? Були якісь фільми з крутим саундтреком, що вас вразив?

Каша Сальцова:

Я люблю фільми "І моє серце битися перестало", "Обыкновенное чудо", в фестивальній програмі мені сподобався турецький фільм про морозиво, тому що він кумедний... Взагалі, я погано обізнана в кінематографі і ніколи цього не соромилась. "9 грам" – непоганий фільм, ще мені сподобався "Бал монстрів". Якби я збирала кінотеку, в мене там було б близько 50 фільмів, але я – не великий кіноман. Нещодавно я подивилась фільм Балабанова, де старенький афганець спалює трупи. Мені подобається шведське кіно. Взагалі, я дивлюсь один фільм на два тижні, тому не можу щось радити.
Микола: Я не запам’ятовую фільми, які я дивлюсь. Мені сподобався фільм "Субмарина" і саундтрек до цього фільму – 6 пісень від Алекса Тернера. Як я зрозумів, він спеціально до цього фільму написав пісні, вони дуже доречно в цьому фільмі виглядають. Я завжди згадую старий фільм "Украденное счастье", який перезняли в сучасному середовищі, – дуже класний саундтрек написав Вакарчук.

kley:

3

в каком городе Украины, кроме Киева, вам уютнее всего отдыхать? А не украинский? а где для вас самая приятная публика в плане концертов?

Каша Сальцова:

Як тільки я допускаю думку про відпустку, я думаю про Барселону, про Лісабон, про Нью-Йорк, про Стокгольм. Париж я не дуже люблю.
Якщо в Києві зайти в Голосіївський парк, заблукати там, не зустріти жодного бомжа, не дивитись під ноги – ви матимете приємний відпочинок. Мені здається, що ще є такі місця в Києві, куди ще не дістались депутатські жадібні лапки, які все хочуть приватизувати.

Микола: В Києві я дуже люблю ВДНХ – там дуже добре. Також люблю Київське море. Мені подобається Барселона, Стокгольм. Я люблю Німеччину, мені там затишно.

sasha:

3

Кашо, що ви ставите на перше місце: кар'єру чи сім'ю, особисте? А ще, які у вас, окрім музики, є хобі, захоплення?

Каша Сальцова:

Інколи мені здається, що кар’єра – дуже особиста справа, тому що я особисто нею займаюся. Взагалі, мені здається, що є приватне життя і є особисте. Особисте – це там, де ти проявляєш свою особистість. Про приватне життя я не розповідаю ніколи і ця тактика приносить мені успіх. Я ніколи не стояла перед вибором – співати чи бути домогосподаркою. Але хочу сказати, що домогосподаркою бути легше, звичайно. Хоча треба розуміти, що немає нічого важливішого, ніж сім'я. Мені здається, що щастя – якраз десь посередині.

zoya:

3

что делаешь, когда не делаешь музыку?

Николай Матковский:

Я, мабуть, надто мало займаюсь музикою, тому роблю все інше, коли не роблю музику. В тому сенсі, що я напевно не витрачаю по 5 годин на музику. Я працюю, ходжу на репетиції.

Каша: До речі, мені подобається, коли музика народжується на репетиціях. І мені здається, що чотирьохгодинні джеми щодня – це просто мрія і це круто. Я б прокидалась, годину б писала щось сама, потім йшла і чотири години пробувала щось робити. Потім би їла, а потім – ще пару годин. Мрії-мрії :)

kripke:

3

Каша, скажите, а вы никогда не думали о том, чтобы поменять страну проживания? украинский шоу-бизнес еще лет двадцать будет рости до адекватного уровня, может было бы легче развиваться в более цивилизованной стране?

Каша Сальцова:

Та думаю постійно. Я все думаю, що всі мої намагання бути українським артистом і співати українською виглядають як намагання забивати цвях мікроскопом. Я нібито роблю так само багато зусиль, як західні артисти. Але, звичайно, меншою командою, тобто навколо мене ніхто не бігає: "А ось ваша сукня", "А ось ваш новий образ", "А не хочете попрацювати з…" Ми все робимо самі і достатньо від цього втомлюємось. Мені здається, що якби я народилась і виросла в Англії і так само була людиною, що пише і співає, мені було б легше разів так в сто. З іншого боку – там більша конкуренція і таких як я там дуже багато. Я час від часу думаю, що бути англомовним артистом вже трошки запізно. З іншого боку – може я дійсно повернусь на батьківщину, я маю на увазі в Росію. Там більший темп, більші майданчики, більше людей, готових слухати музику, тож можна собі дозволити більш масштабні шоу або більший географічний план концертів на рік. Наші колеги "Бумбокс", у яких є російська публіка, дали 37 концертів, ми в Україні – 17. Я думаю, що ми стрибаємо вище голови постійно. Можливо, в іншій країні це мало б кращий результат.

Леша:

2

почему в Украине так мало синглов на украинском и для кого вы пишете на нем, если радиостанции не хотят брать ничего "на мове"?

Каша Сальцова:

Я б не сказала, що зараз така позиція у радіостанцій – принципово не брати щось українською мовою. Вони хочуть брати щось знайоме, популярне або щось, що принесли знайомі продюсери. Коли ти просто кажеш: "у мене є пісня, вона хороша, ми випробували пісні на 17 концертах з живою публікою, а не на корпоративах під горілку, і люди пісню люблять", – для них, на жаль, це не є аргументом. Частіше за всі пісні попадають на українські радіостанції під тиском медіа, тобто після телебачення. Поява кліпу на телебаченні дуже пришвидшує появу пісні на радіо. Звичайно, інколи треба платити за ротації – це теж не секрет. Ми ніколи це не практикували і ніколи не бачили в цьому ефективного засобу спілкування із ЗМІ. Ми робимо сучасну українську поп-рок музику, а українці ще не дозріли до того, щоб зрозуміти, що кожного року з’являється десяток україномовних поп-пісень. Досі є таке упередження. Мені здається, що це стара генерація людей, які керують радіостанціями, які все ще не можуть повірити, що Україна – окрема держава і тут є свої пісні. Тож я думаю, що справа в комплексах і в неготовності інфраструктури, а не в мові пісень. І ще я скажу, що сучасний український звук відрізняється від сучасного американського звуку. Наприклад, коли ви чуєте Леді Гага і це топ-верхівка музичної індустрії, і ви чуєте потім пісню українського артиста, ви маєте розуміти, скільки вкладено грошей там і скільки вкладено грошей тут. Щоб бути конкурентним треба дуже старатися. Недостатньо просто передирати аранжування і копіювати. У українських радіостанції дуже вузьке розуміння формату. Як ви мабуть знаєте, Гремі за найпопулярніші пісні в Америці отримують кантрі-артисти. У них розуміння поп-музики значно ширше, це не просто денс-поп, який є у нас. Там є кантрі, є важка музика, поп-рок – і вони всі у верхівці чартів. А у нас чомусь тільки денс і легкий розважальний поп. Крім того 10 років пригодовували радіостанції – менеджери носили демки і платили за них і радіостанції до цього звикли. Їм дуже важко зрозуміти, що продюсер може просто прийти з хорошою піснею – їм здається, що це неправильне потрапляння пісень на радіо. Це теж проблеми інфраструктури – перегодованість корпоративною музикою. Це проблема, тому що вони не розуміють, що таке просто поп-музика, музика не для вечірок. Вони постійно кажуть "позитив" – коли я бачу ці "позитивні" пісні, це так сумно виглядає з точки зору світової поп-культури, це смішно виглядає. Покажіть будь-якому критику цю пісню, він скаже: "Це не позитив. Це просто тьолка в трусах, яка співає погану пісню з поганою лірикою, слабко заранжовану ". А вони все ще чують в цьому позитив.

Андрій:

2

На Ваших виступах Ваші пісні майже завжди звучать у іншому аранжуванні. Чому Вам не випустити unplugged? Якщо нема змоги на фізичних носіях, то хоча б для завантаження з Інтернету.

Николай Матковский:

Тому що одні і ті самі аранжування набридають навіть нам, а не лише слухачам. Хочеться творчого руху.
Каша: Ми подумаємо над цим. Мені здається, що наша аудиторія чекає нових пісень, а не нових версій старих пісень. Тож ми краще зосередимося на нових піснях – це для нас пріоритет.

anna lee:

2

саша, коля, как вам кавер лободы на adele 'rolling in the deep'? :)

Каша Сальцова:

Я дуже поважаю Світлану Лободу як трудоголіка і красиву дівчину, але це була помилка.
Микола: Коли роблять кавер, особливо такої пісні як Rolling in the deep, на яку вже зроблено багато каверів різними артистами, треба знайти нове звучання, щоб воно було принаймні не менш цікавим, ніж у Аdele. Це виглядало як спроба наздогнати якийсь тренд, який вже закінчився, тому що ці кавери всі вже заспівали півроку тому.
Каша: Просто сексуально придихати у відомій пісні може будь-яка курка з інтернету. Мені здається, що для артиста дуже важливо привносити щось своє навіть у відомий трек. Якщо своє заклечається просто в демонстрації сексапільності – це дуже слабких хід. Тому що рано чи пізно все обвисне, крім характеру. Тому ставка на сексуальність у артиста – це дуже неперспективний хід.

karlson:

2

Каша, есть ли у вас, как у публичного человека и рок-звезды, какие-то свои рецепты что нужно сделать, чтобы проснуться выспавшейся, например. или как поддерживать жизненный тонус?

Каша Сальцова:

Я пробувала спати – ви знаєте, коли ти спиш, то, зазвичай ти прокидаєшся такою, що виспалась :) Наркотики мені ніколи в цьому плані не подобались – вони займають купу часу і грошей і не дають життєвого тонусу. Тому я сплю по 8 годин – "и пусть весь мир подождет, потому что я этого достойна":) Я випиваю півлітра води на день, більше просто не влазить. Я знаю, що потрібно два. Я з регулярністю або нерегулярністю ходжу в спортзал і намагаюсь не злитись, коли можна не злитись.

lollypop:

2

вы работали копирайтером. не хочется вернуться в рекламный бизнес? не думаю, что концерты в нашей стране приносят какой-то доход.

Каша Сальцова:

Я однією ногою все ще в рекламному бізнесі і абсолютно цього не соромлюсь. Звичайно, я дивую своєю присутністю людей, коли приходжу на мітинги, але нічого страшного. Ви знаєте, в Ісландії музиканти гурту, який отримав платиновий диск, щодня ходять на роботу. Країна невелика, вони продали своїх п’ять тисяч дисків, вони вже мегазірки і ходять в офіс щодня. Така ситуація і у нас. Звичайно, 17 концертів на рік не можуть забезпечити колектив з 6 людей, тому, цілком зрозуміло, що крім корпоративних концертів, на яких давно сидить весь шоу-бізнес, доводиться займатись чимось ще. Але з іншого боку ми можемо не йти на творчі компроміси – ми робимо ту музику, яку хочемо, а не ту, за яку платять.

Ігор:

2

Вас все знают как сонграйтера, их мало, тем более на украинском мало кто вообще пишет. Почему вы не пишете песни для коллег? Гага и Элтон Джон не стеснялась для других артистов писать.

Каша Сальцова:

Давайте подумаємо, для кого з українських артистів можна написати пісню. Скрипка, Собчук, Лама, Потап, Хливнюк – пишуть самі. Лободі я б не писала – в неї дивовижна здатність з будь-якої пісні, навіть з дуже-дуже ніжної і наївної, зробити щось на межі порно. Брежнєвій вже пише дуже непоганий сонграйтер. У Мікі Ньютон було кілька непоганих пісень, але вона мені не цікава, як об’єкт для моїх пісень. Для Вані Дорна написала б пісню – хороший артист. Хіп-хопери пишуть самі. Артистів, яким не соромно віддати пісню, – мабуть, 10 чоловік. Для мене було б честю написати для Ротару і Ніни Матвієнко. Я б залюбки написала щось для Джамали. Взагалі, артистів, які можуть вийти на міжнародну сцену і мати там якийсь сенс, близько 10. Є людей 15 в Україні, які мені подобаються як артисти. Авторів мало, але публіка, як я дивлюсь, дозволяє співати всяку маячню. Взагалі, хороша поп-пісня – це рідкість. А поп-пісня українською мовою – ще більша рідкість. Останній україномовний поп-хіт? Славко Вакарчук щороку видає два-три, у Лами були два-три хіти, я чула один хороший естрадний поп-хіт – "Річенька" (Юлія Рай). Можливо, хтось написав щось хороше для Козловського, але якщо прослідкувати за хіт-парадами – можливо одна-дві пісні на рік. Для країни це дуже мало.

Никита:

2

Каша, дайте совет. Вы же тоже были журналистом и, может быть, вам знакома моя ситуация. Журналистика перестала интересовать давно, работа - просто как источник дохода и съедает все время. Есть большое желание заниматься музыкой, но совмещать не получается - якорят эти постоянные планерки-митинги-статьи. То есть, все творческое выплескивается в течении дня, к вечеру сухо - ни одного текста выдавить не могу, желания сесть за гитару и тренироваться тоже нет никакого .Что делать? Послать все нах, уволится, пожить пару месяцев на хлебе и воде? Проблема еще в том, что в окружении нет музыкантов, нет людей, которым вообще более-менее интересна музыка, то есть единомышленников. А один, боюсь, быстро перегорю на этапе "становления". (музыкального образования нет, музыкальными инструментами пока не владею). но надо что-то решать, а то скоро накроет.

Николай Матковский:

Я думаю, в будь-якому випадку робота має бути роботою. Якщо Ви хочете займатись музикою в Україні – треба все одно ставитись до неї , як до хобі. Тому що навіть якщо Ви станете професійним музикантом і будете займатися музикою на професійному рівні, музика Вас ніколи не прогодує. Це не про шоу-бізнес, це про музику. Дуже корисно спілкуватись з іншими музикантами. Якщо немає часу сьогодні – знайдеться завтра. Треба робити, як робиться. Не треба перед собою ставити метою – стати музикантом. Метою мусить бути робити музику. Навіть якщо Ви зробите щось, що може Вам не дуже сподобається, – все одно Ви займетесь тим, чим Ви хочете займатись. Вас не мусить мучити те, що Ви ще чомусь не навчились.
Каша: Перечитайте ще раз "Теорію сексу і грошей" Х'ю Маклеода. Там сказано, що Ви мусити мати щось, від чого Ви не будете залежати фінансово. Якщо Ви будете фінансово залежати від музики – Ви точно нічого не напишете. А якщо Ви займетесь музикою у вільний час – у Вас набагато більше шансів створити щось. Тобто, має бути творча і робоча дисципліна – їх ніколи не можна змішувати. Писати потрібно щодня, навіть по 20 хвилин-годину, бути у власному творчому темпі. Але не звільняйтесь в жодному разі. І мені здається, що Ви маєте вміти переключатись – Ви ж не пишете в статтях про те, про що Ви хочете написати в піснях.

Николай:

2

если бы вы встретились с представителями внеземной цивилизации, то какую музыку бы вы им порекомендовали к прослушиванию?) а какие свои песни?) и верите ли вы в существование жизни вне земли?

Николай Матковский:

Я б спочатку переконався, що в них є, чим слухати музику :) Я вірю в існування життя поза Землею, але я вважаю, що вони зовсім не такі, як ми собі уявляємо.

Тарас з Манчестера:

2

Якщо ви захочете імігрувати, то в яку саме країну. Які плани щодо наступного альбому Крихітки?

Каша Сальцова:

Якщо я захочу іммігрувати як музикант, я іммігрую в сусідню країну. І потім повернусь сюди, щоб довести, що ви даремно дивитесь на російський ринок, як на зразок. Якщо іммігрувати як щасливий власник українського паспорту – над цим я навіть ніколи серйозно не замислювалась. Мені здається, що ідеальний темп життя в Україні: три місяці живеш в Україні, два тижні – в іншій країні. Потім повертаєшся – ще три місяці заробляєш – виїжджаєш. І якщо виїжджати кожні три місяці, можна зберегти українське громадянство – бути просто активним туристом. Тому що тут важко робити бізнес, надзвичайно висока корупція, надзвичайно криміналізована верхівка (судді, податківці), важко знайти нормальних людей, з якими можна просто працювати по-людські. Гратись в ці ігри, звичайно, неприємно. Мені здається, що держава дуже сильно зацікавлена в тому, щоб ми порушували закони, щоб спілкуватись з нами з точки зору сили – постійно мати, до чого причепитись. Це дуже неприємно і, звичайно, це привід для того, щоб замислюватись про імміграцію. Тим не менш, я думаю, що я б хотіла бути туристом і повертатись в Україну за найкращим, що тут є. Тут багато людей, яких я люблю. Серйозно про імміграцію я ніколи не замислювалась. Хоча бувають такі думки, коли ти розумієш, що тут створені всі умови, щоб ти не хотів нічого продовжувати тут робити.

Зиновій:

2

Коли доїдете в Львів зе великим концертом?

Николай Матковский:

Як покличуть, так і приїдемо!
Каша: Інколи ми самі дзвонимо до клубів, коли на сайті реєструєця достатня кількість охочих нас послухати, інколи нас просто запрошують промоутери на фести. Тож, коли дозріємо. Хоча з електронною програмою приїхали б – тож, клуби, запрошуйте!

Юля:

2

много ли среди ваших коллег-музыкантов таких же убежденных экологов, как вы?)))

Николай Матковский:

Важливіше, щоб не лише серед колег-музикантів, а серед громадян.
Каша: Перед вами зараз два потенційних Президенти України: "Громадяни! Співвітчизники! Ми нагадуємо вам про те, як важливо ходити до крамниці з власним пакетом!" :)

troll:

1

вы в твиттере писали, что читали каким-то деткам книжки. также известно, что вы пишете детские песенки. вы часто этим занимаетесь? можно их где-нибудь услышать?

Каша Сальцова:

Я вже років 7 розповідаю про те, що мені треба видати альбом дитячих пісень. Останній раз я читала в книгарні екологічну казку, яку сама написала. Мені здається, що я могла б цим займатися, і можливо я щось видам. Але мені завжди здавалось, що книжки треба видавати після 35-40, коли ти вже можеш не гасати по турам і репетиціям, а спокійно посидіти і пописати. Я думаю, що це у мене в майбутньому – якась дитяча книжечка. Писати я люблю, мені це легко. Чому б і ні? Пісеньки я пишу, коли мене просить мама. В мене мама – викладач музики у дитячому садку. Дуже мало українських пісень для дітей. У мене є певні шедеври про козенят, про грибочки. Можливо, колись теж оформлю диск і видам. І в тур по дитячим садкам :)

Ігор:

0

Почему разваливаются и уезжают украинские группы? Почему вы не принимаете участия в вокальных шоу?

Николай Матковский:

Тому що Україна – це дуже недружне середовище для музикантів, для існування гуртів. Тому всім здається: "зараз ми зберемо групу, напишемо піснію і все – ми новий "Бумбокс" або "Океан Ельзи"... але чомусь не виходить.
Каша: Можливо ви пишете хорошу пісні, а потім вам каже клуб: "Ой, а ми вас не знаємо". І радіо каже: "Ой, ми вас не знаємо". І ніхто не розуміє, що радіостанції і клуби мають давати шанс для нових музичних стартапів. Тому, якщо ви хороший сонграйтер, я б порадила вам піти в вокальне шоу. Один раз я сходила у якості зірки на шоу "Зірка плюс зірка". І більше не піду, тому що музика мене цікавить набагато більше, ніж шоу-бізнес. Я б залюбки прийшла в якесь шоу з хорошим номером "Крихітки", але мені потрібні декорації, мені потрібен живий звук, мені потрібна хороша режисура номеру, мені потрібно світло і інший мінімум хорошого музичного номеру на телебаченні. На жаль, не всі канали можуть надати це. Нам пропонують якусь фанеру. Я вважаю, що треба робити або на рівні, або не робити зовсім. А як учасник – якось вже не солідно, тому що я бачу, що на "Х-Фактор" вже подають кавери на наші пісні. Тож було б дуже дивно з’явитися, будучи автором україномовних хітів, в журі. Можу сходити в журі років зо п’ять. Ось так нескромно.

Ігор:

0

И почему ваши экоторбы такие дорогие?Экоторба дожна стоить 10-20 грн!

Каша Сальцова:

Наші екоторби такі дорогі, тому що вони дизайнерські, тому що цей малюнок малював дизайнер. Я завжди люблю платити людям, які зі мною працюють, а щоб я могла їм платити – треба, щоб вони продавались. Тому що це хороша ідея, тому що це символ, а не екоторба. І це хороший подарунок. Наші сумки – це не бізнес (принаймні зараз, може колись стане), а просто символ нашої акції. Якщо б ми шили їх багатотисячними тиражами в Китаї або в Індонезії, звичайно, вони б коштували дешево. А це – штучна робота, їх дуже мало, тому дорого. Вибачте. Ми шукаємо дешеву тканину, але поки виходить ось так – до 100 гривень. Вибачайте, дешевше вже не буде.

Zelenui:

0

Каша, скажи будь ласка як ти бачиш розвиток своїх екологічних ініціатив. Це з часом трансформується в якусь організацію чи фонд?

Каша Сальцова:

Я не замислювалась про те, щоб робити з цього якийсь офіціоз. Тому що, де фонд – там має бути контроль фонду, де організація – там має бути штат. А я просто за те, щоб донести ідею про те, що кожен громадянин є відповідальним за стан екології в Україні. Я не проти брати участь в якихось офіційних речах, але під них обов’язково підмазуються якісь політики, які хочуть виглядати "зеленими" і пухнастими. Я бачила, як проводяться тендери на ці нібито "екологічні" речі – люди просто крадуть гроші, прикриваючись гаслами. Я не хочу мати до цього жодного стосунку, не хочу бути прикриттям до корумпованих схем, які прикриваються екологічними ініціативами. Я хочу донести до кожного українця думку: ти не мусиш покладатися на якусь організацію, якщо хочеш, щоб у твоєму місті було чисто – ти мусиш сам взяти екоторбу і ходити з нею в супермаркет, ти мусиш сам прибирати у під’їзді, поміняти лампочку, особисто проконтролювати, що ти платиш стільки за електроенергію, скільки ти спожив. Тобто я за формування громадянського суспільства, а не за те, щоб зробити фонд, їздити виступати в зелених сукнях… Я можу це робити, але мені здається, що підхід, коли ти змінюєш ставлення громадян до цього, набагато більш ефективний і менш витратний для держави. Якщо знайдеться компанія, яка мене в цьому підтримає, – ми об’єднаємо зусилля. Я "за", але фонд – це надто гучно звучить.

Костя:

0

Вопрос к Коле Матковскому. Сколько времени с нуля займет обучение на электрогитаре до среднего уровня? может порекомендуете какие-то школы, какой комплект купить для начала?

Николай Матковский:

Особисто мені не вистачило 15 років до середнього рівня. Я думаю, що це неправильна постановка питання. Справа не в тому, щоб грати на якомусь рівні, справа в тому, щоб вміти грати те, що хочеться грати. Я – не особливий гітарист, але справляюся з тим, що мені треба, що я хочу грати. Для цього комусь достатньо півроку, комусь – може знадобиться півжиття. Я не знаю, які є школи – треба сидіти дома і грати щодня, нічого іншого. Простої гітари достатньо, щоб вчитися. Бренд не має значення.
Каша: Ковбасьте і щось вийде. Між емоцією і вашим виконанням не має стояти перешкодою ваша техніка. Тобто ви досягнете вашого рівня, коли з тієї емоції, яку ви хочете зіграти, ваші пальці будуть слухатися – це досягається лише практикою. Це стосується і вокалу також.

Лія:

0

А куди ви діли барабанщика і бас-гітариста?

Каша Сальцова, Николай Матковский:

З’їли :) Продали на органи :) Треба ж інструменти на щось купувати. Звичайно, Сашка продати було трохи важче, тому що він зловживає енергетиками і палить. А Стас – дуже гарний, дуже молодий, він з Одеси і він всім подобається. Його розкупили дуже швидко. У нас залишилися ще кілька нігтів і пів печінки. Телефонуйте :)

Женя:

0

Маєте чи мали надокучливих фанатів, які вимагали додаткової уваги, чи створювали незручності?

Каша Сальцова:

Наша міліція нас все ще береже :) Коли прихильники нашої творчості переступають межу, то я вже розумію, що це не прихильники і не творчості, а люди, які випадково трапились нам на шляху, щоб вирішити якісь проблеми, які не вирішили їх батьки під час виховання. Звичайно, психічно неврівноважені люди трапляються на шляху будь-якого публічного персонажу, зазвичай нам вдавалося впоратись з цим. Але бувають і прикрі інциденти, коли доводиться вживати силових заходів. Сподіваюсь, вони більше не будуть повторюватися.

Малаша:

0

Каша - найкраща і єдина рок-фронт-вуман України! чи ви не згодні?!

Каша Сальцова:

Ні, я не згодна. По-перше, симпатичних дівчат на українській сцені багато. І те, що ви про них не знаєте, – це злочин з боку українських мас-медіа, які висвітлюють, що там у кого під спідницею, і не можуть приділити часу власне музиці. Є чарівна Юлія Лорд, яка нещодавно повернулась на сцену з прекрасною піснею "8 секунд", яку я ще жодного разу не почула на радіо. Це прекрасний сингл. Є прекрасні дівчата, які з’явились нещодавно – ви їх не почуєте, тому що їм не спадає на думку піти на радіо, вони бояться, що їх там не приймуть. Вони співають англійською. Є багато хороших вокалістів і вокалісток без репертуару. Мені дуже шкода, що ще не утворились ці симбіози: хороший автор-хороший виконавець-хороший продюсер. Обов’язково це має бути троє людей в команді. Якщо у тебе хороший голос, тобі потрібен хороший автор і людина, яка буде вирішувати питання. Тож я, звичайно, ще трішки протримаю цей прапорець української рок-фронт-вуман. Як показали останні десять років – не особливо хто зазіхає на це місце. Якщо Вам зручніше вважати когось одного – будь ласка, дякую Вам за таку довіру! Але, мені здається, що артистів має бути багато і мені на цьому горбочку трішечки самотньо.
Спасибі вам всім за милі запитання! Дуже приємно, що ви зацікавлені в тому, щоб ми повідповідали. Будемо раді бачити всіх на концерті 25 лютого в клубі Sullivan Room! Приходьте, зацініть наші електронні експерименти, ми сподіваємося, що вам сподобається і нам всім буде весело!

Музиканти "Крихітки" розповіли все про нову електронну програму

Відповіді 31

Коментарі

Радіо

Новини партнерів