Як виграти в конкурсі "Міс Україна": Вікторія Кіосе, Богдана Тарасик, Анастасія Кривохижа

29 листопада 2018, 15:00

29 листопада на онлайн-конференцію tochka.net прийдуть найкрасивіші дівчата України - Директор конкурсу "Міс Україна", телеведуча "112 Україна" і Міс Інтернешнл Україна 2016 Вікторія Кіосе, Міс Інтернешнл Україна-2018 Богдана Тарасик і Міс Земля Україна 2016 Анастасія Кривохижа і відповідатимуть на всі твої питання.

Дівчата розкажуть, навіщо вони беруть участь в конкурсах краси і що їм це дало, що насправді чекає на конкурсах, як потрапити в ТОП-15, як виграти в конкурсі "Міс Україна"? Чи існує конкуренція між учасницями і дух суперництва? Як реагують на наших красунь жителі Японії, Китаю і Філіппін, на території яких проходять ці конкурси? Дівчата також розкажуть про секрети краси, спорт та особисте життя.

Вікторія Кіосе, Богдана Тарасик, Анастасія Кривохижа

Вікторія Кіосе, Богдана Тарасик, Анастасія Кривохижа © Олег Батрак, tochka.net

Відповіді 22

анджрей:

Многим популярным девушкам пишут разные пошлости и гадости в директ, что самое ужасное присылали вам?

Вікторія: Дуже жахливо, мені здається, коли надсилають фотокартки :) А щодо повідомлень – щось пишуть, але дуже мало, я якось не привертаю до себе уваги, щоб писати щось погане і люди не пишуть. Анастасія: Мені пишуть щодо піару мого Інстаграму – здається, що він у мене дуже сумний. По десть разів на день пишуть, чи потрібна мені якась розкрутка та допомога. Богдана: Для меня самое обидное, это когда писали и предлагали VIP-знакомства. Это очень неприятно и обидно, почему вообще люди думают, что имеют право такое писать? Я бы хотела, чтобы я не получала таких сообщений.

Ира:

По Вашему мнению, почему большинство молодых, точнее начинающих моделей, разочаровываются в модельном бизнесе?

Вікторія: По-перше, тому що це дуже важко. Вони думають, що це так гарно, що це тільки подорожі, фотокартки та фотопроекти, що все так чарівно. А потім вони розуміють суть цього всього, що треба буде багато працювати і руки трошечки опускаються. Потім, мені здається, є дуже багато несправедливості, тому потім дівчата просто не хочуть бути моделями. Богдана: И, к сожалению, в Украине не так много работы для моделей, поэтому большинство девушек уезжает за границу. А за границей работать еще тяжелее, но за границей платят больше. Поэтому у девушек такое непонятное ощущение – остаться в Украине или уезжать за границу, где приходится работать с утра до вечера, от макияжа портится кожа, приходится ущемлять себя в еде. Это очень тяжело. Анастасія: Я вважаю, що деколи ще проблема в конкуренції. Кожна дівчина вважає, що зараз вона прийде, її побачать і її візьмуть. Але можна декілька разів почути «Приходьте наступного разу» або про те, що треба схуднути або змінити зовнішність – це підштовхує дівчат, що вони не зможуть, що є хтось кращий, тому вони розчаровуються.

София:

Ребята, расскажите, как быть уверенной в себе( Что для этого нужно. Я боюсь выходить на сцену.

Вікторія: Дуже важливо розуміти, що всі люди різні і ця палітра різних людей – вона є прекрасною та чудовою, вона є тим, що зробила природа. Тобто кожен з нас повинен розуміти, що більше такої нема, що ми неповторні. І якщо тільки замислитися над цим, то буде подобатись в собі все. Мені здається, що якісь недоліки тільки додають перцю до зовнішності і внутрішніх якостей людини. Треба любити себе і кожен день собі про це говорити. Просто ставати біля дзеркала і говорити: «Я дуже себе люблю», «Я дуже крута», «У мене дуже чудові веснянки». Анастасія: На конкурсі «Міс Україна» моєю сусідкою була дівчина Маша, яка дуже боялась сцени, проте вона саме пішла на цей конкурс, щоб побороти свій страх сцени. Тому, якщо хочете побороти свій страх, можете йти на конкурс «Міс Україна» або на будь-яке шоу, де ви будете один на один зі сценою, це вам дуже в майбутньому допоможе. Навіть зараз Маша пішла працювати та навчатись на телеведучу, вона зрозуміла, що сцена – це не так страшно і тепер вона в захваті від публіки. Тому треба йти назустріч своїм страхам.

Оксана:

Привет девчонки) У меня к вам несколько очень весёлых вопросов, сумеете на них ответить? Если можно, отвечайте по-очереди: 1.Какой у вас у каждой рост? 2.Какой у вас каждой размер ноги? 3.У кого из вас ножка самая маленькая, ближе к золушкиной? 4. Правда ли, что чем выше рост-тем больше ножка?

Вікторія: У мене – 172 см, розмір у мене – 39. Богдана: У меня рост – 171 см, размер ноги – 39. Анастасія: У мене – 177 см і різниця всього на один розмір – це 40 р.

Юлія:

Дайте декілька порад, як сподобатися вам на співбесіді

Вікторія: По-перше, бути собою, поводити себе відкрито. Друге, продумати все те, що ти хочеш сказати. Тому що інколи буває такий хаос думок і людина не дуже позитивно сприймається з першого погляду, а, як ми знаємо, перше враження дуже важливе. І третє – бути цілеспрямованим і знати, чого ти хочеш для того, щоб потім на співбесіді нам сказати, чого саме ти хочеш від цього життя.

Еля:

Привет. в прошлом году я не подошла, мой рост, 168. в этом году мне удалось вытянуться на 2 см. ровно 170. Я целый год работаю над собой, чтобы снова попасть к вам. прошло уже 3 дня, как я подала заявку, никто так и не звонил (Еще стоит надеяться на звонок?

Вікторія: Зріст – це не єдиний параметр, там дуже багато пунктів. Можливо, анкету ще не побачили. Але наші дівчата дуже оперативно працюють, тому, думаю, вони її бачили – є якесь питання, будемо дізнаватись. Якщо Еля хоче, то може ще раз написати нам у повідомлення і ми відповімо.

Анна:

Если для примера рост участника на 1 см не подходит, но она начнет вас убеждать, покажет насколько активна и как сильно хочет попасть на конкурс. Предоставите ли вы ей шансы?

Вікторія: Якщо це буде яскрава особистість, якщо вона буде гарною, розумною, якщо у неї буде багато правильних цілей, якщо у неї будуть свої проекти, буде бажання ставати ще кращою і для неї наш конкурс – це мрія, тоді – так. Думаю, на плюс-мінус сантиметр можна буде закрити очі. Богдана: А на международном конкурсе было достаточно девочек, которые были даже ниже меня, то есть у них рост был 165-167 см. Поэтому даже на международных конкурсах девочки с таким ростом занимают призовые места. У меня тоже рост не очень высокий, я по этому поводу сильно переживала, но, видите, даже при среднем росте 171 см меня все равно взяли. Анастасія: Це навіть не виключення, тому що у мене більшість дівчат були 160-170 см, але все ж таки більшість цих дівчат були з азіатських країн, а там інше розуміння краси та ідеальних параметрів. Дівчата з африканських країн були високими, але якщо перевести їх розміри на європейські, це розміри одягу L та XL, це найкрасивіші дівчата в країні. Ці параметри дуже відрізняються в різних країнах, але ми більше обираємо під Європу, тому у нас такі стандарти.

ангелина:

Девочки привет! скажите какую музыку, фильмы и книги вы предпочитаете? Возможно что-то посоветуете послушать/посмотреть/почитать на досуге.

Анастасія: Вчора я була на прем’єрі фільму «Робін Гуд» - це насправді дуже добрий і чудовий фільм, це, якщо вам сумно і ви хочете підняти собі настрій на один раз. Мій улюблений фільм – це «Інтерстеллар», коли я вийшла з цього фільму, мені здавалось, що я навіть відчуваю цей космос. Я взагалі люблю фільми, після котрих деякий час ти ще відчуваєш себе в атмосфері фільму. Я читаю класику, але зараз це дуже важко, тому що я більше захоплювалась художньою літературою. Наприклад, мені дуже сподобалась історія Біллі Міллігана, там описаний розлад психіки, коли в людині живе 36 особистостей. Це дуже дивовижно, бо ця книжка написана по реальним подіям. Намагаюсь читати класику – як каже моя мама, що я з роками обираю більш розумні книжки. Зараз я почала читати «Над пропастью во ржи», проте поки що нічого не можу сказати. Богдана: Я бы посоветовала два фильма – «Молчание» и «Выстрел в пустоту», это не женские фильм, потому что они очень тяжелые. Жанр фильмов – это боевик и триллер, но после этих фильмов действительно есть, о чем подумать. Особенно «Молчание» – после того, как я посмотрела этот фильм, я молчала весь вечер. Особенно будет полезен этот фильм людям, которые верят в Бога, возможно, фильм изменит их мнение по поводу религии. И из книг я начала читать «Проект «Счастье», это книжка для девочек – читайте и меняйте свою жизнь в лучшую сторону!

Алла:

Если бы не модельный бизнес, то кем вы себя видите? Возможно у вас были какие то другие цели в жизни...

Вікторія: Я взагалі не модель – я телеведуча, модельна сфера мене ніколи не цікавила. Але «Міс Україна» - це поєднання модельного світу, спорту, культурного розвитку. Тому один день на фотосесії можна відчути себе моделлю, іншого дня можна прокинутись і побачити, що ти спортсмен, третього – ще щось. Богдана: Да, ты можешь быть и моделью, и актрисой, и ведущей. Это очень широка сфера и любая девушка с модельной внешностью может в ней себя найти.

роланда:

Расскажите как прошло ваше детство. Есть какие-то особые места или моменты, которые вы вспоминаете с теплотой ?

Богдана: Я только вчера вернулась из своего родного города Кривого Рога. В детстве я всегда была с переломанной ногой или рукой, я все ломала, всегда была в царапинах и шрамах – детство у меня было веселое, но очень травматичное для моих родителей. Просто я жила в частном секторе в частном доме и мы часто воровали фрукты у соседей, перелазили через заборы – детство у меня было интересным. Вікторія: Я з Одеси і я дуже сумую за морем, я тільки зараз зрозуміла, чому я ніколи туди не ходила, коли жила в Одесі. І зараз, коли приїжджаю до батьків, я біжу туди, тому що розумію, що це такий дар і що дуже пощастило людям, які живуть біля моря. Було дуже багато веселих моментів – я була така войовнича дівчина, завжди гралася з хлопцями. Анастасія: Коли я згадую своє дитинство, мені легше згадати, чим я не займалася. Плавання, танці, рукопашний бій, малювання, піаніно, гітара, нові друзі, нові захоплення, нові місця, все це разом і окремо.

София:

какие планы у вас на будущее? что ждать вашим поклонникам от вас?

Вікторія: Я хочу свою авторську телевізійну програму. Хочу бути послом ООН – це моя друга мета. Але зараз дуже багато роботи та проектів, треба з усім розібратись і сконцентруватись на чомусь одному. Анастасія: У мене є мрія – мати свою або ветеринарну клініку, або місце, де можна рятувати безхатніх тварин. Для мене неможливо пройти повз безхатніх тварин і нічого не зробити. Тому у мене в дитинстві вдома було дуже багато собак – я завжди приносила до дому собак і шукала для них будинок. Я хочу мати якусь професію – мені подобаються і економічні професії, і творчі професії, де я можу реалізуватись, як актор або танцівниця. Проте, поза цим життям, як професіонал, я хочу мати своє місце, де я зможу допомагати тваринам.

рита:

Как ты считаете, красота - это бонус в жизни или большой минус, который заставляет быть к тебе предвзятыми других людей?

Вікторія: Це бонус, це завжди бонус. Завжди на тебе звертають увагу, ти можеш донести думку, яка для тебе важлива, і зробити щось хороше в цьому світі. Анастасія: Я вважаю, що краса – це бонус, коли людина відчуває в собі якусь силу, тому що, на жаль, коли дівчина має успіхи в житті і вона красива, то існує дуже багато стереотипів. А якщо дівчина сильна духом, чогось досягала і сама знає, що вона молодець, то для неї це великий бонус. А якщо дівчата будуть піддаватись стороннім заздрісникам, то для них це буде мінус, бо вони так багато працюють, а про них так погано кажуть. Тому, дівчата, краса – це бонус, але ви повинні, в першу чергу, любити себе, потім вас полюблять всі інші. Богдана: Я тоже считаю, что это бонус, но больше даже не красота, а харизматичность человека. Даже некрасивая несимпатичная девочка может быть настолько хариматичной, что к ней хочется тянуться, с ней хочется общаться и таких девочек часто выбирают в жены.

Сергей:

Предпочитаете естественную красоту или макияж?

Анастасія: Для мене трошки підмальовані вій та консилер під очами, тому що ти спала не 10 годин, а 7 – це вже макіяж. Вікторія: Для мене це професійно, том що я працюю на телебаченні. Я не знаю, як можна працювати на ТБ без гриму. Але в звичайному житті, коли я не працюю, коли у мене немає проектів, інтерв’ю і т.д., то я завжди без макіяжу, тому що дуже втомлюється шкіра. 5 років я працюю в прямому ефірі тиждень через тиждень і тиждень, який у мене вихідний, я відпочиваю і кайфую від цього. Богдана: Я тоже за естественный макияж, а лучший макияж – это загар, хорошо загорелая кожа.

Жанна:

Имеете какие-то вредные привычки? Если да, то какие

Анастасія: Так, я люблю солодощі і нічого з цим не можу зробити. І коли ще поруч є велика чашка капучино, то все більше нічого не треба. Вікторія: Так, я також, тому що дуже активна розумова діяльність і ти втрачаєш дуже багато енергії. Мені здається, що це нормально в сучасному швидкоплинному світі.

Таня:

почему решили посвятить свою жизнь модельному бизнесу? и как выжить в модельном бизнесе

Вікторія: У нас не зовсім модельний бізнес, тому що тут про особистість, а не про модельний бізнес. Анастасія: Дуже великий проміжок часу я займалась модельним бізнесом (десь 13 років) – спочатку це були дитячі школи та агенції, потім перші Тижні моди і більш професійні зйомки. Проте я не обирала модельний бізнес, мої батьки просто зрозуміли, коли мені було 9 років, що у мене вже 170 – нема куди діватися і потрібно йти до модельної школи. Я за це дуже вдячна, тому що це була не лише школа, а школа, яка виховала в мені певний характер. Я вважаю, що це плюс для мене, оскільки я відчувала конкуренцію з дитинства і я до неї так звикла, що мені це комфортно. Коли я на сцені, я не думаю про те, що хтось кращий – я вже думаю тільки про себе. Модельний бізнес в Україні був цікавим, оскільки я була вдома, проте він був трішки неяскравим. Я двічі від’їжджала працювати до Італії і вже там мені вдалося зробити більш цікаві шоу, моєю гордістю стало шоу Dolce&Gabbana. Після Італії я повернулась до України і зрозуміла, що потрібно шукати щось нове і ось знайшла, тому, мабуть, все було не даремно. Богдана: Я не сталкивалась с серьезным модельным бизнесом и все работы, которые я получала, мне предлагали, я ее никогда не искала. Поэтому я не могу посоветовать, как выжить в этом плане.

Сергей:

девченки, вы боитесь критики? Ввас дразнили в школе? Считаете ли вы себя красивой? Как относитесь к благотворительности?

Вікторія: Мене – так, я була дуже-дуже худенькою, без форм. Всі казали, що я дуже худенька, що мене вітром зносить – яке це мені було неприємно, я просто не знала, що зробити. Я їла все, я на ніч їла хліб, я покупала собі дитяче калорійне пюре – я хотіла бути пишною, гарною, з формами. А зараз, коли метаболізм уже не той, ти думаєш: «Навіщо я це робила?» Здається, тільки з цього приводу мене дражнили, але критики я вже не боюся. Я перестала її боятися, коли зрозуміла, що будь-яка критика робить тебе сильнішою людиною, вона робить тебе цілеспрямованою, взагалі, якщо я бачу якусь перешкоду, я буду бігти, буду ламати все, але я стану краще. Багато людей кажуть, що все добре та класно, але це не конструктив, а ось коли людина каже, що це не добре і чому так, то ти розумієш, що їй небайдуже. І таким чином, дуже часто в житті розумієш, що коли критикують близькі люди, то вони завжди бажають добра. Богдана: У меня в школе не было причин меня обзывать, единственное – придумывали за спиной рифму к моей фамилии. Это было обидно, но, я понимала, что мне просто не повезло с фамилией. Все друзья меня называли Тарас, но у меня вообще очень смешно – и имя, и фамилия мужские. Анастасія: У мене все було чомусь весело. Ні, мене ніхто ніколи не ображав, мабуть тому, що я була: а). першою на фізкультурі і б). я була в тій компанії, на яку дивляться і запитують, ким же вони виростуть в майбутньому, проте вони у мене списували математику. А критику я обожнюю. У мене є така трішки дурна звичка, якщо я не розумію щось важке, або мені важко, або хтось каже щось погане – мені може бути дуже важко, але я не можу зупинитись, поки не зроблю краще. Критика – це насправді такий комплімент. Тому що, коли я її чую, у мене такий запал, я, як скажена: «Я вам зараз покажу!» і мене вже не зупинити. Приклад з моїми батьками: звісно, що моя мама мене дуже любить і для неї я завжди худенька, гарненька та найкраща. Проте, коли я була на Філіппінах, нас там годували рисом та дуже калорійною їжею і я привезла зайві кілограми. І, коли я кожен день або через день дзвонила своїй мамі, вона казала, що я така гарна, засмагла, що все добре. А потім я подзвонила таткові і перше, що він сказав: «О, Боже, що у тебе з обличчям? Плюс скільки кілограм? Доця, ти хто?» Я люблю такий конструктив – я тоді зупинилась, зрозуміла і вже знала, з чим мені боротися. Це краще, ніж коли всі кажуть, що все добре, все нормально, це акліматизація – але само по собі нічого не зробиться, тому це добре, коли це чесно і коли це може тобі допомогти.

алиса:

Согласились бы сняться для ххл или плейбой?

Вікторія: Ну, якщо б була дуже-дуже-дуже скромна зйомка – майже одягнені, але трішечки щось виглядає :) Наприклад, ноги – це дуже-дуже сексуально інколи, деяким чоловікам подобається. Так що, якщо на обкладинці XXL буде просто три ноги – то це ми, вам буде зрозуміло, що ми погодились :)

ИРра:

Вы против или за пластических вмешательств? И как считаете, модель может быть с накаченными губами, но только в меру?

Вікторія: Ні, але я не проти, коли людині це дійсно потрібно. Бувають ситуації в житті (наприклад, аварії або щось з народження, або щось не подобається в собі і ти комплексуєш), тоді добре, трошки можна щось зробити. Але я проти тієї пластичної хірургії, яка є на сьогоднішній день і я проти такої моди. Думаю, що коли-небудь я буду лідером руху проти пластичної хірургії, тому що дівчата роблять себе просто негарними, ідентичними, це вже перебор, особливо губи. Вони все роблять собі великим і виходять просто однакові люди. Анастасія: Раніше, коли тільки з’явилась пластична хірургія, це навіть соромно було, коли всі розуміли, що у тебе щось зроблено. Коли зірки робили собі, наприклад, губи, вони всім говорили, що це їх натуральні. А зараз це наче відчуття якоїсь привілеї – так, я це зробила, я можу собі це дозволити, у мене є гроші. Це робиться, мабуть, просто так – ось всі роблять губи, це модно і все. І ніхто не розуміє, що після цього, я впевнена, навіть через два роки, всі будуть повертати свої обличчя. Вже йде така тенденція натуральності. Вікторія: Тому закликаємо всіх дівчат, молоденьких та гарненьких, бути собою, бути натуральною і тоді завжди будеш на висоті! І наш конкурс «Міс Україна» також за натуральність і ми обираємо тільки натуральних дівчат. Богдана: Есть очень интересный пример из Латинской Америки, там девочкам на 16-17 лет могут подарить пластическую операцию. И, если им комфортно, то я за то, чтобы человеку было комфортно. Если им комфортно с такими губами и такой грудью, пусть будет. Лично для себя – я за естественность, я не менялась 24 года, такой и осталась. Но, если у кого-то есть такое желание себя изменить – пожалуйста, если есть возможности, никто не запрещает.

Жанна:

Как у вас на личном фронте? Когда планируете заводить семью и детей?

Вікторія: Я вже шість років з хлопцем, переїхала в Київ саме до нього і планую все своє життя бути з ним. Дуже круто, коли ти знаходиш людину і розумієш, що хочеш пройти з нею весь свій шлях. Анастасія: У мене є хлопець, але від весілля та дітей я ще дуже далека, я ще сама дітка :) Я люблю, коли у тебе є ідеальна для тебе професія або те місце, де тобі зараз комфортно, де ти можеш віддавати все своє серце та сили, а потім приходити додому і насищатись для нового дня – це є ідеальним. Богдана: А я – очень семейный человек. Пока нет, но в краткосрочной перспективе (года три-четыре) я бы очень хотела детей.

настя:

Какие параметры должны быть у девушке, чтобы учавствовать в конкурсе красоты?И может ли приниматьу частие девушка с крашеными волосами

Вікторія: Якщо пофарбовано гарно, зі смаком, це не червоний колір і не зелений, то так. Параметри звичайні – 90х60х90, необов’язково сантиметр в сантиметр, а просто худенькі дівчата, які люблять спорт та слідкують за своїм образом життя. Але, якщо дівчина з формами, дівчина в тілі, гарненька і без перебору, то також можна дивитись, розмовляти, що для неї буде гарним. Тому що, інколи бувають дівчата з формами, які займаються спортом – і це інший вигляд, це дуже круто і гарно, необов’язково бути дуже худою.

Оксана:

Занимаетесь ли вы спортом? Как поддерживаете фигуру? Придерживаетесь ли вы правильного питания. Бывает ли, что вы срываетесь и употребляете фаст-фуд? Как потом боретесь с набранными килограммами?

Вікторія: Я професійно займалась легкою атлетикою, бігаю напівмарафони, марафони – це для мене такий спосіб життя. Зараз дуже-дуже не вистачає часу, але я знаходжу сили ходити до залу і тренуватись там – для мене це дуже важливо. У моєму житті я не розумію, як можна жити без спорту – це дисципліна, це характер, це гарна фігура. Я не дотримуюсь жодних дієт, але намагаюсь нормально та правильно харчуватись, це також важливо. Але у всьому повинен бути баланс: дівчата, які постійно думають тільки про дієту, це дуже неправильно. Богдана: У меня временами – две недели я хорошо ем, у меня правильное питание, но потом – раз и все, я пошла в «Макдональдс». Но все лишние килограммы убираются в тренажерном зале. Анастасія: У мене вже дійшло до такого, що я не купую солодкого, але я його обожнюю, тобто мені доводиться самій його готувати. Зараз у мене дуже-дуже правильне харчування, загалом це овочі та риба, м’яса я зараз не їм. І також намагаюсь не їсти фрукти, тому що розумію, що це цукор. Тому овочі та риба – і я розумію, що для мене це дуже смачно. Правильне харчування – це коли ти знаходиш свою дієту або режим і не рахуєш дні, коли вже зможеш дозволити собі піцу, тобто потрібно знайти ідеальне для себе. А тренування в залі – це не лише для фігури, я побачила, що після тренувань у мене завжди гарний настрій. Бо, по-перше, я змусила себе прийти і, по-друге, в нашому тілі виробляються гормони і відчувається щастя. Тобто це корисно не лише для тіла, а ще і для вашого емоційного стану.

Таня:

Девушки, расскажите свой секрет красоты? Какой косметикой пользуетесь? Как ухаживаете за волосами? И вообще, расскажите свой уход на протяжении всего дня с самого утра. Может посоветуете что-то девченкам, как выбрать свой шампунь, крем для лица.

Анастасія: Ні, я скажу одразу, що я нічого не продажу. Оскільки для мене це було дуже важко – знайти свій ідеальний крем або ідеальний шампунь. Тільки тоді, коли я перепробувала, мабуть, мільйон, тільки тоді, коли я проходила до свого косметолога більш, ніж один рік на чистки та пілінги, щоб зрозуміти, що мені підходить або не підходить, як я реагую на сонце та на їжу – тільки тоді вже можна розуміти, що дійсно підходить. Вам потрібно пробувати щось нове, підбирати для себе і найкраще це робити з професіоналом. Я зараз довіряю своєму косметологу і я можу бути впевнена, що те, що я роблю для свого обличчя – це є прийнятним і я не побіжу через рік-два робити якісь ін’єкції. Сонце впливає на нашу шкіру не лише влітку, а також і зимою – за цим також потрібно стежити. Ці моменти краще за все вам підкаже професіонал, також по волоссю, тому що мій шампунь, який є італійським, я також шукала близько 5 років і знайшла тільки по рекомендації свого єдиного перукаря. Богдана: А я наоборот – никогда не слушала профессиональных парикмахеров, я покупаю шампунь Gliss Kur в магазине и он мне всегда подходил. Единственное – мои волосы очень податливы зависимости от шампуня и косметике для волос, поэтому каждый раз я пробую что-то новое. Главное, чтобы был хороший шампунь, который очищает кожу головы, кондиционер, маска и обязательно масло для волос. По своим волосам я могу сказать, что неважно, какой фирмы, дорогое или нет – сейчас я пользуюсь хорошей косметикой, которую мне по счастью подарили в Японии, она очень крутая, но, по-моему, эффект одинаковый с украинской косметикой. Я очень люблю кокосовое масло, с ним можно делать маски для волос, еще когда-то я самостоятельно делала маску из яйца. И еще очень важна термозащита. Многие об этом забывают, но перед сушкой волос феном обязательно нужно делать термозащиту, особенно зимой. Я обожаю косметику для волос, для лица, я люблю дома делать маски самостоятельно, использую глину голубую и зеленую, поэтому, если что, могу написать пост в Инстаграме :) Вікторія: Для мене, так як я працюю на телебаченні, дуже важливо, щоб була гарна шкіра, тому треба її завжди зволожувати. Щодо шампунів та бальзамів – у мене азіатські, які мені дуже подобаються. І я вважаю, що треба менш робити процедури, про які розповідають і які піарять, дуже багато процедур, від яких волосся стає тільки гіршим. Треба менше його чіпати, мені здається, і тоді все буде добре.

Коментарі

символів 999

Як виграти в конкурсі "Міс Україна": Вікторія Кіосе, Богдана Тарасик, Анастасія Кривохижа

Відповіді 22

Коментарі

Радіо

Новини партнерів