Ксении Ляпина рассказала, как жить с Налоговым кодексом

6 13

Депутат Верховной Рады Ксения Ляпина (НУ-НС) примет участие в web-конференции на finance.tochka.net, посвященной Налоговому кодексу и предпринимательской деятельности.

Web-конференция с Ксенией Ляпиной начнется в 15:00 в пятницу, 17 декабря.

Госпожа Ляпина готова рассказать о последствиях принятия Налогового кодекса и адаптации к нему, спорных моментах документа, упрощенной системе налогообложения и предпринимательской деятельности в целом. Ксения Ляпина - один из немногих экспертов, понимающих и готовых разъяснить, чем обернется для налогоплательщиков вступление в силу Налогового кодекса.

Задавайте Ксении Ляпиной вопросы, которые будут озвучены на web-конференции.

Напомним, депутат Ляпина занимает пост заместителя главы парламентского Комитета по регуляторной политике и предпринимательству. Во время событий вокруг принятия Налогового кодекса депутат Ляпина выступила с критикой документа, в частности, в связи с расширением полномочий Налоговой администрации и ограничением прав предпринимателей.

Госпожа Ляпина получила два высших образования: в 1987 году окончила Киевский политехнический институт по специальности "прикладная математика", а в 2002 году - Киевский национальный экономический университет по специальности "правовое регулирование экономики".

Ответы 24

Віктор:
27
Не розумію, чого я військовий пенсіонер, звільнений за станом здоро"я, але ще не готовий до виносу на кладовище, маю пенсію і в то же час повенен платити до пенсійного фонду ? Навіть у пенсійній книжці записано, що друга пенсія не виплачується! Я готовий платити, але чого я не можу оформити це на мою дружину, яка ще не має пенсії. Можна переоформити було б ПП на неї, але вона не має права займатись підприємницькою діяльністю? Законів багато, але від них користі нуль.
Ксения Ляпина:
Я б взагалі хотіла прокоментувати ситуацію щодо пенсійної системи в Україні. Я хочу сказати, що я вважаю, що солідарна система, як страхова, провалилась просто повністю в Україні. Наявність дірки, яку я так і не зрозуміла, як можна описати, бо Янукович у своїх висловлюваннях говорив про 60 мільярдів, а Міністерство фінансів говорить вже про якісь 28 мільярдів, тому, я так і не зрозуміла, яка дірка. Але я знаю, що, якщо бюджет Пенсійного фонду сьогодні складає біля 130 мільярдів, і якщо в них є дірка 60 мільярдів, то це називається «банкрут», «дефолт» і подальшими словами. Чому так стається? Тому що кількість робочих місць в Україні тільки падає, а кількість пенсіонерів – зростає. На сьогоднішній день фактично одне робоче місце має прогодувати одного пенсіонера. А в чому суть солідарної системи? От люди кажуть: я стільки-то плачу в Пенсійний фонд, тому у мене має бути висока пенсія. Насправді, це ж велика омана. Насправді, розподіляється стільки грошей, скільки зібрали сьогодні. І якщо, наприклад, я вийду на пенсію, мені нараховують величезну пенсію, а мої діти зароблять на десяту частину цієї пенсії, то я отримаю десяту частину, тому що взяти її буде нема звідки. Таким чином накопичується інформація і обіцянки. А як відомо, вибачте, «обіцянка-цяцянка, дурному радість». А, власне, гроші не накопичуються. Гроші витрачаються сьогодні і зараз, скільки прийшло, стільки і витрачається. Як ми бачимо динаміку Пенсійного фонду за всі роки існування, вона весь час показує зростання дефіциту. Це значить зменшення робочих місць, з яких сплачуються якісь внески, і збільшення зобов’язань держави перед пенсіонерами. Фактично це система обману, як працюючих громадян, так і сьогоднішніх пенсіонерів. Сьогодні 90% пенсій коливаються в районі 1300 гривень, це говорить про те, що насправді це не трудові пенсії, це соціальна допомога. Це людям дають на прожиття, щоб не вмерли. Тоді варто поставити питання: навіщо ми далі обманюємо один одного і говоримо про те, що це страхова система? Більше того, країни, які хотіли отримати великий поштовх до розвитку (Сінгапур, Грузія), вони відмовились від слів про солідарну страхову систему. Вони чесно сказали, що виплачують пенсіонерам соціальну допомогу, а ті, хто в майбутньому, хочуть претендувати на отримання дійсно трудової пенсії, ті мають формувати накопичувальну пенсію. Що таке накопичувальна пенсія? Це не обіцянки накопичуються, а реальні гроші накопичуються в фондах. І, власне, коли ти досягаєш пенсійного віку, то ти починаєш отримувати у відповідності до накопичених тобою грошей. На ці гроші нараховується інвестиційний дохід. Відповідно, цей інвестиційний дохід має бути однозначно вище, ніж індекс інфляції. Тобто ти не маєш програти, а в результаті доброго управління такими активами, обов’язково маєш виграти. Таким чином, я можу сказати, що якщо аналізувати сьогодні ситуацію в світі, то давайте подивимось без рожевих окулярів на реальний стан. Німеччина має проблему, просто вона не так гучно лунає. Франція має гучну проблему з солідарною системою. Вони підняли пенсійний вік, але це – не вирішення проблеми, це відкладання проблеми. А, наприклад, Канада, яка має комбіновану систему, в якій тільки мінімальні соціальні гарантії виплачуються, а реальні пенсії формують саме накопичувальні фонди. І, дивіться, проблем немає: не ходять маніфестації, не задається питання, підвищувати чи не підвищувати пенсійний вік. Більше того, у людини з’являється стимул самій вирішувати для себе продовження свого активного трудового стажу.
Те, що ми можемо почути з відповідей наших високопосадовців, показує, що планується залишити солідарну систему. Джерелом наповнення цієї солідарної системи планується залишити нарахування на фонд заробітної плати. Але, якщо сказати чесно, що це не є страхова система, це є фактично частина державного бюджету. Тоді постає питання: якщо це частина бюджету, чому вона має формуватись за рахунок таких високих нарахувань на фонд заробітної плати? У нас же мало легальних робочих місць. Може нам піти іншим шляхом, може нам суттєво зменшити нарахування на фонд заробітної плати? Залишити половину від тих, що є, а іншу сформувати за рахунок інших податків. Наприклад, податку на нерухомість, наприклад, на промислову нерухомість. Бо ми дуже часто чуємо, що Пенсійний фонд – це ви не тільки собі пенсію накопичуєте, а що ви виконуєте таку соціальну місію, ви мусите подбати про сьогоднішніх пенсіонерів, які вчора тяжко працювали. Абсолютно згідна – ми мусимо про них подбати. Але навіщо дбати про них за рахунок скорочення робочих місць? Може, варто подбати про них за рахунок інших податкових надходжень, які не вбиватимуть стимул до створення робочих місць? Це питання, яке я весь час задаю нашим урядовцям, на яке вони просто бояться відповідати. Бо це кардинальна реформа. Ми ж сьогодні, скоріш за все, отримуємо гібрид реформи. З одного боку вийдуть з продовженням пенсійного віку (про що вже неодноразово анонсували, нам добре відомо, що це одна з умов МВФ), але з іншого боку - вони не дадуть відповіді, а що ж буде через 5 років? А що буде через 8 років? Як запрацює накопичувальна складова? Якщо на накопичувальну складову виділяти 2-3% - це взагалі нічого. Це значить, що накопичувальна складова не буде хвилювати жодного працюючого. Тому що він чудово розуміє, що 2-3% від його маленької заробітної плати ніколи не сформують йому навіть десяту частину пенсії, на яку він розраховує. Чому так? Тому що вони хочуть збирати в Пенсійний фонд гроші за рахунок високих нарахувань, скорочувати їх не хочуть і інші джерела наповнення робити не хочуть. Це є найголовніша проблема, що вони не визнають краху солідарної системи і намагаються зробити вигляд, що все добре. Насправді, все не добре. І доки така кардинальна реформа не відбудеться, ми не будемо мати шансів на майбутній розвиток. Тобто через 10 років постане ця сама проблема.

Понравился ответ? Поделись:

asiya:
20
Уважаемая Ксения! Скажите, почему я платила в ПФ и другие службы по 700-1030грн в месяц(+ за меня платило предприятие), работала на сверхурочных и в выходные и праздничные дни, чтобы получить пенсию побольше все последние 10 лет, а моя соседка "держит" сауну и берет с посетителей по 120грн в час.И платит как СПД единого налога всего 200-400грн?И еще хватает наглости торчать на майдане и возмущаться, что она не будет платить по 600грн?За последние 3 года она " расширилась" втрое - достроила еще и комнаты " отдыха".Вы что не понимаете, что они скрывают свои истинные доходы?
Ксения Ляпина:
Я поясню ситуацію, яка є, жінка наводить дуже цікаві цифри. Вона каже, що платить 1000 гривень в Пенсійний фонд. Сьогодні громадянин з своєї заробітної плати платить 2%. Щомісячно платити 1000 гривень в Пенсійний фонд, ви хочете сказати, що це - 2% від її заробітної плати? Тобто в неї 50 тисяч заробітна плата? Я таких легальних заробітних плат в Україні не бачила. Хотіла б побачити, мріяла б побачити, але не бачила. Тоді постає питання: що вона мала на увазі? Якщо це платить підприємство – то це зовсім інша історія. Тому що це не людина платить, а роботодавець. Так та підприємниця, яка працює, розширяє свій бізнес, вона сама собі роботодавець. Вона власник. Слава Богу, що вона розширяє свій бізнес, вона тим гарантує своє майбутнє. Навіщо ми нав’язуємо їй обов’язкове соціальне страхування, яке, взагалі, для будь-якої заможної людини не є потрібним. Соціальне страхування потрібне для людини, яка працює на зарплату, свого бізнесу не має, відповідно і капіталу не має, не має, чим забезпечити своє майбутнє.
Якщо за жінку в Пенсійний фонд сплачують 1000 гривень, то заробітна плата у неї приблизно 1500-2000 гривень - це дуже маленька зарплата, це значить, що в неї дійсно нема майбутнього, сама собі вона нічого не сформує. Тому ці гроші платить за неї роботодавець, не вона, вона ніколи цих грошей не отримувала і не заробляла. Роботодавець за неї платить, щоб потім вона отримувала цю соціальну пенсію, багато вона не заробить цією 1000 гривень внеску в Пенсійний фонд. А людина, яке веде свій бізнес на пенсію від держави не буде претендувати, взагалі.
Я хочу повідомити, розвіюючи міфи, навіяні нашим урядом, що сьогодні, взагалі, з 2002 року всі ми живемо по правилу: скільки ти накопичив інформації (тобто всі сплачені тобою внески обраховуються, з 2002 року повна персоніфікація), стільки тобі нараховується потім пенсія. Якщо ти не платиш в Пенсійний фонд, то в цей час не зараховується твій стаж, відповідно, твоя пенсія буде менше, менше і менше. Якщо, наприклад, раніше ти працював, накопичував собі інформацію і розраховував на якусь пенсію побільше, а потім ти певний час не сплачуєш до Пенсійного фонду, то це зменшує твою пенсію і зменшує перед тобою обов’язки Пенсійного фонду. І це чесна позиція: не платиш – не розраховуєш отримати. Так воно і є. Та жінка, яка заробляє гроші і розширяє свій бізнес, вона цим бізнесом забезпечує своє майбутнє, їй не потрібна соціальна допомога від держави. І це велике щастя, малий бізнес для того і створений, щоб зменшити навантаження на соціальні фонди.
На жаль, підприємці чомусь вважають, що юридична складова неважлива. А насправді – вона дуже важлива. Раніше Пенсійний фонд не був обов’язковий, просто уряд Тимошенко попри свої повноваження прийняв незаконну постанову, в якій намагався змусити платити в Пенсійний фонд. Цю постанову оскаржили в суді і Адміністративний суд цю постанову скасував. Але неможна цю постанову розглядати як таку, що зобов’язувала бізнес. Тому що Адміністративний суд роблячи своє рішення, вказав, що з моменту свого прийняття воно не чинне, тому що прийняте з перевищенням повноважень. Тому в Україні до липня 2010 року бізнес не сплачував окремі внески в Пенсійний фонд, і не мав сплачувати. Те, що сплачувалось, це вважалась добровільна сплата. Я вважаю, що добровільна – це як раз та форма, яка має бути для бізнесу. За визначенням підприємництво – це діяльність на свій страх і ризик. Ніхто не гарантує соціальні мінімуми, ніхто з держави не буде щось доплачувати, вони самі на свій страх і ризик забезпечують своє життя. Власне, так і має бути. Тому, хочуть страхуються, не хочуть – не страхуються. З 10 липня 2010 року, на жаль, було прийнято закон. Можна довго дискутувати, наскільки правильно його було прийнято, я вважаю, що неправильно, але як юрист мушу повідомити, що цей закон зараз чинний і він вимагає сплати пенсійних внесків на рівні фіксованого мінімального внеску. Цей фіксований мінімальний внесок розраховувався як 32% від мінімальної заробітної плати, встановленої на той момент. Він зараз складає близько 360-370 гривень. Але зараховувалась частка, яка сплачена у складі єдиного податку, тому що у складі єдиного податку 42% єдиного податку йшли на Пенсійний фонд. Таким чином, обов’язки бізнесу рахувались як цей мінімальний пенсійний внесок мінус 42% ставки податку. Ця різниця близько 300 гривень залишалась зобов’язанням бізнесу перед Пенсійним фондом.
Я мушу сказати, що підприємців, які дійсно ведуть дуже дрібну діяльність по Україні є дуже багато. В райцентрах деякі дрібні торгівці на базарах, якщо заробляють собі чистого прибутку десь на 1000 гривень в місяць, так вони з того радіють. Ніяк не можна сказати, що це страшенно багаті люди, які розбагатіли і собі на Кіпрі офшори купили, бо фактів таких нема і бути не може. На базарах і в сфері обслуговування дуже багато жінок-пенсіонерів, чоловіків-пенсіонерів, молодих людей, які не можуть собі знайти робоче місце, і заробляють вони не багато, але в них альтернативи нема. Може вони б і хотіли працевлаштуватись, наприклад, в банк на зарплату в 20 тисяч гривень. Але, на жаль, банківських працівників не так багато потрібно в Україні, як людей, потенційно здатних здійснювати ту чи іншу діяльність. Тому малий бізнес сьогодні працює таким сорбентом – він відділяє весь людський потенціал, який є незадіяний. І слава Богу, бо яка є альтернатива цьому малому бізнесу? Альтернатива – це імміграція, виїзд кудись в Іспанію, в Італію на заробітки. Тому що, якщо людина не може знайти собі робоче місце в Україні, то що їй тоді робити? Або виїжджати, або створювати це робоче місце самій. Створення робочого місця для себе – це і є малий бізнес.

Понравился ответ? Поделись:

Виталий:
19
Добрый вечер! У меня вопрос-останется ли фиксированный патент?
Ксения Ляпина:
Це дуже важливе питання. Коли я писала свою записку, я як раз звернула увагу, що є сьогодні протиріччя. З одного боку умовою сплати фіксованого патенту була така умова, як сплата ринкового збору. Але ринковий збір скасований Податковим кодексом з 1 січня. Постало питання: деякі області казали, що вже нема фіксованого податку, а деякі казали – так, є. На наші звернення розіслали лист місцевим Податковим інспекціям, щоб всі трактували однаково: фіксований патент є. Оскільки цей ринковий збір скасований законом, то просто цю умову не враховують.

Понравился ответ? Поделись:

Наталья:
10
Ксения Михайловна, Кодекс приняли, изменения внесли. Однако рядовым гражданам не совсем понятно: что именно изменилось и что - нет. Какие основные изменения (новвоведения) внес новый Налоговый кодекс. Что есть позитивного, какой основной негатив?
Ксения Ляпина:
Про позитивні сторони Податкового кодексу дуже багато говорили інші, я просто не хотіла це повторювати. Міністр фінансів тільки і робив, що говорив про позитивні сторони Податкового кодексу. Позитивні сторони є, але, як на мене, мінусів більше, ніж плюсів. Це, наприклад, зменшення податку на прибуток підприємств. Це важливий крок, тому що має стимулювати підприємства все ж таки показувати прибуток і бути прозорими. А прозорі підприємства мають шанс залучити інвестицій значно швидше. Залучення інвестицій означає, що будуть створені нові робочі місця. Інше питання, що темпи зменшення цього податку є дуже низькими. В 2011 році він зменшується лише на 2%, в 2012 – ще на 2%. Тобто за 5 років він зменшиться до цікавої величини, до 17%.
Вічна проблема наших підприємств була в тому, що в Законі «Про прибуток підприємств» було визначено, які витрати можна відносити на собівартість, а потім було визначення виключень з цих витрат, а потім виключень з виключень. Взагалі, це була дуже цікава логічна загадка, але наші бухгалтери – дуже розумні люди, вони навіть цю загадку розгадували. Але структура податку була не людська. Зараз цю структуру змінили. Зараз є лише перелік виключень, чого не можна відносити на собівартість. Обмежили включення роялті до 4% - це спірний крок. З одного боку через ці роялті розумні люди обналічували кошти, тобто виводили їх як розхідну частину свого бізнесу, насправді сплачуючи псевдовласникам, тобто без використання реального інтелектуального продукту. Те, що така схема закрита, є позитивним. Але з іншого боку є багато видів бізнесу, які насправді використовують роялті. Наприклад, в Україні тільки-но почав розвиватись такий напрямок, коли ти розвиваєш бізнес під чиїмось брендом – франчайзінг. Наприклад, «Печена картопля». Хтось розробив формат: як вона печеться, з якими наповнювачами, в яких пічках, як продається, як має працювати. Розкрутив інформацію, показав, що це дуже смачно і варто її купувати, і сказав, що гарантує, що в будь-якій точці цього бренду ви завжди будете їсти однаковий продукт. Люди купують цей стандарт бізнесу, їм не треба докладати зусиль для організації. Вони вже знають що треба, де закупати, як виготовляти, скільки людей треба мати, яке обладнання, яке приміщення. Їх завдання – тільки організувати цю роботу, але за це вони сплачують роялті. Постає питання: обмежили 4% від обсягу реалізації, але в деяких бізнесах це замало, особливо в бізнесах, які пов’язані з наданням інтелектуальних послуг. Тут ми стикаємось з тим, що роялті там дорожче, ніж 4% від обсягу реалізації. Таким чином може бути, що ми обмежуємо можливість реального розвитку інноваційних бізнесів. Це особливо боляче питання для бізнесів, які хочуть розвиватись інноваційно – виводити нові послуги, виробляти нові товари, робити щось нестандартне, але таке, щоб про нього люди знали і купували по всій території. Тому є питання, є свої плюси, є свої мінуси. Так само є питання щодо обмеження субконтрактних відносин між юридичною особою на загальній системі оподаткування і фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Понравился ответ? Поделись:

Бовыкин Сергей:
6
Скажите почему при решении вопроса о тотальном применении кассовых аппаратов не принимают во внимание мнение рядовых потребителей, которым продают не качественные товары и услуги? Как можно в таком случае доказать факт приобретения испорченных продуктов питания, принятие которых привело к тяжелым последствиям для здоровья потребителя?
Ксения Ляпина:
Я можу сказати так, що питання фіскальної функції касових апаратів і питання підтвердження походження товару – це насправді два різних питання. Щоб підтвердити походження товару вам абсолютно не потрібен фіскальний касовий чек. Ми ряд років підряд намагались провести ідею (але не змогли подолати супротив податкової), що не кожен касовий апарат має бути фіскальним. До речі, було таке роз’яснення, я знаю, що багато спрощенців використовують касовий апарат без фіскальної функції саме для того, щоб вести якийсь внутрішній контроль (наприклад, для сипучих харчових продуктів). Дуже часто вони використовують апарат не з фіскальною, а з внутрішньою функцією. І, зокрема, для надання підтвердження покупцю, але не обов’язково тільки чек. Це може бути будь-який документ, так званий, перехід права власності. Тобто це може бути чек, виписаний продавцем просто на місці. Питання в головному – покупець мусить розуміти, що він має вимагати якийсь документ. У нас покупці і чеки не беруть навіть там, де є фіскальні чеки. Я вже не кажу про те, щоб вимагати будь-який документ з розписом підприємця, такий, що може бути доказом в суді, якщо раптом щось трапиться. Просто не вимагають і не беруть таких документів. Якщо б покупець сам регулював це питання, то багато речей ми б давно вирішили. Тому що, наприклад, якщо покупець вимагає документ, а йому продавець його не дає, то для покупця це вже сигнал – може не варто купувати тут. Завжди є конкуренція, може треба купити десь в іншому місці, може продавець знає, що неякісним товаром торгує. Треба щоб покупець замислювався над цим і запитував. Я сама купую, я знаю, що іноді зустрічаються покупці продвинуті, які запитують про документи, що підтверджують якість товару. Це правильно. Але ви бачили, як на такого покупця дивляться всі інші покупці? Особливо, коли це робиться в магазині, де є одна каса, стоїть п’ять людей і один щось запитує. Тоді інші чотири починають на нього дивитись приблизно так, як вовк на Червону шапочку. Це абсолютно ненормальна поведінка, тому що насправді ти сам зацікавлений. Якщо ця людина перевірить, що цей магазин має документи – це добре, значить ти можеш переконатись, що ти в належне місце прийшов. А якщо не мають документів, то може не варто тут купувати, взагалі. Така культура споживання ще дуже-дуже невластива нашим українським споживачам, з цієї культури треба починати. Але Україна зараз прийняла низку нормативно-правових актів, зокрема законів. Наприклад, Закон «Про ринковий нагляд» (стосується не харчових продуктів, а продуктів промислового виробництва), де ми прийняли європейські норми. Контроль буде проводитись не так, як зараз – перед святом пішов контролюючий, набрав собі трошки шпротів, трошки горілки, трошки мармеладу та пішов. А так, як це робиться в Європі: визначаються сфери ризику, контролюється товар, а не суб’єкт. Це може бути і купівля контрольна з подальшим контролем, і просто візуальний контроль, але фаховий візуальний контроль. Контролювати продукт будуть по групам ризику, відповідно, відповідальність настає у того суб’єкту, який є кінцевим. Іншими словами, продавець продає продукцію, на яку в нього є документи про те, що він придбав цю продукцію на конкретному заводі чи у конкретного імпортера. Якщо в цій продукції виявляється дефект, то це проблема не продавця, це проблема того, хто цей товар завіз або виробив. І там настає відповідальність.
Ви знаєте, чому час від часу різні автомобільні концерни відкликають свої машини? Ви думаєте, що вони такі дурні, їм просто нема що робити – відкликати по всьому світу автомобілі, щось там переробляти. Це ж колосальні видатки. Саме тому, що такий підхід - відповідає виробник. Саме цей підхід спонукає виробника дуже дбати про якість. Вибачте, не «втюхивать всякую ерунду», а дбати про якість. Тому що раптом щось трапиться і виявиться, що цей дефект був конструктивним чи зробленим на заводі, - розорять такого виробника, накладають величезні штрафи. Такий підхід зараз прийняла Україна. Він тільки прийнятий, ще на порозі впровадження. Це буде революційний підхід. Багато наших підприємців ще не знають, що якщо вони не будуть брати документ про походження товару і якщо не зможуть довести, що вони придбали це у конкретного виробника, то вони будуть відповідати за дефект. Бо вони продають товар невідомого походження і відповідають за його введення в обіг. Це абсолютна новина для наших підприємців, з ким не спілкувались за останній час – ніхто цього не знає. І що цікаво, органи, які зобов’язані про це повідомляти та проводити роз’яснювальну кампанію, мовчать як партизани. Сидять в засаді, чекають, коли, ніхто про це не знаючи, попадеться. Це нечесно. Тому що завдання цього закону не хапати когось за щось, а налагодити сучасну цивілізовану європейську систему поводження з товаром.

Понравился ответ? Поделись:

Анатолий:
5
Моя супруга честно працювала , за що держава дала їй мізерну пенсію 900грн за яку звичайно в наш час прожити не можливо (є багато людей з мінімальною пенсією) . Отже вони не мають ніякої надії на допомогу держави змушені піти малими підприємцями на ринки. Тепер ця бандитська держава заставляє платити пенсіонеру 300грн в пенсійний фонд. Нехай дадуть достойну пенсію чесно зароблену і я даю гарантію що ніхто із них небуде стояти в дощі і морозах на відкритому повітрі. Питаня полягає в тому чи є законим стягувати кошти примусово якщо пенсіонери відкажуться платити пенсійний внесок навідь виходячи з того що політики різних кольорів закликали не виконувати злочинних наказів . Надходят погрози від податкової що вони не будуть продовжувати торгові патенти без довідки що немає заборгованності перед пенсійним фондом --чи це відповідає нашому законнодавству . Дякую !
Ксения Ляпина:
Сьогодні 90% пенсій коливаються в районі 1300 гривень, це говорить про те, що насправді це не трудові пенсії, це соціальна допомога. Це людям дають на прожиття, щоб не вмерли. Тоді варто поставити питання: навіщо ми далі обманюємо один одного і говоримо про те, що це страхова система?
Те, що ми можемо почути з відповідей наших високопосадовців, показує, що планується залишити солідарну систему. Джерелом наповнення цієї солідарної системи планується залишити нарахування на фонд заробітної плати. Але, якщо сказати чесно, що це не є страхова система, це є фактично частина державного бюджету.
Може, варто подбати про пенсіонерів за рахунок інших податкових надходжень, які не вбиватимуть стимул до створення робочих місць? Це питання, яке я весь час задаю нашим урядовцям, на яке вони просто бояться відповідати. Бо це кардинальна реформа. Ми ж сьогодні, скоріш за все, отримуємо гібрид реформи. З одного боку вийдуть з продовженням пенсійного віку (про що вже неодноразово анонсували, нам добре відомо, що це одна з умов МВФ), але з іншого боку - вони не дадуть відповіді, а що ж буде через 5 років? А що буде через 8 років? Як запрацює накопичувальна складова? Якщо на накопичувальну складову виділяти 2-3% - це взагалі нічого. Це значить, що накопичувальна складова не буде хвилювати жодного працюючого. Тому що він чудово розуміє, що 2-3% від його маленької заробітної плати ніколи не сформують йому навіть десяту частину пенсії, на яку він розраховує. Чому так? Тому що вони хочуть збирати в Пенсійний фонд гроші за рахунок високих нарахувань, скорочувати їх не хочуть і інші джерела наповнення робити не хочуть.

Понравился ответ? Поделись:

Анна:
4
У львиной части депутатского корпуса есть свой бизнес. Ксения, скажите, каким бизнесом владеете вы или члены Вашей семьи?
Ксения Ляпина:
У мене і моєї родини бізнесу нема. Насправді я прийшла в Верховну Раду як раз з малого підприємництва, я займалась консалтингом, до речі, консультувала низку неприбуткових організацій, це був весь мій бізнес. Але, оскільки він здійснювався виключно власними силами, то коли я прийшла в Верховну Раду, бізнес і закінчився. Я є одним з тих небагатьох депутатів, які живуть виключно на свою заробітну плату.

Понравился ответ? Поделись:

Игорь:
4
У меня жена ЧП , работали с НДС на едином налоге . Все налоги платили вовремя и полностью. Получалось где то около 30% от прибыли. На общей системе будем платить 70% от прибыли . Вопрос : почему во всё мире малый бизнес не душат налогами , тк. понимают, что для того , чтобы он стал средним он должен заработать деньги , а у нас всё наоборот. И сможет ли малый бизнес развиваться при таких налогах ? К примеру из 10 000 грн. прибыли нужно будет отдать 7 000 гр. при этом нужно же что то кушать и иметь средства на развитие бизнеса . К тому же многие предпринематели имеют доход 5-6 тыс. и денег на развитие вообще не остаётся . И почему предпринематель должен платить социальные взносы с которых он ни чего не получит . Ведь кто будет оплачивать САМОЗАНЯТОМУ предпринемателю больничный ?
Ксения Ляпина:
От люди кажуть: я стільки-то плачу в Пенсійний фонд, тому у мене має бути висока пенсія. Насправді, це ж велика омана. Насправді, розподіляється стільки грошей, скільки зібрали сьогодні. І якщо, наприклад, я вийду на пенсію, мені нараховують величезну пенсію, а мої діти зароблять на десяту частину цієї пенсії, то я отримаю десяту частину, тому що взяти її буде нема звідки.

Понравился ответ? Поделись:

gonzajn:
4
Я участник боевых действий,пенсионер.Работаю на рынке в палатке по продаже овощей и фруктов.Проживаю в райцентре,количество населения 47 тыс. человек.Работаю сам,без реализатора. Согласно указа Президента от 17.07.2010г. об уплате взносов в пенсионный фонд,среди перечисленных плательщиков пенсионного фонда участников боевых действий не нащел. Из пенсионного фонда я получил письмо в котором указано,что я должен внести взносы в пенсионный фонд.Пожайлуста разъясните данную ситуацию или подскажите куда обратиться за объяснением.
Ксения Ляпина:
Раніше Пенсійний фонд не був обов’язковий. Тому в Україні до липня 2010 року бізнес не сплачував окремі внески в Пенсійний фонд, і не мав сплачувати. Те, що сплачувалось, це вважалась добровільна сплата. Тому, хочуть страхуються, не хочуть – не страхуються. З 10 липня 2010 року, на жаль, було прийнято закон. Можна довго дискутувати, наскільки правильно його було прийнято, я вважаю, що неправильно, але як юрист мушу повідомити, що цей закон зараз чинний і він вимагає сплати пенсійних внесків на рівні фіксованого мінімального внеску. Цей фіксований мінімальний внесок розраховувався як 32% від мінімальної заробітної плати, встановленої на той момент. Він зараз складає близько 360-370 гривень. Але зараховувалась частка, яка сплачена у складі єдиного податку, тому що у складі єдиного податку 42% єдиного податку йшли на Пенсійний фонд. Таким чином, обов’язки бізнесу рахувались як цей мінімальний пенсійний внесок мінус 42% ставки податку. Ця різниця близько 300 гривень залишалась зобов’язанням бізнесу перед Пенсійним фондом.

Понравился ответ? Поделись:

Ирина:
4
Почему Рада не принимает антикоррупционные законы, в частности о необходимости декларирования расходов чиновниками, запрете "дарункив" и т.д.? Как Вы оцениваете опыт Грузии по борьбе с коррупцией? Сможет ли Украина также? когда?
Ксения Ляпина:
Напевно, саме тому, що нема політичної волі до цього. Я переконана, що досвід Грузії в цьому питанні нам би дуже згодився, він є дуже сильним. Тому що їм вдалось подолати першу і, я б сказала, системоутворюючу межу, - корупцію нижчої ланки. Якщо у верхньої ланки є політична воля і є інструменти подолати корупцію на нижчій ланці, тоді держава виривається з багнюки корупції на якийсь вищий рівень. Грузії це вдалось. Саме те, що вони обрали ці цільові точки – почали з міліції, з ДАІ. Тобто з першої ланки, з якою кожен громадянин стикається кожен день в тій чи іншій мірі. А потім пішли інші ланки чиновництва і повичищали всю нижчу корупцію, тому дихати стало легше. Це не значить, що вони зразу стали заможними і багатими, але вони відкрили шлях до цього. Причому, відкрили шлях справедливий – всім по своїм можливостям.
В Україні це буде можливим, коли буде політична воля зверху. Доки ми будемо обирати Президентами людей, які дивляться на країну, як на підприємство, де вони є директорам, навіщо долати корупцію, вона ж є такою прибутковою для окремих посадових осіб.

Понравился ответ? Поделись:

Людмила:
4
ЧП на едином налоге , выполняла заказы библиотек (районных,городских,ВУЗов,Научн.Тех.Библ.предприятий).Продавала книги украинских издательств и частично иностранного производства(если были конкретные заказы).Могу ли я остаться на едином налоге?Книги укр.издательств не облагаются НДС и библиотеки не являются прибыльными организациями.
Ксения Ляпина:
По неприбутковим організаціям все значно легше. Оскільки неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток, на них не розповсюджується ця норма, тобто, іншими словами, в них просто нема прибутку. Тому питання собівартості залишається незрозумілим. Все, що вони витрачають, воно все і є їх витратами. У них нема прибутку, за рахунок якого робити якісь інші витрати. Тому такі субконтрактні відносини, виходячи з Кодексу, не будуть такими, що можуть бути визнані незаконними. Тому, власне, тут менше переживань. Але таких випадків дуже мало, може 10-15% працювали з неприбутковими організаціями. Переважна більшість працювала з бізнесом і робила нормальні послуги, нормальний бізнес. Більше того, гнучкість цієї схеми треба було цінувати, тому що аутсорсінг – це взагалі мейнстрім розвитку світової економіки. Всі великі підприємства намагаються оптимізувати свої видатки і аутсорсінг є прекрасним способом оптимізації. Якщо маєш свій цех, умовно кажучи, який буде виробляти якісь гвинтики, і ти розумієш, що він виробляє тільки для тебе, цей цех завжди буде дорожче утримувати, ніж вступити в контрактні відносини з якимись підприємством, яке буде виробляти і для тебе і для ще когось. Таке підприємство утримувати легше, тому вартість його продукту для великого підприємства буде трошки нижча, тобто вигідніша. Тому такий аутсорсінг використовують у всьому світі, і у нас використовувався щодо підприємців-фізичних осіб на спрощеній системі оподаткування. Чому маленькому підприємству чи підприємцю вигідно бути на спрощеній системі оподаткування давно відомо. Тільки ця відповідь приховується нашою владою, а відповідь дуже проста: Міжнародна фінансова корпорація, яка, до речі, є структурою Світового банку, якій у нас страшилкою працює останнім часом, порахувала, чого ж вартує виконання податкового законодавства для різних розмірів бізнесу, то виявилось, що для великого бізнесу (обсяг реалізації кілька сотень мільйонів гривень на рік) вартує п’ять сотих відсотка, а для підприємства з маленьким обсягом реалізації (до 300 тисяч гривен на рік) – шість з половиною відсотків від обсягу його реалізації. Не податок, а тільки вартість виконання. Умовно кажучи, папери і паперові роботи. Тому що в світі нема нічого безплатного. Будь-яка робота коштує грошей. Час – це гроші. Якщо підприємець витрачає свій час – його можна оцінити, якщо він наймає іншу особу – це можна оцінити в грошах. Виходить, що якщо порахувати, шість відсотків – це колосальне навантаження, це непродуктивні витрати, які нічого не додають підприємству. Краще б він їх витратив на покращення якості свого продукту, на збільшення обсягу, на маркетинг, на що завгодно, що покращить його результати, збільшить його обсяги, дало б поштовх до розвитку. Ні, він витрачає це на папірці заради задоволення потреб бюрократії. Це просто ганебна практика. Тому бути на спрощеній системі оподаткування – це та підпорка малому бізнесу, коли він вирівнюється з великим у цих витратах. Спрощена система – це в першу чергу спрощена система обліку і звітності, тому малий бізнес витрачав значно менше часу на всі паперові процедури, тому вигідно бути на спрощеній системі оподаткування. Відповідно, гнучкість економіки від цього суттєво збільшувалась. Хтось цим зловживав, але я ще раз хочу підкреслити – не більше, ніж 10% цим зловживали. Переважна більшість були абсолютно нормальними надавачами послуг і товарів.

Понравился ответ? Поделись:

Анна Р:
3
Ксения, вот все критикуют реформы. Конечно, изменения сложно пережить и сложно воплотить постепенно и мудро. Скажите как специалист - есть ли в измененном Кодексе позитивные стороны? Он 100%-но негативный документ, или же есть что-то правильное и позитивное? Спасибо!
Ксения Ляпина:
Про позитивні сторони Податкового кодексу дуже багато говорили інші, я просто не хотіла це повторювати. Позитивні сторони є, але, як на мене, мінусів більше, ніж плюсів. Це, наприклад, зменшення податку на прибуток підприємств. Це важливий крок, тому що має стимулювати підприємства все ж таки показувати прибуток і бути прозорими. А прозорі підприємства мають шанс залучити інвестицій значно швидше. Залучення інвестицій означає, що будуть створені нові робочі місця. Інше питання, що темпи зменшення цього податку є дуже низькими. В 2011 році він зменшується лише на 2%, в 2012 – ще на 2%. Тобто за 5 років він зменшиться до цікавої величини, до 17%.
Вічна проблема наших підприємств була в тому, що в Законі «Про прибуток підприємств» було визначено, які витрати можна відносити на собівартість, а потім було визначення виключень з цих витрат, а потім виключень з виключень. Взагалі, це була дуже цікава логічна загадка, але наші бухгалтери – дуже розумні люди, вони навіть цю загадку розгадували. Але структура податку була не людська. Зараз цю структуру змінили. Зараз є лише перелік виключень, чого не можна відносити на собівартість.

Понравился ответ? Поделись:

Сергей Ивашов:
3
Ксения, добрый день! Скажите пожалуйста, какие реформы наиболее важны для развития малого бизнеса в Украине?
Ксения Ляпина:
Моя думка, що те, що стосується спрощеної системи оподаткування, - це крок необхідний. Знаєте, в математиці є необхідні і достатні умови. Спрощена система оподаткування – це необхідна, але недостатня умова. Одної спрощеної системи недостатньо. Другий крок, який, як на мене, має паралельно робитись, - це потужна дерегуляція, тобто зменшення кількості дозволів, контролів і інших бар’єрів. Уявіть собі: малий бізнес рухається, а у нього буквально через кожен метр такий бартер, через який треба перелазити. А рядом малий бізнес, наприклад, Польщі - він рухається, а в нього бар’єрів нема. Зрозуміло, хто буде першим. Ці бар’єри треба прибирати. Це політика дерегуляції, тобто перегляду законів і усування з них цих самих бар’єрів, яких нароблено за 20 років дуже багато. Тому що кожен орган сам собі робив обсяг роботи - щоб було на чому заробити, треба, щоб були дозволи і були контрольні функції. От кожен орган для себе наробив законів, щоб там були дозволи і контрольні функції. Це все треба вичищати. Ми це робимо, ми це вже 5 років робимо. Але в мене таке враження, що це боротьба, як в казці: дракон о трьох головах, дві відрубаємо, одна залишається і тут же ще дві виростають. Ми рубаємо-рубаємо ці голови, а вони все виростають та виростають. Тобто, також як із корупцією, це питання політичної волі, жорсткого контролю. Не треба йти на поводу у різноманітних галузевих лобістів, які хочуть зберегти або навіть збільшити ці бар’єри, тому що їм вигідно з одного боку збирати хабарі, а з іншого боку - обмежувати ринок. Тут і підприємці не всі заодно. Ті підприємці, які вже мають якісь чемпіонські позиції на ринку, як правило, зацікавлені збільшувати бар’єри, щоб інші на ринок не потрапили, бо їм так вигідно. Яскравий приклад це наш мобільний зв'язок. Ми весь час задаємо питання: чого він у нас дорожчий, ніж в Європі? От вам і відповідь – бар’єри високі, а основні гравці як раз грають за те, щоб ці бар’єри зберегти або посилити. Такі випадки трапляються на ринках дуже часто. Тому наше головне завдання з державницької позиції – це як раз ця регуляторна реформа, тобто дерегуляція зняття бар’єрів. І, нарешті, без соціальної реформи, без кардинальної зміни відносин щодо соціального страхування, ми ніколи не подолаємо всі наші проблеми. Я просто порахувала: на 1000 нарахованих гривень на працівника на руки він отримує чистими 830 гривень, а сплатять за нього до держави 820 гривень. Така пропорція: на 830 гривень, на які людина може жити, 820 виходить державі. Я чесно скажу, з такою пропорцією ніколи в житті не буде чесних зарплат, а отже ніколи ми не подолаємо проблеми нашої пенсійної системи і всього нашого соціального страхування. А це сьогодні чи не найбільше гальмо для малого підприємця. У підприємця нема великих грошових ресурсів, нема великих майнових ресурсів, все, що у нього є – це людські ресурси. І це, до речі, його місія – використовуючи людські ресурси розвивати економіку. Фінансові ресурси – це, взагалі, малозатратно, навіть дуже вигідно. Майнові ресурси сьогодні все ще дуже вигідні, тому що податок на нерухомість все ще не сплачується і не скоро ще буде. А людський ресурс – це, як то кажуть, «наказуемо». Як я порахувала: на 830 виплачених гривень, 820 віддай державі. Тобто головний ресурс надзвичайно дорогий. Звідси постає все наступне: треба ховати, приховувати зайнятість, переоформляти як приватних підприємців, вступати не в трудові, а в субконтрактні відносини і таке інше. Доки ми цього не подолаємо, доки ми не змінимо цю пропорцію, все інше буде недостатнім. Необхідним, але недостатнім.

Понравился ответ? Поделись:

Анна Ивановна:
3
Ксания, каково работать женщине в Верховной Раде, где у нас традиционно господствуют мужчины?
Ксения Ляпина:
Ті жінки, які прорвались до Верховної Ради, як правило, на дві голови вище інших чоловіків. Тому ми не почуваємо себе там якимось чином ущемленими. Але сам факт, що нас так мало в Верховній раді говорить про відношення суспільства до жінки. На жаль, такі ментальні залишки від Радянської доби, такі пережитки минулого, відбиваються на партіях, які таким чином формували свої списки. Але, якщо ви подивитесь на публічну активність, то відчуєте, що жінок, може, навіть більше, ніж чоловіків. Тобто жінки, які прийшли в Верховну Раду, більше готові до депутатської роботи – законопроектної роботи і публічної роботи. А прізвища багатьох чоловіків вам нічого не скажуть. Мені половина прізвищ у Верховній Раді нічого не говорить, тому що це люди, які приходять на бійки, вибачте, б’ють морди іншим депутатам. На жаль, серед них є тепер вже не тільки депутаті, а і міністр екології, який вчора активно брав участь у бійці.
Дуже складно вирватись з цієї залежності пострадянської, можливо, квотування допомогло б вирвати нас з цього болота - сприйняття жінки, як чогось другорядного. Цим грішать всі, зокрема наші колеги журналісті, які роблять окремий рейтинг впливових жінок. В мене завжди одне питання: а є рейтинг впливових чоловіків? Навіщо, якщо є рейтинг впливових людей? Тобто, є люди і є жінки. Цей підхід дуже-дуже не сучасний, він показує нашу певну печерну складову. Закони працюють реально тоді, коли вони стають надбанням свідомості людей. А в свідомості – сидить оця печерна людина, яка робить жінку другорядною. Але я боюсь, що квотування зведеться до формальності, коли чиюсь дружину будуть брати в список для того, щоб заповнити місце. На жаль, деякі партії, які сьогодні є при владі, розглядають депутата як акцію. Наприклад, у якої групи є більше акцій у фракції: секретарку, дружину, кого завгодно можна поставити. Можливо, є дружини, які готові до такої діяльності. Але питання в тому, що людина будь-якої статі має проходити якийсь іспити для того, щоб пройти в Верховну Раду. Іспит не в сенсі школи, а іспит життєвий. Має мати якісь свої наробки для того, щоб пройти в Верховну Раду з метою, а не просто сидіти «кнопкодавом». Я боюсь, що квотування приведе до посилення такої «кнопкодавкості». Сьогодні мало жінок, але майже всі вони є сильними, яскравими, таким, що самі себе зробили. Я боюсь, як сьогодні існують чоловіки–«кнопкодави», то з’являться і жінки–«кнопкодави» - це буде дуже сумно.

Понравился ответ? Поделись:

Виктор Васильевич:
3
Почему предприниматели т.е. ЧП так возмущ. котрые заняты в торговле платят ед.налог а прибыль не малая.Покупают опт.барахло\изв\ дешево а продают изв.дорого прибыль поучается аховая на каждом экземпляре.
Ксения Ляпина:
Підприємців, які дійсно ведуть дуже дрібну діяльність по Україні є дуже багато. В райцентрах деякі дрібні торгівці на базарах, якщо заробляють собі чистого прибутку десь на 1000 гривень в місяць, так вони з того радіють. Ніяк не можна сказати, що це страшенно багаті люди, які розбагатіли і собі на Кіпрі офшори купили, бо фактів таких нема і бути не може. На базарах і в сфері обслуговування дуже багато жінок-пенсіонерів, чоловіків-пенсіонерів, молодих людей, які не можуть собі знайти робоче місце, і заробляють вони не багато, але в них альтернативи нема. Може вони б і хотіли працевлаштуватись, наприклад, в банк на зарплату в 20 тисяч гривень. Але, на жаль, банківських працівників не так багато потрібно в Україні, як людей, потенційно здатних здійснювати ту чи іншу діяльність. Тому малий бізнес сьогодні працює таким сорбентом – він відділяє весь людський потенціал, який є незадіяний.

Понравился ответ? Поделись:

Svitlana:
1
Чому я як ПП плачу у соц.фонди і нічого немаю від них? По новому ПК для срощеної системи оподаткування відрахування у загальний соціальний фонд становить 34,7%, а за найманих працівників тільки 3,6% на заробітну плату чи токож ще і 34,7%? Можу я повернути свої платежі у ПФ за 2010р.як такі ,що не відподають Указу Президента України від 03.07.1998р.№727/98 "Про спрощену систему оподаткування"
Ксения Ляпина:
Я хочу повідомити, розвіюючи міфи, навіяні нашим урядом, що сьогодні, взагалі, з 2002 року всі ми живемо по правилу: скільки ти накопичив інформації (тобто всі сплачені тобою внески обраховуються, з 2002 року повна персоніфікація), стільки тобі нараховується потім пенсія. Якщо ти не платиш в Пенсійний фонд, то в цей час не зараховується твій стаж, відповідно, твоя пенсія буде менше, менше і менше. Якщо, наприклад, раніше ти працював, накопичував собі інформацію і розраховував на якусь пенсію побільше, а потім ти певний час не сплачуєш до Пенсійного фонду, то це зменшує твою пенсію і зменшує перед тобою обов’язки Пенсійного фонду. І це чесна позиція: не платиш – не розраховуєш отримати.
На жаль, підприємці чомусь вважають, що юридична складова неважлива. А насправді – вона дуже важлива. Раніше Пенсійний фонд не був обов’язковий, просто уряд Тимошенко попри свої повноваження прийняв незаконну постанову, в якій намагався змусити платити в Пенсійний фонд. Цю постанову оскаржили в суді і Адміністративний суд цю постанову скасував. Але неможна цю постанову розглядати як таку, що зобов’язувала бізнес. Тому що Адміністративний суд роблячи своє рішення, вказав, що з моменту свого прийняття воно не чинне, тому що прийняте з перевищенням повноважень. Тому в Україні до липня 2010 року бізнес не сплачував окремі внески в Пенсійний фонд, і не мав сплачувати. Те, що сплачувалось, це вважалась добровільна сплата. Я вважаю, що добровільна – це як раз та форма, яка має бути для бізнесу. За визначенням підприємництво – це діяльність на свій страх і ризик. Ніхто не гарантує соціальні мінімуми, ніхто з держави не буде щось доплачувати, вони самі на свій страх і ризик забезпечують своє життя. Власне, так і має бути. Тому, хочуть страхуються, не хочуть – не страхуються. З 10 липня 2010 року, на жаль, було прийнято закон. Можна довго дискутувати, наскільки правильно його було прийнято, я вважаю, що неправильно, але як юрист мушу повідомити, що цей закон зараз чинний і він вимагає сплати пенсійних внесків на рівні фіксованого мінімального внеску. Цей фіксований мінімальний внесок розраховувався як 32% від мінімальної заробітної плати, встановленої на той момент. Він зараз складає близько 360-370 гривень. Але зараховувалась частка, яка сплачена у складі єдиного податку, тому що у складі єдиного податку 42% єдиного податку йшли на Пенсійний фонд. Таким чином, обов’язки бізнесу рахувались як цей мінімальний пенсійний внесок мінус 42% ставки податку. Ця різниця близько 300 гривень залишалась зобов’язанням бізнесу перед Пенсійним фондом.

Понравился ответ? Поделись:

Владимир:
1
Работал учителем.Потом директором школы более 20 лет.Получал на то время большую зарплату около 250 рублей.Пошел на пенсию.Получаю 800 гривен.Денег нехватает.Оформил патент на предпринимательскую деятельность.Работаю на фиксированом налоге.Плачу по 60 гривен.Имею стаж педагогической работы 35 лет.
Продаю на рынке ботарейки и лампочки.Валоваый доход в месяц 400-420 гривень.
А теперь ответьте.За какие деньги я смогу уплатить ежемесячние пенсионные взноси в сумме 304 гривни плюс патент-60 гривен плюс оплату на поездку по товар 180 гривен?
Ксения Ляпина:
Ви сам собі роботодавець.Ми нав’язуємо їй обов’язкове соціальне страхування, яке, взагалі, для будь-якої заможної людини не є потрібним. Соціальне страхування потрібне для людини, яка працює на зарплату, свого бізнесу не має, відповідно і капіталу не має, не має, чим забезпечити своє майбутнє. Сьогодні 90% пенсій коливаються в районі 1300 гривень, це говорить про те, що насправді це не трудові пенсії, це соціальна допомога. Це людям дають на прожиття, щоб не вмерли.

Понравился ответ? Поделись:

Игорь:
1
С какой даты новый налоговый кодекс запрещает предприятиям на общем налогообложении относить на валовые затраты услуги оказанные физ. лицами предпринимателями уплачивающим единый налог ?
Ксения Ляпина:
Цей розділ Податкового кодексу набуває чинності з 1 квітня. Якщо не будуть внесені зміни, то з квітня місяця юридична особа зможе тільки за рахунок свого прибутку робити якісь замовлення у підприємця-фізичної особи. Як на мене, це просто вбиває ринок для таких фізичних осіб, тому що з прибутку ніхто з ними працювати не буде. Деякі кажуть: але через них обналічували кошти. Дійсно, через якусь частину обналічували. Ніхто не може сказати, через яку. Це насправді велика брехня, коли виходить хтось і каже: «У нас в державі обналічували 30% чи 50%». Друзі мої, якщо б хтось це знав, він би отримав Нобелівську премію. Є тільки дуже-дуже опосередковані оцінки і за цими опосередкованими оцінками – не більше ніж 10% від тих, хто надавав послуги юридичним особам, працювали як такі, що обналічують. Інші – насправді надавали послуги. Наприклад, ті ж самі бухгалтерські послуги. Звісно, якщо головний бухгалтер є головним бухгалтером підприємства, працює на мінімальну зарплату, одночасно є підприємцем і це саме підприємство обслуговує – це, безумовно, обналічка. Але таких випадків не більше 10%. А всі інші бухгалтери, які обслуговували по 8-10 підприємств – це нормальний обсяг, щоб заробити якусь копійчину. Для підприємства вигідно, тому що йому просто дорого тримати бухгалтера на повну ставку, а бухгалтеру вигідно, тому що він зайнятий цілий день і може заробити не мінімальну зарплату і адекватно існувати. І таких випадків – 90%. Постає питання: заради того, щоб позбавитись від 10% проблем, ми вбили 90% чесних і добросовісних підприємців? Мені здається, що це, як мінімум, нераціональна поведінка.

Понравился ответ? Поделись:

Игорь:
0
Ув. Ксения. Я СПД, плательщик НДС на едином налоге. С нового года налоговая меня собирается перевести на работу на общих основаниях. Могу ли я остаться на едином налоге?
Ксения Ляпина:
вам треба віднести заяву до Податкової на продовженння єдиного податку.

Понравился ответ? Поделись:

Аня:
0
Сколько СПД по вашим подсчетам закроются со следующего года? Сколько из них уйдет в тень и сколько от всего этого потеряет бюджет?
Ксения Ляпина:
Зараз, на мій погляд, серйозного відтоку не буде, тому що підприємці очікують, що все ж таки збережеться спрощена система оподаткування. Її тимчасово зберегли і сказали, що ми якось розглянемо, якось внесемо зміни, але коли це відбудеться – ніхто не знає. Доки існує сьогоднішня спрощена, відтік буде біля 20%. Тільки за рахунок тих, хто фізичні особи – підприємці, які надавали послуги або робили роботи для юридичних осіб на загальній системі оподаткування. Вони серйозно постраждають, тому що з квітня вони стовідсотково втрачають ринок, якщо не будуть внесені зміни. Тому я оціню, що десь 20-25% ці втрати. Але відбудуться, так звані, «ментальні втрати» (це ще близько 15%), це люди, які перелякались змін, вони побачили, що з ними роблять, і сказали: «Ні, ми перечекаємо». Під моєю статтею про протиріччя між кодексом і спрощеною системою один чоловік написав, що залишить на хабарі ті гроші, які він мав сплатити бюджету. Все одно мушу платити в бюджет і хабарі. А так – я сплачу тільки хабарі, в бюджет не сплачу. До речі, за такою логікою буде мислити велика кількість людей і їх складно звинуватити. Тобто все це його видатки: хабарі, легальна плата за дозволи і ліцензії, завищена плата за електроенергію та комунальні послуги. Якщо він при цьому зекономить на легальних податках, він це розглядає як абсолютно раціональну економію. І не треба тут приплітати якісь питання моральності чи неморальності. Якщо з нього беруть хабарі, то він вже в аморальній ситуації. Тому я очікую, що зараз до 40% можуть піти в тінь. Це не значить, що всі з них зникнуть. Половина з них будуть працювати, але будуть працювати в тіні і державі не сплачувати.

Понравился ответ? Поделись:

ігор:
0
Хотів співпрацювати з Польською фірмою ,створивши спільне підприємство.Скажіть буть - ласка які податкові пільги рпи залучені інвестицій польська сторона може отримати на основі нового Податкового кодексу .Наперід вдячний за відповідь.
Ксения Ляпина:
Чесно кажучи, я не бачу ніяких податкових пільг для іноземного інвестора. Тут постає питання галузі – в Податковому кодексі надані галузеві пільги. Наприклад, якщо такий польський інвестор захоче побудувати готель, то ви знаєте, що все, що зараз будується під «Євро-2012», звільнено від оподаткування податком на прибуток. Польський інвестор може вкласти ці гроші, інше питання – наскільки буде ефективне це вкладення. Тому що «Євро-2012» прийде і пройде, але ніхто не каже, що робити потім з цим готельним комплексом після «Євро-2012». Знову таки, дивлячись, що будувати. П’ятизірковий готель невідомо кому буде потім потрібний в Україні, а, наприклад, тризірковий хороший готель може і буде користуватись попитом, якщо він буде мати раціональну ціну. Але поки що такого раціонального зерна не проглядається. Тому, власне, я не знаю, як буде розвиватись ця галузь. Друга галузь, яка зараз звільнена від податку на прибуток, - це легка промисловість. Це стає привабливим, можна інвестувати в якусь фабрику легкої промисловості, яка отримала цю пільгу. З іншого боку, там є умови, середня заробітна плата має бути не менше, ніж дві середні заробітні плати по галузі. Чи утримують вони конкурентноздатність при таких нарахуваннях, про які я говорила? Не знаю.
Як на мене, відкрити таку саму фабрику в Гонконзі вдвічі дешевше.
Розумієте, доти, доки ми не зробимо нормальну реформу в сфері соціального страхування, все те, що пов’язане з наймом праці, в глобальній конкуренції ми втрачаємо. Тому що ті самі східні ринки – це значно дешевша робоча сила. Значно менше вона коштує не тільки тому, що людина собі менше бере, а і тому, що різні соціальні нарахування значно менші. Тому в глобальній конкуренції ми весь час програємо.

Понравился ответ? Поделись:

Ирина:
0
Я - ПП- на едином налоге, экспортирую консультационные услуги в сфере IT-технологий с територии Украины, через скайп, по официальному контракту с фирмой в Англии. Оплата услуг - официальная, через валютный счет, в фунтах. После ющенковского скачка курса доллара с 5 до 8 грн, за доллар США, годовая выручка от реализации услуг превысила 300 тыс грн, но осталась меньше, чем 500 тыс. Должна ли я платить НДС, согласно новому налоговому кодексу?
Ксения Ляпина:
Якщо знаходитесь на спрощеній системі оподаткування (якщо менше 500 тисяч гривень), то тоді – ні, не зобов’язані (єдиний податок). Якщо знаходитесь на загальній системі оподаткування, тоді дійсно перевищення 300 тисяч гривень тягне за собою обов’язок зареєструватись платником податку на додану вартість. Це залежить від ситуації з наявністю чи відсутністю єдиного податку.

Понравился ответ? Поделись:

Леонид:
0
Скажите,я СПД торгую мелким оптом и оборот не превышает 300000грн. Какой налог я должен платить?
Ксения Ляпина:
Якщо знаходитесь на спрощеній системі оподаткування (якщо менше 500 тисяч гривень), то тоді – ні, не зобов’язані (сплачує единий податок, - ред.). Якщо знаходитесь на загальній системі оподаткування, тоді дійсно перевищення 300 тисяч гривень тягне за собою обов’язок зареєструватись платником податку на додану вартість. Це залежить від ситуації з наявністю чи відсутністю єдиного податку.

Понравился ответ? Поделись:

Пётр:
0
Хотелось бы получить разъяснения и ясность, что, на взгляд Ксении, есть положительного в Налоговом кодексе, а что скрывает опасность злоупотреблений и негативно отразится на малом и самом малом бизнесе?
Ксения Ляпина:
Про позитивні сторони Податкового кодексу дуже багато говорили інші, я просто не хотіла це повторювати. Позитивні сторони є, але, як на мене, мінусів більше, ніж плюсів. Це, наприклад, зменшення податку на прибуток підприємств. Це важливий крок, тому що має стимулювати підприємства все ж таки показувати прибуток і бути прозорими. А прозорі підприємства мають шанс залучити інвестицій значно швидше. Залучення інвестицій означає, що будуть створені нові робочі місця. Інше питання, що темпи зменшення цього податку є дуже низькими. В 2011 році він зменшується лише на 2%, в 2012 – ще на 2%. Тобто за 5 років він зменшиться до цікавої величини, до 17%.
Вічна проблема наших підприємств була в тому, що в Законі «Про прибуток підприємств» було визначено, які витрати можна відносити на собівартість, а потім було визначення виключень з цих витрат, а потім виключень з виключень. Взагалі, це була дуже цікава логічна загадка, але наші бухгалтери – дуже розумні люди, вони навіть цю загадку розгадували. Але структура податку була не людська. Зараз цю структуру змінили. Зараз є лише перелік виключень, чого не можна відносити на собівартість.

Понравился ответ? Поделись:

Комментарии (6)

символов 999
  • _Александр Иванович 6 лет назад

    Ксения Михайловна.Вы много сделали работая над новым Налоговым Кодексом.Почему вы считаете что пенсионеры - инвалиды работающие по упрощенной системе должны платить налоги. Вы говорите что они составляют серьезную конкуренцию остальным предпринимателям. Неужели вы думаете что все инвалиды первой второй и третьей группы могут конкурировать с молодыми и здоровыми предпринимателями в том числе и здоровыми пенсионерами. Почему Вы свлили всех в одно понятие пенсионеры и инвалиды. Ведь это разные люди.Пенсионер - инавлид получающий минимальную пенсию должен покупать ежемесячно лекарства- которые зачастую очень дорогие платить врачам платить за услуги ЖКХ и т. п. Сами понимаете минимальной пенсии не хватает поэтому многие такие люди кто еще двигаеться вынуждены работать на упрощенной ситеме чтобы элементарно выжить.Неужели Вы этого не понимаете.Почемув проекте Нового Налогового кодекса это не учтено.Пусть это будет на Вашей совести.Ведь Вы лично видимо живете хорошо и Вам этого не понять Ка

    Прокомментировать Мне нравится
  • _Гость 6 лет назад

    Госпожа Ляпина вместо ответов на вопросы занималась самопиаром. И так увлеклась, что за 2 часа ответила всего на 3 вопроса из 31. Чего стоит, например ответ: " ...Про позитивні речі вже говорили інші,позитивні речі є. Але мінусів більше, ніж плюсів..."Стоит ли приглашать таких "специалистов" по Налоговому кодексу на веб-конференциии?

    Прокомментировать Мне нравится
    • _Гость 6 лет назад

      Мы получили ответы на все основыне вопросы, многие вопросы по сути повторялись и касались пенсионного взноса и т.д. Надеемся, все получат необходимую информацию.

      Прокомментировать Мне нравится
  • _Finance.tochka.net 6 лет назад

    Большое всем спасибо за вопросы, конференция с Ксенией Михайловной вызвала большой интерес.
    К сожалению, 1-15, который был в нашем распоряжении было критически недостаточно, каждый вопрос занимал много времени.
    Мы постараемся получить ответы на все вопросы и опубликуем их.

    Прокомментировать Мне нравится
  • pavel_2747 6 лет назад

    Почему не отвечали по существу проблемы (налог. кодекс)? А на такие как этот: - Ксания, каково работать женщине в Верховной Раде, где у нас традиционно господствуют мужчины?
    -ответили.Я думаю этот вопрос людей интересует менее всего.

    Прокомментировать Мне нравится
  • _семен 6 лет назад

    Почему не прозвучал мой вопрос?Может он не удобен?Это не правельно!!!За этим вопросом стоит более 500 сот граждан этого недогосударства.

    Прокомментировать Мне нравится

Новости партнёров

Новости tochka.net

Новости партнёров

Loading...